1.4 Джерело натхнення

Нижня білизна завжди була чимось загадковим романтичним, сповнена спокуси та чарівності. І на підставі цього я надихнулася таємничим замком Шенборнів. Його цікава історія та захоплюючі легенди оповиті круг замку надихнули мене на створення такої спокусливої колекції.

У невеличкому селі Карпати, що розташоване приблизно посередині між Мукачевом та Свалявою, в дивовижному й унікальному парку заховався справжній казковий палац. Цей романтичної архітектури замок близький за стилем до ренесансу французьких замків часів «мушкетерів», він побудований у 1890 році на місці дерев'яного мисливського замочку в урочищі Берегвар. До нього на цьому місці існувала дерев'яна споруда, зведена на початку 19-го століття як літня резиденція австрійських графів, які,  вподобавши карпатський край, жили тут понад два століття. Новий замок родини Шенборнів перегукується з багатьма європейськими замками за своєю астрономічною структурою. Історики розповідають, що є в Польщі подібний палац під назвою Мальборк із кількістю кімнат  вілповідно кількості днів у році. Подібні замки є в Німеччині, на яких вежі відповідають кожному місяцю в році. Замок графів Шенборнів у Закарпатті унікальний по-своєму. Історик Василь Копинець розповів: «Про сам палац розповідають чимало легенд.Кажуть, що палац має 365 вікон – за кількістю днів у році, 52 кімнати – за кількістю тижнів, 12 входів (як місяців). А сім днів (тиждень) символізує люстра, яка є в палаці». Графи Шенборни, за свідченнями фахівців, належали й досі належать до вищого австрійського духовенства. Саме тому двері та вікна під'їздів «астрономічного замку» прикрашені вітражами на біблейські теми. Навколо палацу на території в 19 гектарів один зі власників так званого «мисливського будиночка» ще у 1848 році заклав дивовижний англійський парк. У ньому були зібрані декоративні дерева не тільки з тодішньої Підкарпатської Русі, а й з багатьох країн світу. Тут можна побачити поряд із ясенем і дубом катальпу, японську вишню-сакуру, сосну Веймутова, модрину європейську та інші декоративні рослини. Про нього та про власників палацу розповідають чимало легенд. Найвідомішу легенду розповів Василь Копинець: « Ходять перекази про ревнивого графа Шенборна, який постійно перевіряв на вірність свою дружину. Навіть коли він ходив на полювання, то не міг нічого вполювати, бо всі думки його були зайняті дружиною. Але якось пощастило графу, він зустрів у лісі місцеву ворожку. Вона побачила графа і каже: щоб ти переконався у вірності своєї дружини, треба, щоб вона спустилася з Соколових скель. А це десь 30-метрова скельна стіна навпроти палацу, на протилежному березі річки Латориці . Граф Шенборн перейшов із дружиною через річку і змусив її спуститися вниз скелею. Якщо графиня спуститься, то підтвердить, що ніколи не зраджувала свого чоловіка. І графиня сміливо почала спускатися. Легенда свідчить, що вона спустилася вниз, але одразу покинула чоловіка, який піддав її життя такому випробовуванню. Розповідають, що після смерті графині її привид – жінки у чорному вбранні – з’явився у палаці».

Також є неменш відома легенда пов’язана з ревнощами графа «Місцеві легенди оповідають, що замок разом з дендропарком та озером граф побудував для своєї ніжно коханої дружини Франціски. Але дружина була велелюбний понад міру, і все частіше графу доносили про її зради. Якось раз під час полювання Шенборн несподівано повернувся додому, з рушницею в руці увірвався в спальню ... і застукав дружину в обіймах гостював у них красеня-полковника. Ервін-Фрідріх розлютився, розстріляв баштовий годинник на знак своєї скорботи, а потім наказав ловеласа скинути вниз з самої крутої скелі Чинадіївської домінії, яка тільки знайдеться. Кохану дружину, як справжній аристократ, він не торкнув, але спосіб помститися знайшов дуже витончений.

За його наказом майстри виготовили для палацу люстру у формі русалки. Сімейний герб Шенборнів із зображенням лева, що спирається на верхівку гори, прикривав оголене русалочий тіло з особою графині Франціски фон Шенборн-Бухгейм, а замість цінної діадеми її чарівну голівку прикрашали ... оленячі роги. Люстру розмістили у великому залі палацу, де часто веселилася місцева знать. І хоч сучасні нащадки графа Шенборна не визнають достовірність цього епізоду з подружнього життя предків, місцеві мешканці й досі обговорюють подробиці. Історичні годинник, до слова, - йдуть секунда в секунду по сьогоднішній день.» Останні графи з роду Шенборнів покинули замок напередодні Другої світової війни. У 1945 році палац реорганізували у будинок відпочинку, а в 1958-му, після відвідин його Микитою Хрущовим, на базі «мисливського будиночка» відкрили перший в тодішній уже Закарпатській області кліматологічний санаторій «Карпати», який спеціалізувався на лікуванні серцево-судинних захворювань. Санаторій працює й донині, й досі до нього нерідко приїжджає дружина останнього власника замку – Крістіна фон Шонборн. Хоча останніми роками, вочевидь, дедалі важче колишній господині дивитися, як величний палац занепадає, а з нього розкрадають унікальні експонати.