Мета і завдання дослідження

Мета роботи – це окреслений кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване все дослідження.

Мета реалізується через конкретні завдання, які необхідно розв’язати в дослідженні.

Завдання – це конкретні шляхи, засоби досягнення студентом постав­леної мети. Завдання слід формулювати у формі переліку дій: встановити…, обґрунтувати…, дослідити…, розробити…, з’ясувати…, проаналізувати…, розкрити…, розробити…, довести…, визначити…тощо.

До процесу визначення завдань треба поставитися дуже відповідально, оскільки опис розв’язання окремих завдань становить зміст розділів і підроз­ділів дипломної / магістерської роботи.

Мета і завдання – це своєрідні зобов’язання, які бере на себе студент, і, ним же визначені, шляхи їхнього вирішення. Якість виконання студентом своїх зобов’язань є критерієм наукової цінності дипломної / магістерської роботи.

Зразок

Мета дослідження полягає у виявленні специфіки інтертексту та особливостей побудови наративу, зокрема в з’ясуванні ролі першоджерел у процесі інтертекстуальної жанрової трансмісії, до якої звертається О. Ірванець та своєрідності функціонування інтертекстуальних форм у творах письменника, що є показовим явищем сучасного літературного процесу в Україні.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

• розглянути основні положення теорії інтертекстуальності, що ві­дображені в працях вітчизняних і західноєвропейських літературознавців;

• схарактеризувати літературно-мистецьку ситуацію та її вплив на появу аналізованих творів;

• здійснити інтертекстуальне прочитання прозових творів О. Ірванця;

• окреслити коло джерел інтертекстів письменника;

• виявити рівні інтертексту, з якими працює письменник, врахову­ючи думки Ж. Женетта і М. Ґловінського;

• виокремити міжтекстові зв’язки, що постають важливим елемен­том прочитання аналізованих творів;

• з’ясувати місце інтертекстуальних елементів у структурі творів, у процесі чого дослідити роль стилізації, зокрема її різновидів – пародії, наслідування і пастишу;

• розглянути явище жанрової трансмісії, враховуючи особливості першоджерел та їх місце в інтертексті;

• простежити роль наратора в декодованому постмодерному тексті.

Зразок

Цель работы – прояснить сущность, структуру и свойства границы в литературном произведении, сделать попытку создания типологии гра­ниц и методологических принципов на основе анализа указанных произве­дений. Для достижения этой цели необходимо решить несколько частных задач:

1. конкретизировать понятие границы с учетом его пластичности и всеобъемлющей значимости в художественном произведении;

2. проследить функционирование границ в творчестве Гоголя и На­бо­кова, выявив общие, типологические и индивидуально-художественные особенности;

3. сформулировать принципы методологии анализа границ литера­турного произведения.

Зразок

Целью нашей работы является рассмотрение Порфирия Головлёва как литературного типа в соотношении с иными, «родственными» ему, героями и персонажами в литературе 19 века, выявление новаторства М. Салтыкова-Щедрина. Для осуществления этой цели мы ставили перед собой следующие задачи:

• теоретически обосновать понятие литературного типа и ли­тературной типизации и определить их специфику;

• выявить основные принципы традиции литературной типи­зации в эпоху русского реализма;

• сопоставить главного героя романа «Господа Головлёвы» Пор­фирия с героями произведений Н. Гоголя, Ф. Достоевского, И. Тургенева, Г. Успенского;

• определить новаторские черты в изображении литературного типа Порфирия Головлёва.

Зразок

Цель исследования состоит в системном описании формальной и оно­масиологической структуры существительных-композитов со значением процессуальности в русском языке. Для достижения указанной цели необ­ходимым есть решение следующих задач:

• определить возможные структурные типы композитопостро­ения существительных со значением процессуальности;

• установить основные характеристики категории «ономасиоло­ги­ческий класс»;

• разработать модели описания формальной структуры композитов разных типов, имеющих общее значение процессуальности;

• описать структурные типы существительных-композитов со зна­чением процессуальности в русском языке;

• установить принципы ономасиологического описания существи­тельных-композитов со значением процессуальности в русском языке;

• описать ономасиологические подклассы в пределах ономасиоло­гического класса существительных-композитов со значением процессуаль­ности в русском языке.