ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОБУТОВІ ВІДХОДИ ЯК ПРОБЛЕМА СВІТОВОГО МАСШТАБУ

1.1. Шляхи утворення ТПВ………………………………………...…………....6

1.2. Екологічні ризики накопичення ТПВ……………………………..……….10

1.3. Світовий досвід поводження з ТПВ…………………………..…………...13

1.4. Принципи поводження з побутовими відходами в Україні…………..….16

1.5. Виявлення впливу полігону ТПВ м. Львова на довкілля………………...20

2. АНАЛІЗ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ПІДХОДИ ДО ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ У МІСТІ ЛЬВОВІ

2.1. Географічне розташування та соціально-економічна значимість

м. Львова………………………………………………………………………….25

2.2. Природно-кліматичні умови…………….………………………………….27

3. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПОВОДЖЕННЯ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ У М. ЛЬВОВІ

3.1. Дослідження шляхів формування та складу ТПВ…………………..…….29

3.2. Дослідження поводження з ТПВ………………………………………...…30

4. АНАЛІЗ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ПОВОДЖЕННЯ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ У МІСТІ ЛЬВОВІ

4.1. Структура, склад та обсяги ТПВ м. Львова – сучасний стан та динаміка змін…………………………………………………………………………….….31

4.2. Біота Львівського полігону ТПВ та показники її розвитку…………...….34

4.3. Стан мережі об'єктів поводження з ТПВ ум. Львові………………...…...40

4.4. Аналіз стану поводження з ТПВ у Львові та його відповідність сучасним європейським вимогам…………………………………………………..………44

4.5. Можливі шляхи оптимізації поводження з побутовими відходами у м. Львові відповідно до вимог ЄС……………………………………………..…..52

4.5.1 Обгрунтування вибору схеми збирання, перевезення, перероблення, захоронення ТПВ…………………………………………………………….…..54

4.5.2 Обгрунтування заходів з вирішення проблем поводження з ТПВ……………………………………………………………………………….55

4.5.3 Обгрунтування навчально-виховних та інформаційно-рекламних заходів, спрямованих на активізацію участі населення у сфері поводження з ТПВ……………………………………………………………………………….60

4.5.4 Планування заходів Програми, механізми і порядок їх реалізації………………………………………………………………………….61

5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ВИСНОВКИ

Використана література

ВСТУП

Питання сміття або твердих побутових відходів (ТПВ), як слід їх термінологічно коректно називати, актуальне в будь-якому місті нашої планети, і потребує як найшвидшого свого вирішення. Ціна цього рішення вимірюється не тільки вартісними показниками, які становлять мільярди доларів, а й чистотою навколишнього середовища та здоров’ям людей.

Тверді побутові відходи (надалі – ТПВ) утворюються у процесі життєдіяльності людини і накопичуються у жилих будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах. Особливістю ТПВ є те, що вони є змішаними, тобто сумішшю компонентів. Поділ на окремі складові частини компонентів ТПВ називається морфологічним складом. Змішування ТПВ відбувається на стадії їх утворення, зберігання, перевезення та захоронення. Це призводить до утворення шкідливих хімічних сполук, що забруднюють атмосферне повітря та грунтові води.

Протягом останнього десятиріччя в Україні продовжується прогресуюче накопичення відходів, не є винятком і м. Львів. Розрив між прогресуючим накопиченням відходів і заходами, спрямованими на запобігання їх утворенню, розширення утилізації, знешкодження та видалення, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, а й загостренням соціальної ситуації в цілому. Звідси – необхідність подальшого удосконалення та розвитку з врахуванням вітчизняного та світового досвіду всієї правової, нормативно-методичної та техніко-економічної системи поводження з відходами. Проблеми у сфері поводження з побутовими відходами потребують невідкладного вирішення за умови фінансування заходів на місцевому та державному рівнях.

Місто Львів у сучасних умовах зіткнулося із труднощами, які стосуються поводження з ТПВ, основними з яких є:

- зміна морфології ТПВ зі збільшенням частки компонентів, які не піддаються процесам біологічного розкладання;

- низька інноваційно-інвестиційна активність суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з ТПВ;

- низький рівень участі мешканців у сфері поводження з ТПВ, що знижує рівень роздільного збору відходів;

- відмова власників житлових будинків приватної забудови укладати договори з перевізниками ТПВ;

- попадання у контейнери для ТПВ небезпечних та специфічних відходів.

