3. Методи досліджень поводження з побутовими відходами у м. Львові

3.1. Дослідження шляхів формування та складу тпв

Норми надання послуг з вивезення побутових відходів визначають на підставі результатів вимірювання кількості побутових відходів (їх об'єму та маси), що утворюються за одиницю часу (доба, місяць, рік):

- за двома джерелами їх утворення: житлові будинки (багато-квартирні та одноквартирні); підприємства, установи та організації;

- окремо для фізичних осіб, що проживають: у будинках з наявністю всіх видів благоустрою – центрального опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання; у будинках, де відсутній один або два види благоустрою – центральне опалення, водопостачання, каналізація.

Щільність побутових відходів відповідає їх стану у контейнерах. Норми надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на одного постійного мешканця в курортних населених пунктах рекомендується розраховувати окремо для курортного сезону та іншої пори року за допомогою коефіцієнту сезонної нерівномірності, який характеризує відношення об'єму утворення твердих побутових відходів у курортний сезон (середнього на добу протягом курортного сезону) до середнього на добу об'єму утворення твердих і рідких побутових відходів упродовж іншої пори року. Рекомендується приймати коефіцієнт сезонної нерівномірності рівним 1,5 [24].

Середня на добу норма на одного мешканця для курортного сезону розраховується за формулою:

(3.1),

де Ак – середня на добу норма у курортний сезон, м³

Н – середня на рік норма надання послуг з вивезення відповідно твердих і рідких побутових відходів на одного мешканця, м³/рік (табл. 1.1);

Кк – коефіцієнт сезонної нерівномірності.

Середня добова норма на одного мешканця для іншої пори року розраховується за формулою:

(3.2).

де Н – середня добова норма впродовж іншої пори року.

Ми провели дослідження для середньої на добу норми на одного мешканця для курортного сезону за формолою (3.1), та для іншої пори року за формулою (3.2).

А_к = 2,1/365*1,5 = 0,0086 м³

А_к = 2,1/365 = 0,0057 м³

Недосконалість технологічних схем транспортування ТПВ з узгодженням інтересів усіх учасників у сфері поводження з ними, а також відсутність науково обґрунтованих залежностей обсягів утворення ТПВ від соціально-еколого-економічних чинників факторів впливу на них, які б можна було використати для прогнозування та прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Для визначення системи транспортування та збирання міста потрібно знати морфологічним складом ТПВ та їх щільність.

3.2. Дослідження поводження з тпв

У місті Львові поводження з ТПВ складається з таких етапів: збору в контейнери, транспортуванні за допомогою сміттєвозів, переробка і захоронення (метод зштовхування та ущільнення) на міському полігоні.

Стан поводження з ТПВ у місті Львові ми оцінювали згідно даних, отриманих в результаті моніторингових досліджень на території міста.

4. Аналіз та оптимізація поводження з побутовими відходами у місті львові

4.1. Структура, склад та обсяги тпв м. Львова – сучасний стан та динаміка змін

Морфологічний склад ТПВ визначає фізичні властивості і зумовлює подальшу схему підготовки і переробки відходів при утилізації. Це один з важливих параметрів, який характеризує особливість збирання і сортування передбачених схем переробки.

Рис. 4.1. Морфологічний склад побутових відходів м. Львова

Морфологічний склад сучасних ТПВ значно відрізняється від того, що був кілька десятиліть тому. Широке використання пакувальних матеріалів і напівфабрикатів у повсякденному житті більшості жителів призвело до одночасного зростання вмісту паперу і полімерів в ТПВ (рис. 4.1). Зміну структури споживання товарів можна спостерігати не тільки розглядаючи різні часові періоди, але і переходячи від одного населеного пункту до іншого. На відсоткові співвідношення морфологічного складу ТПВ впливають наступні чинники: ступінь впорядкування житлового фонду, пори року, кліматичні умови. У складі ТПВ постійно збільшується вміст паперу, пластмас, фольги, різного роду банок, поліетиленових плівок і інших упаковок. Особливо великі сезонні зміни складу ТПВ характеризується збільшенням харчових відходів з 20-25 % весною до 40-55 % восени, а зимою зменшується кількість вуличного відсіву (рис. 4.1).

До складу харчових відходів входять картопляні очищення, відходи овочів, фруктів, хліба і хлібопродуктів, м'ясні і рибні відходи, яєчна шкаралупа і ін. Вони містять крохмаль, жири, білки, вуглеводи, клітковину, вітаміни. Вологість харчових відходів коливається від 60-70% навесні до 70-85% влітку і восени. Вологість харчових відходів ресторанів, їдалень інших місць харчування досягає 95%.

Відходи з міста Львова звозять на полігон ТПВ у Грибовичах, точну кількість відходів визначити неможливо. Загальний об'єм полігону за орієнтовними підрахунками перевищує 10 млн тон (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Лінійний графік щорічного накопичення ТПВ на міському полігоні

Норми утворення твердих побутових відходів для міста Львова розроблені на підставі наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.10.2006 № 7 “Про затвердження Норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України“ та постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 “Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів“ (табл. 4.1). Щільність твердих побутових відходів для м.Львова – 125 кг/м³

Таблиця 4.1

Норми утворення твердих побутових відходів для міста Львова [24]

№ з/п	Назва об’єкта	Розрахункова одиниця	Середньорічна норма утворення (м3)
1	Упорядкований будинок	мешканець	1,44
2	Неупорядкований будинок:  - з газовим опаленням - з опаленням на твердому паливі	мешканець мешканець	1,51 1,53
3	Будинок приватного сектору з присадибною ділянкою з газовимопаленням	мешканець	1,51
4	Готель	місце	1,25
5	Гуртожиток	місце	0,70
6	Санаторій, пансіонат, будинок відпочинку	місце	1,65
7	Лікувально-профілактичні установи:
7,1	- лікарня	місце	0,90
7,2	- поліклініка	відвідування	0,02
8	Дитяча дошкільна установа	місце	0,30
9	Склад	1 м2 площі	0,06
9,1	Адміністративні та громадські установи,організації	робоче місце	0,35
10	Учбовий заклад:
10,1	- вищий та середній спеціальний	учень	0,12
10,2	- школа	учень	0,11
10,3	- школа-інтернат	учень	0,57
10,4	- профтехучилище	учень	0,52
11	Підприємство торгівлі:
11,1	- промтоварний магазин	1 м2 торговельної площі	0,25
11,2	- продовольчий магазин	1 м2 торговельної площі	0,47
11,3	- ринок	1 м2 торговельної площі	0,50
12	Видовищна установа	місце	0,23
13	Підприємство побутового обслуговування	робоче місце	1,1
14	Вокзал, аеропорт, автовокзал	1 м2 пасажирської площі	0,62
15	Кемпінг, автостоянка	1 м2 площі	0,04
16	Підприємство громадського харчування:
16,1	ресторан:
16,2	- з відбором харчових відходів	місце	1,85
16,3	- без відбору харчових відходів	місце	2,30
16,4	кафе, їдальня:
16,5	- з відбором харчових відходів	місце	0,68
16,6	- без відбору харчових відходів	місце	0,80