5.5. Загальні вимоги до цитування

Для підтвердження власних аргументів через покликання на авто­ритетне джерело або для критичного аналізу тієї чи іншої наукової праці слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту.

Текст цитати починається і закінчується лапками. Цитата наводиться в тій граматичній формі, у якій вона подана в першоджерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Пропуск слів, речень, абзаців у циту­ванні допускається без перекручування авторського тексту. Пропуски позна­чаються трьома крапками. Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, він не зберігається. Цитата наводиться мовою виконання дипломної / магістерської роботи.

При згадуванні в тексті прізвищ ініціали ставляться перед прізвищем: О. В. Соколов, А. О. Ткаченко, І. Р. Вихованець, а не Соколов О. В., Ткаченко А. О., Вихованець І. Р., як це прийнято в списку літератури.

Кожна цитата обов’язково супроводжується покликанням на джерело.

Цитувати авторів необхідно за їхніми працями, але коли джерело недоступне, дозволяється скористатися цитатою цього автора, опублікованою в іншому виданні. У цьому разі покликанню повинні передувати слова: «Цит. за: …».

Зразки

У сучасній лінгвістиці простежується неоднорідність поглядів на розу­міння і співвідношення понять ідіолект та ідіостиль. Так, В. П. Григор’єв ото­тожнює ці терміни, акцентуючи увагу на тому, що «будь-який ідіостиль як факт сучасної літератури є одночасно й ідіолектом» [71, с. 4].

У літературознавчому словнику-довіднику («Nota Bene») читаємо: «Метафора – це один з основних тропів поетичного мовлення... В ме­тафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.» [36, с.456].

В. М. Жирмунський наполягав на тому, що в «живій єдності художнього твору всі прийоми взаємодіють і підпорядковуються єдиному художньому завданню» [Цит. за: 43, с. 89].

Приклади мовного матеріалу в дипломній / магістерській роботі друкуються курсивом (без виділення жирним шрифтом).

Зразок

Як уже зазначалося, погоджуючись на одруження, дівчина подавала рушники, а на знак відмови – виносила гарбуза, пор.: пахне гарбузом; піти з гарбузом (з гарбузами); годувати гарбузами; давати (підносити) / дати (піднести) [печеного] гарбуза; діставати / дістати (покуштувати, схопити) [печеного] гарбуза; наділяти / наділити гарбузом (гарбузами); скуштувати гарбузової каші; остатися з гарбузом.

Фрагменти тексту, що слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом. Елементи ілюстративного тексту, що потребують виділення, підкреслюються.

Зразок

Девербативы часто называют «производной номинацией с пересе­кающимися глагольными и именными свойствами как в семантическом, так частично и в синтаксическом плане» [77, с. 84]. Сюда, например, относятся универбализационные композиты коконозаготовка (Шелководы Джаркурганского района одними из первых в республике справились с заданием по коконозаготовкам) (Правда Востока. – 20.05.09), являющееся универбальной интерпретацией именного словосочетания заготовка коконов (В Согдийской области Таджикистана почти выполнен намеченный план по заготовке коконов тутового шелкопряда) (http://www.gazeta.kz/art.asp?aid=111876).