Сучасну еру існування людства все частіше, по аналогії із кам'яною, бронзовою, атомною, називають сміттєвою. Тому вивчення проблем твердих побутових відходів, техно­логій їх знешкодження та впливу систем, їх збору та складування на навколишнє природне середовище є життєво важливим для людства.

Мета: Здійснити аналіз стану поводження з побутовими відходами у м. Львові та оцінити можливості його оптимізації згідно з принципами ЄС у цій галузі.

Завдання:

• Проаналізувати якісний та кількісний склад побутових відходів у м. Львові;

• Дослідити методи збору, перевозки, сортування, складування відходів у м. Львові;

• Дослідити принципи та схеми поводження з побутовими відходами у країнах ЄС;

• Визначити проблеми у поводженні з побутовими відходами у м. Львові;

• Визначити перспективні щодо оптимізації напрямки поводження з побутовими відходами у м. Львові відповідно до вимог ЄС.

Об’єкт дослідження: Поводження з побутовими відходами.

Предмет дослідження: Система поводження з побутовими відходами у м. Львові.

1. Побутові відходи як проблема світового масштабу

1.1. Шляхи утворення тпв

Утворення та накопичення ТПВ відбувається з двох джерел: житлових будинків і громадських установ.

За відомими даними останніх років склад ТПВ України має наступний вигляд (% від загальної маси):

Від упорядкованого житлового фонду: макулатура (папір, картон) – 22; полімерні відходи – 7,87 (в тому числі ПЕТ пляшки – 0,8-1); металобрухт чорний – 1,87; металобрухт кольоровий – 0,5; скло – 5,5; деревина – 1,14; текстиль – 4,53; шкіра, гума – 1,82; харчові та рослинні відходи – 39,59; каміння, кераміка, будівельні відходи – 1,75; інші – 0,5.

Від нежитлового впорядкованого фонду (комерційні відходи): великі торгівельні центри, стадіони, парки, школи, ринки, ін.: макулатура (папір, картон) – 53; полімерні відходи – 8,5 (в тому числі ПЕТ пляшки – 0,8 – 1); металобрухт чорний – 2; металобрухт кольоровий – 0,5; скло кольорове – 5,5; скло звичайне – 0,6; деревина – 1; текстиль – 3; шкіра, гума – 1,2; харчові та рослинні відходи – 4,2; інші – 20,6.

Норми накопичення ТПВ це їх кількість, що утворюється на розрахункову одиницю (людина для житлового фонду; 1м² торгової площі для магазинів та складів; одне сидяче місце в кафе, ресторанах, кінотеатрах, один учень школи, ВНЗ тощо).

На норми накопичення і склад ТПВ впливають:

1) ступінь благоустрою житлового фонду (наявність водопроводу, каналізації, газу, сміттєпроводів, системи опалення);

2) поверховість;

3) розвиток громадського харчування;

4) культура торгівлі;

5) ступінь добробуту населення;

6) кліматичні умови (різна тривалість опалювального сезону);

7) споживання овочів і фруктів.

Уточнення норм накопичення ТПВ проводиться на спеціально вибраних контрольних ділянках. У містах з населенням до 300 тис. осіб контрольна ділянка охоплює 2% населення, з населенням до 500 тис – 1%, більше 500 тис. – 0,5%. З культурно-побутових об'єктів вибирають не менше 2-х найбільш характерних. Норми визначають за сезонами року. Заміри проводять протягом 7 днів і оформляють спеціальними актами, які затверджуються міськвиконкомами як норми накопичення ТПВ на наступні 5 років.

Наказом Міністерства з питань ЖКГ України «Про затвердження Рекомендованих норм надання послуг з вивезення побутових відходів» № 75 від 22.03.2010 р. затверджені норми надання послуг з вивезення побутових відходів для житлових будинків та інших джерел утворення побутових відходів (табл. 1.1).

