Засоби праці Праця Предмети праці Продукція

Рис 1.1 Фактори, що впливають на виробничу потужність підприємства

Тому принципова залежність виробничої потужності підприємства (чи провідного підрозділу) від указаних факторів має вигляд

m Т_рі

П =  q_і η_і (1.5)

i = 1 t_i

де q_i– обсяг продукції і-го виду, що виготовляється за один робочий цикл;

і- питома вага продукції і-го виду в загальному обсязі;

η_і - кількість видів продукції, що випускається.

9) Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, що відображає зміни її розміру протягом розрахункового періоду і характеризує вихідну потужність (П_вих). Для цього використовується розширена формула(1.1)

П_вих = П_вх + П_вотз + П_{вреконст} + П_{вномасор .} - П_{вибуття} (1.6)

П_введ. = П_вотз + П_{вреконст} + П_{вномасор} (1.7)

де П_вх -вхідна потужність підприємства;

П_вотз - збільшення потужності протягом розрахункового періоду внаслідок здійснення поточних організаційно-технологічних заходів;

П_{вреконст} - нарощування виробничої потужності завдяки реконструкції або розширенню підприємства;

П_{вномасор} – підвищення (+) або зменшення (-) виробничої потужності, спричинене змінами в номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється;

П_{вибуття} – зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття, тобто виведення з експлуатації певні кількості фізично спрацьованого і технічно застарілого устаткування.

10) Середньорічна виробнича потужність визначається за формулою (1.2).

11) Різниця між виробничою потужністю і випуском продукції утворює резерв потужності. Визначення й регулювання резервної виробничої потужності підприємства здійснюється за допомогою розрахунків необхідної кількості резервних агрегатів (груп устаткування) та обґрунтування розмірів експериментально-дослідницьких виробництв. За зви­чай величина резервних потужностей для покриття пікових наван­тажень не перевищує 10—15%, а для підготовки та освоєння ви­робництва нових виробів — 3-5% загальної потужності. При цьо­му треба враховувати, що резерв виробничої потужності передба­чається, головне, для підприємств, що вже досягли рівня

вико­ристання поточної потужності не нижче за 95% і випускають по­над 25% нової продукції.

12) З метою уникнення або зменшення впливу «вузьких» місць на ви­робництві розраховують коефіцієнт спряженості виробничих потуж­ностей суміжних цехів підприємства [15, 103с] :

К_спр = П_і / П_вед , (1.8)

де П_і -виробнича потужність і-того цеху підприємства в натураль­них одиницях;

П_вед -виробнича потужність ведучого цеху в одини­цях суміжного (і-го) цеху.

На основі планових розрахунків коефіцієнтів спряженості вироб­ничих потужностей суміжних цехів виявляються так звані «вузькі» місця і розробляються заходи по вирівнюванню потужнос­ті, в тому числі за рахунок введення нового устаткування, виконан­ня робіт по кооперації або ліквідації не використовуваного устатку­вання, виконання робіт на сторону тощо.

В процесі планування виробничої потужності визначається пропускна здатність підприємства — максимально можливий обсяг випуску продукції заданих номенклатури та асортименту.

Пропускна здатність підприємства чисельно дорівнює мінімальній з виробничих потужностей основних підрозділів, за умови, що по­тужності суміжних цехів вимірюються в однакових одиницях виміру.

13) Розглянута вище методика визначення виробничої потужності обмежується в основному врахуванням можливостей технологічного устаткування. Однак обсяг випуску продукції залежить не лише від параметрів і режиму експлуатації устаткування (потокових ліній, агрегатів), але й від ряду інших чинників: наявності та інтенсивності використання людських ресурсів, можливостей системи матеріально-технічного забезпечення, пропускної здатності допоміжних цехів і дільниць (заготівельного, ремонтно-механічного, транспортного). Для розробки реальної величини виробничої потужності підприємства необхідно враховувати всі ці чинники. Тому паралельно з визначенням виробничої потужності оцінюють виробничий потенціал .

Виробничий потенціал підприємства відповідає максимально можливому випуску продукції за лише сприятливих виробничих умов або за мінімального впливу несприятливих обставин.

На основі статистичної інформації про випуск продукції впродовж тривалого періоду часу можна визначити статистичні параметри (математичне очікування обсягу випуску продукції ВП, стандартне відхилення õх і т. д.). Використовуючи апарат теорії імовірності можна оцінювати виробничий потенціал:

П_вир_ = ВП± ß*õх , (1.9)

де П_вир - виробнича потужність;

ВП — математичне очікування обсягу випуску продукції;

ß- коефіцієнт розкиду з певною імовірністю;

õх — стандартне відхилення від математичного очікування.

Оцінка виробничого потенціалу поряд з розрахунком виробничої потужності сприяє формуванню більш об'єктивних нормативів дли вирішення завдань планування.