Сум ДУ Медичний інститут

Перед системою охорони здоров’я України стоїть ціла низка завдань, необхідне знаходження нових шляхів забезпечення високої якості надання медичної допомоги населенню з огляду на появу високовартісних технологій, дефіцит фінансування галузі, зростання потреб пацієнтів у якісній медичній

допомозі, децентралізацію управління.

Медична допомога – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання захворюванням, ранню діагностику, допомогу особам з гострими та хронічними захворюваннями, на реабілітацію хворих та інвалідів з метою продовження їх активного довголіття.

Провідні принципи розвитку медичної допомоги як важливої складової охорони здоров’я:

-доступність;

-висока якість медичного обслуговування;

-послідовність амбулаторної та стаціонарної допомоги ( за необхідністю);

-відповідальність медичних працівників за професійну діяльність;

-дотримання прав пацієнтів;

-незалежність медичного персоналу ( за винятком обмежень, які визначаються етико- деонтологічними положеннями).

Рівні медичної допомоги за складністю (“Основи законодавства України з охорони здоров’я”) :

- первинна (ПМСД) – є основною частиною медико-

санітарної допомоги населенню і передбачає консультацію лікаря загальної практики (сімейного),

діагностику та лікування основних найпоширеніших хвороб, направлення пацієнта для надання

спеціалізованої допомоги, проведення профілактичних заходів.

В Україні ПМСД надається переважно дільничними терапевтами, педіатрами, акушерами- гінекологами, цеховими лікарями. Окрім того, особливо у містах, у наданні ПМСД беруть участь

спеціалісти поліклінік.

Рівні медичної допомоги за складністю (“Основи законодавства

України з охорони здоров’я”) :

- вторинна ( спеціалізована) –

надається лікарями відповідних спеціальностей за направленням лікаря загальної практики, передбачає кваліфіковане консультування , діагностику, лікування, реабілітацію та профілактику хвороб.

Рівні медичної допомоги за складністю (“Основи законодавства України з охорони здоров’я”) :

- третинна (високоспеціалізована) –

надається за направленням лікуючого лікаря з надання первинної чи вторинної медичної допомоги лікарями (або їх групами), які мають відповідну підготовку в галузі складних для діагностики та лікування хвороб, а також хвороб, що рідко зустрічаються (ст. 35 Основ законодавства України про охорону здоров'я).

До видів лікувально-профілактичної допомоги за особливостями її надання належать:

Амбулаторно-поліклінічна допомога, що надається особам, які потребують періодичного медичного спостереження, лікування на догоспітальному етапі та проведення профілактичних заходів. її отримують при звертанні безпосередньо в амбулаторно- поліклінічному закладі чи вдома.

До видів лікувально-профілактичної допомоги за особливостями її надання належать:

Стаціонарна медична допомога , що надається хворим, які потребують постійного медичного нагляду, застосування складних методів обстеження та інтенсивного лікування, а також оперативних втручань, що не можуть бути виконані в амбулаторних умовах.