Норми надання послуг з вивезення побутових відходів визначають на підставі результатів вимірювання кількості побутових відходів (їх об'єму та маси), що утворюються за одиницю часу (доба, місяць, рік):

- за двома джерелами їх утворення: житлові будинки (багато-квартирні та одноквартирні); підприємства, установи та організації;

- окремо для фізичних осіб, що проживають: у будинках з наявністю всіх видів благоустрою – центрального опалення, водопостачання, каналі-зації, газопостачання; у будинках, де відсутній один або два види благоустрою – центральне опалення, водопостачання, каналізація [23].

У табл. 1.1 наведені мінімальні та максимальні значення об'ємів утворення побутових відходів та відповідно до них мінімальні та максимальні значення їх щільності. Щільність побутових відходів відповідає їх стану у контейнерах. Норми надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на одного постійного мешканця в курортних населених пунктах рекомендується розраховувати окремо для курортного сезону та іншої пори року за допомогою коефіцієнту сезонної нерівномірності, який характеризує відношення об'єму утворення твердих побутових відходів у курортний сезон (середнього на добу протягом курортного сезону) до середнього на добу об'єму утворення твердих і рідких побутових відходів упродовж іншої пори року.

Таблиця 1.1

Рекомендовані норми надання послуг з вивезення побутових відходів [24]

