Напрями розвитку інфраструктури сімейної медицини в Україні :
-реорганізація діючої мережі міських амбулаторно- поліклінічних закладів з надання медичної допомоги дорослому та дитячому населенню з перетворенням відділень дільничних терапевтів та педіатрів у відділення сімейних лікарів;
-створення мережі амбулаторій сімейних лікарів у містах та сільській місцевості;
-реорганізація діючої мережі закладів охорони здоров'я сільських адміністративних районів з трансформацією малопотужних, економічно нерентабельних дільничних лікарень та фельдшерсько-акушерських пунктів в амбулаторії сімейного лікаря.
Надання медичної допомоги сімейними лікарями на базі діючих поліклінік найбільш прийнятне для деяких країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. Це доцільно з огляду на вже існуючу мережу поліклінік і потребує лише зміни організаційних форм їх діяльності.
З метою оптимізації ПМСД в Україні передбачається створення Центрів ПМСД для надання лікарської та долікарської допомоги населенню сільського району або міста чисельністю від 30 до 100 тис. населення.
Структура Центрів ПМСД
Сільська місцевість:
-ФАП;
-медичний пункт;
-амбулаторія з навантаженням 1200 осіб на одного лікаря.
Міста:
-амбулаторії, у кожній з яких можуть працювати 2 - 4 лікарі з навантаженням від 1500 до 2000 осіб на одного лікаря.
Центру ПМСД також можуть підпорядковуватись приватно практикуючі лікарі ЗП/СМ.
Моделі роботи сімейного лікаря :
Індивідуальна практика найбільш поширена в Австрії, Данії, Бельгії.
Групова практика переважає у Великій Британії та США.
Центри здоров’я розповсюджені в Скандінавських країнах та Ізраїлі.
Реформою системи охорони здоров’я була передбачена спеціалізація лікарень, що буде здійснюватись у межах госпітальних округів, розрахованих на 150-500 тис. мешканців. Такий округ буде об’єднувати міста обласного значення та кілька навколишніх сільських районів.
Відповідно до інтенсивності лікування доцільне створення наступних закладів:
- багатопрофільна лікарня інтенсивної допомоги хворим із гострими станами;
- заклади для проведення планового лікування;
- заклади для реабілітаційного (відновлювального) лікування;
- заклади для надання паліативної допомоги та психологічної підтримки (хоспіси) термінальним хворим;
- заклади медико-соціальної допомоги.
