5.7. Бази даних

Останнім часом досить популярним є використання баз даних (далі БД) у лінгвістиці. Базу даних визначаємо як упорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовується в системі, призначеній для задоволення інформаційних потреб користувачів (у технічному розумінні це також і система керування БД).

Головним завданням БД є гарантоване збереження значних обсягів інформації (записи даних) і надання доступу до неї користувачеві або ж при­кладній програмі. БД складається з двох частин – збереженої інформації та системи управління нею. Для забезпечення ефективності доступу записи да­них організовують як множину фактів (елемент даних).

Основні ознаки БД:

• незалежність даних від програм;

• для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;

• здебільшого у складі БД існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від неавторизованого доступу;

• дані логічно пов'язані між собою і несуть відповідну інформацію;

• структура баз даних відповідає тому специфічному набору даних, який вона містить;

• бази даних відображають тільки окремі аспекти реального світу, що дозволяє визначити їх як «мікросвіт».

Основні можливості БД:

• оновлення, поповнення і розширення БД;

• висока надійність зберігання інформації;

• виведення повної та достовірної інформації на запити;

• засоби захисту інформації в БД.

На відміну від файлових систем, БД спрямована на підтримку даних для кількох застосувань.

Взаємозв'язаність даних полягає в тому, що доступ до певної групи даних якогось застосування загалом полегшує доступ до інших груп даних цього ж застосування. В умовах орієнтації БД на велику кількість застосувань виникає необхідність у підтримці значного числа різноманітних зв'язків між даними.

Система управління базами даних Microsoft Access об’єднує відомості з різних джерел в одній реляційній базі даних. Форми, запити і звіти, що створюються, дозволяють швидко й ефективно оновлювати дані, отримувати відповіді на питання, здійснювати пошук потрібних даних, аналізувати дані, друкувати звіти, діаграми тощо.

Зразки

На основі опрацьованої ідеографічної структури ФСП «Емоції людини» укладено базу даних «Фразеологічні одиниці на позначення емоцій людини у сучасній українській мові». База даних створена у програмі Microsoft Office Access та складається з 255 фра­зеологічних одиниць, що містяться у першому з семи полів бази (див. Мал. 2). Значення фразеологізму подається у другому полі. У третьому полі подано оцінку позитивну, негативну або нейтральну. Четверте поле вказує на належність фразеологізму до певної ФСПГ. У такий спосіб за необхідності у базі можна одразу побачити усі фразеологічні одиниці української мови на позначення певної емоції. Структурна характеристика фразеологізму подана у п’ятому полі, а стилістична – у шостому. Використано стилістичні маркери (згідно з їхньою наявністю у (3)): лайливе, зневажливе, фамільярне, жартівливе. Сьоме поле презентує контекст з певною фразеологічною одиницею, дібраний з художньої літератури.

Рис. 2. Фрагмент бази даних «Фразеологічні одиниці на позначення емоцій людини у сучасній українській мові»

Рис. 2. Фрагмент бази даних «Сучасна українська фразеографія (1980-2010 рр.)»