Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція № 5 МД сільськ.нас_.pptx
Скачиваний:
55
Добавлен:
12.05.2020
Размер:
1.53 Mб
Скачать

В наданні медичної допомоги

 

сільському населенню значну участь

 

беруть і міські заклади охорони

 

здоров’я. Залучення до медичного

 

забезпечення міських і обласних

 

закладів дозволяє певною мірою

 

зменшити розбіжності в рівнях

 

забезпеченості міських сільських

 

мешканців, особливо це стосується

 

стаціонарної допомоги. Тому

 

проблеми розвитку стаціонарної

 

допомоги сільському населенню

 

переважно стосуються раціонального

 

розміщення спеціалізованих ліжок на

 

різних етапах МД та покращенні її

11

Набагато складніше забезпечити сільське населення амбулаторно- поліклінічною допомогою. Помітну роль у ній відігравали і відіграють середні медичні працівники, за даними останніх років до них здійснюється майже половина

всіх звертань.

Все це свідчить про нагальну потребу зміцнення ПМСД, необхідність більш

активного впровадження засад 12

Сільська лікарська дільниця (СЛД) є ланкою першого контакту пацієнтів у системі медичного обслуговування. Її заклади:

дільнична лікарня, лікарська амбулаторія, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП).

13

Мережа закладів дільниці будується в залежності від розташування населених пунктів району, економіки району та стану шляхів. Кількість сільських лікарняних дільниць в районі головним чином визначається чисельністю населення та відстанню до ЦРЛ.

Середня чисельність населення на лікарській дільниці коливається в межах 5 – 7 тисяч в оптимальному радіусі дільниці 7 – 10 км.

Основна задача СЛД— надання населенню дільниці доступної кваліфікованої лікарської допомоги і проведення санітарно- протиепідемічних заходів.

14

Дільнична лікарня (або лікарська амбулаторія) є основним медичним закладом на сільській лікарській дільниці. Характер та обсяг медичної допомоги в дільничній лікарні в основному визначається їх потужністю, забезпеченістю обладнанням, наявністю лікарів-спеціалістів.

Надання амбулаторної та стаціонарної допомоги терапевтичним та інфекційним хворим, допомога під час пологів, лікувально-профілактична допомога дітям, невідкладна хірургічна та травматологічна допомога входить в коло прямих обов’язків лікарів будь-якої 15

дільничної лікарні незалежно від її

Основні завдання дільничної

лікарні:

-забезпечення населення території обслуговування

кваліфікованою медичною допомогою (амбулаторною та стаціонарною);

-планування та проведення заходів щодо профілактики та зниження

захворюваності та травматизації серед різних груп сільського населення;

-проведення лікувально-профілактичних заходів з охорони здоров’я матері та дитини;

-введення в практику сучасних методів профілактики, діагностики та лікування хворих, передових форм та методів організації амбулаторно-поліклінічної допомоги;

-організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю ФАП та інших закладів охорони здоров’я,

що входять до складу лікарської дільниці.

16

 

Одним з найважливіших завдань є організація амбулаторно-поліклінічної допомоги, як найбільш масового виду медичної допомоги, яка надається

амбулаторією дільничної лікарні або самостійною лікарською амбулаторією.

17

Основні напрямки роботи лікарської амбулаторії:

- попередження та зниження захворюваності;

- раннє виявлення хворих;

- диспансеризація здорових та хворих;

-кваліфікована медична допомога населенню;

- проведення санітарно-протиепідемічних заходів;

- планові виїзди лікарів в підлеглі ФАПи для надання

практичної допомоги та проведення контролю

за їх роботою.

18

В складі лікарських амбулаторій працюють терапевт, педіатр та стоматолог.

З хірургії, неврології, отоларингології, офтальмології, дерматології медичну допомогу надають

спеціалісти ЦРЛ, які виїжджають в амбулаторію згідно з визначеного графіка. 19

Долікарську медичну допомогу сільським жителям забезпечують

фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи).

Фельдшерсько-акушерські пункти згідно з існуючими нормативами створюються в населених пунктах з кількістю населення від 700 чоловік та більше, якщо відстань до найближчого медичного закладу більше 2 км, а також в населених пунктах з меншим

числом мешканців, якщо відстань до 20