Джерело утворення побутових відходів	Норма на одну розрахункову одиницю										Щільність, кг/м3
	середня на добу			середня на місяць			середня на рік
	кг	л	кг		м3	кг		м3
1	2	3	4		5	6		7	8
Тверді побутові відходи
житлові будинки
1. Багатоквартирні та одноквартирні будинки з наявністю усіх видів благоустрою, на одну людину	0,77	3,56 - 7,09	25,38		0,11 - 0,24	304,5		1,30 - 2,90	230,0 - 105,0
2. Багатоквартирні будинки за відсутності одного або двох з видів благоустрою, на одну людину
каналізації	0,96	3,84 - 7,40	29,2		0,116 - 0,22	350,40		1,40 - 2,70	250,0 - 130,0
центрального опалення	1,0	3,85 - 7,60	30,4		0,117 - 0,23	365,0		1,405 - 2,77	259,8 - 131,8
каналізації і центрального опалення (використання твердого палива)	1,15	3,86 - 7,9	35,0		0,118 - 0,24	420,0		1,41 - 2,9	298,0 - 145,0
3. Одноквартирні будинки з присадибною ділянкою, на одну людину:
з наявністю усіх видів благоустрою	1,26	3,94 - 7,67	38,3		0,12 - 0,23	460		1,44 - 2,80	319,4 - 164,3
за відсутності каналізації	1,45	4,03 - 7,75	44,2		0,123 - 0,236	530		1,47 - 2,83	360,5 - 187,3
за відсутності центрального опалення	1,52	4,09 - 7,91	46,25		0,124 - 0,24	555		1,49 - 2,89	372,5 - 192,0
за відсутності центрального опалення (використання твердого палива), водопостачання, каналізації	1,59	4,14 - 8,2	48,3		0,125 - 0,25	580		1,51 - 2,99	384,1 - 194,0
Підприємства, установи та організації
Готель, на одне місце	0,5	2,74 - 4,11	15,2		0,08 - 0,13	182,0		1,0 - 1,5	182,0 - 121,0
Гуртожиток, на одне місце	0,35	1,652,20	12,2		0,05 - 0,07	146,0		0,6 - 0,8	243,0 - 182,0
Санаторій, пансіонат, будинок відпочинку, на одне місце	0,7	3,84 - 5,20	21,3		0,12 - 0,16	256,0		1,40 - 1,90	183,0 - 135,0
Лікувально-профілактичні заклади:
лікарня, на одне ліжко	0,35	2,19 - 2,74	10,7		0,07 - 0,08	127,75		0,80 - 1,00	159,7 - 127,75
поліклініка, на одне відвідування	0,01	0,06	0,25		0,0015 - 0,0025	3,0		0,018 - 0,030	167,0 - 100,0
Склад, на 1 кв. метр площі	0,1	0,22 - 0,24	2,08		0,0046 - 0,005	25,0		0,055 - 0,06	450,0 - 417,0
Адміністративні і громадські установи та організації, на одне робоче місце	0,3	1,3 - 1,5	6,25		0,027 - 0,032	75,0		0,32 - 0,38	234,0 - 197,0
Навчальні заклади:
вищий і середній спеціальний, на одного студента	0,09	0,48 - 0,52	1,92		0,01 - 0,011	23,0		0,12 - 0,13	192,0 - 177,0
школа, на одного учня	0,08	0,4 - 0,48	1,67		0,008 - 0,01	20,0		0,10 - 0,12	200,0 - 167,0
школа-інтернат, на одного учня	0,45	2,2 - 2,4	10,41		0,046 - 0,05	125,0		0,55 - 0,60	227,0 - 208,0
профтехучилище, на одного учня	0,4	2 - 2,20	8,33		0,042 - 0,046	100,0		0,50 - 0,55	200 - 181,8
дитячий дошкільний заклад, на одне місце	0,28	1,4 - 1,5	5,83		0,03 - 0,032	70,0		0,35 - 0,38	200,0 - 184,0
Підприємства торгівлі, на 1 кв. метр торговельної площі:
промтоварний магазин	0,15	0,82 - 0,85	3,83		0,021 - 0,022	46,0		0,25 - 0,26	184,0 - 177,0
продовольчий магазин	0,3	1,5 - 1,64	7,63		0,038 - 0,042	91,50		0,46 - 0,50	198,9 - 183,0
ринок	0,31	1,1 - 1,97	8,0		0,033 - 0,05	96,0		0,40 - 0,60	240,0 - 160,0
Заклади культури і мистецтва, на одне місце	0,08	0,7 - 0,8	2,04		0,018 - 0,02	24,5		0,21 - 0,24	116,0 - 102,0
Підприємства побутового обслуговування, на одне робоче місце	0,75	3,4 - 3,80	19,08		0,087 - 0,097	229,0		1,04 - 1,16	220,0 - 197,4
Вокзал, аеропорт, на 1 кв. метр площі залу очікування	0,37	1,7 - 1,8	11,25		0,052 - 0,055	135,0		0,62 - 0,66	217,7 - 205,0
Кемпінг, автостоянка, на 1 кв. метр площі	0,03	0,11 - 0,14	0,92		0,0033 - 0,0041	11,0		0,04 - 0,05	275,0 - 220,0
Пляж (курортний сезон), на 1 кв. метр території	0,04	0,25 - 0,30							160,0 - 133,3
Підприємства громадського харчування, на одне місце:
1) ресторан:
з відбором харчових відходів	1,0	5,0 - 5,2	30,42		0,153 - 0,158	365,0		1,83 - 1,90	199,5 - 192,1
без відбору харчових відходів	1,4	6,0 - 6,60	45,0		0,17 - 0,18	540,0		2,0 - 2,2	270,0 - 245,0
2) кафе, їдальня:
з відбором харчових відходів	0,43	2,2 - 2,3	13,08		0,067 - 0,07	157,0		0,80 - 0,84	196,0 - 187,0
без відбору харчових відходів	0,5	2,6 - 2,7	15,21		0,08 - 0,083	182,5		0,95 - 0,99	192,0 - 184,0
Великогабаритні побутові відходи, на одну людину	0,08	0,4 - 0,8	2,43		0,012 - 0,024	29,2		0,146 - 0,292	200,0 - 100,0
Ремонтні побутові відходи, на одну людину	0,11	0,15 - 0,3	3,35		0,0046 - 0,0092	40,15		0,055 - 0,11	733,0 - 366,0
Рідкі побутові відходи, на одну людину	-	25	-		0,76	-		9,13	-

У разі впровадження роздільного збирання ТПВ з виділенням ресурсоцінних компонентів (папір, пластмаса, скло тощо) норму надання послуг з вивезення ТПВ рекомендується зменшувати на 20 кг на рік у розрахунку на одного мешканця або одну розрахункову одиницю.

Норми надання послуг з вивезення ТПВ для житлових будинків включають об'єми утворення вуличного змету та відходів з площі зеленого насадження на прибудинковій території.

Для підприємств, установ та організацій об'єм відходів з площі зеленого насадження не входить до норми надання послуг з вивезення ТПВ і при укладанні договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів його додають до середньої на рік норми, виходячи з норми 8 дм³ з 1 м² зелених насаджень.