4.5. Перелік умовних позначень

Використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо можуть бути подані окремим списком. Він має назву ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ і розміщується після ЗМІСТУ перед ВСТУПОМ. Незалежно від наявності такого переліку за першої появи цих елементів у тексті дипломної / магістерської роботи наводять їхнє розшифрування.

Якщо ж спеціальні терміни, скорочення, символи вживаються менше трьох разів, перелік не складають, а їхнє розшифрування наводять у тексті за першого згадування.

Специфічна термінологія також може бути оформлена окремим слов­ником як додаток.

Правила оформлення умовних скорочень див. у розділі 5. «Правила оформлення дипломної / магістерської роботи».

4.6. Вступ

ВСТУП розкриває сутність наукової проблеми, її значущість, підстави й вихідні дані для розробки теми, стан опрацювання, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Рекомендований обсяг ВСТУПУ – до 5 сторінок друкованого тексту.

У ВСТУПІ подають загальну характеристику дипломної / магістерської роботи у рекомендованій послідовності.

Актуальність теми

Будь-яке наукове дослідження проводиться для того, щоб подолати певні труднощі у процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше невідомі факти або виявити неповноту старих способів пояснення відомих фактів. Ці труднощі в найвиразнішій формі виявляють себе в так званих проблемних ситуаціях, коли наявні наукові знання виявляються недостатніми для вирішення нових завдань пізнання. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове знання ще не набуло розвиненої форми. Отже, проблема в науці — це суперечлива ситуація, що вимагає свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які не укладаються в рамки колишніх теоретичних положень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити нові факти.

Актуальність теми – це її відповідність сучасним потребам філологічної науки, визначення того, що з цієї теми вже відомо, а що досліджено студентом уперше. Стан розробки теми розкривають, подаючи короткий огляд і критичний аналіз найцінніших праць (10–15 джерел) із вказівкою на проблеми, що в них висвітлені.

Формулювання актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити сутність проблеми або наукового завдання.

Новизну роботи має довести новий погляд на проблему, самостійність дослідження, виокремлення власного внеску студента у порівнянні з наяв­ними поглядами.

Зразок

Актуальність вивчення метафор визначається тим, що вони

1. відображають особливості індивідуального світобачення та його реалізації в художньо-естетичних формах;

2. виразно декларують процеси, характерні для відповідного етапу розвитку поетичної мови;

3. «характеризують специфіку взаємодії колективного й індивідуаль­ного в сфері культури взагалі та її окремих концептуалізованих виявів зокрема» [41, с.3] ;

4. є носіями образності мови;

5. є своєрідними „героями поетичної дії”.

Новизна роботи полягає, по-перше, у застосуванні методів «літера­турознавчої граматики» та «ейдосної» теорії літератури (поділ сучасної академічної теорії літератури на зазначені напрямки належить О. Дома­щенкові) до вивчення метафори. Це дає змогу розділити підходи до ме­тафори на два протилежні й аналізувати її без еклектики, яка сьогодні є однією з найперших і найголовніших вад теоретико-літературних праць. Зокрема, ми розглядатимемо метафору в естетичному й лінгвістичному аспектах, як того вимагають засади «ейдосно» теорії літератури та «лі­тературознавчої грамматики».

По-друге, ми порівняли значну кількість різноманітних поглядів на ме­тафору, упорядкували їх відповідно до двох основних напрямків теорії лі­тератури, визначили, на наш погляд, найбільш значущі й такі, що не ма­ють наукової ваги через свій еклектизм.

По-третє, абсолютно новою є спроба розглянути стильові домінан­ти творчості Юрія Клена крізь призму використання метафори.

Зразок

Актуальность предлагаемого исследования обусловлена тем, что проблема описания ономасиологического класса, объединяющего струк­турно-деривационно однотипные близкие по значению единицы, обознача­ющие однотипные референты, не получила еще достаточного освещения в научной литературе, особенно в приложении к композитным существи­тельным со значением процессуальности. Выбор в нашей работе в качес­тве материала именно композитов связан с тем, что образование таких единиц в русском языке является одним из продуктивнейших и вместе с тем древнейших типов словообразования, что после аффиксации словосло­жение является наиболее продуктивным способом словообразования.

Научная новизна исследования заключается в следующем:

• в нем впервые предпринято комплексное описание ономасиоло­ги­ческого класса, включающее как формальную, так и номинативную интер­претацию его компонентов;

• в нем дается определение понятия ономасиологический класс как объединение одноструктурных единиц, имеющих сходное значение, обу­словленное сходством, обозначенных ими референтов;

• в нем констатировано сходство ономасиологических моделей раз­ных композитных типов имен, обозначающих процессуальность;

• в нем осуществлено определение реестра моделей как формальной, так и номинативной структуры компонентов ономасиологического класса;

• в нем приведен реестр типов процессуальности в виде классифи­кации ономасиологических базисов подклассов рассматриваемого ономаси­ологического класса.