52

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….4

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………….. 6

1.1Виробнича потужність підприємства та її види…………………….. 6

1.2Методи розрахунку виробничої потужності підприємства………… 9

1.3 Показники використання виробничої потужності підприємства….. 16

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ..20

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства………… 20

2.2 Аналіз виробничої потужності ………………………………………..25

2.3 Шляхи покращення та рекомендації щодо використання виробничої потужності Смілянського ДП «Спектр» ………………………………………34

3 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВ НА БАЗІ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ……………………………… 43

Висновок………………………………………………………………………....45

Література………………………………………………………………………..48

Додатки

Вступ

В ринковій економіці основним обмеженням планових обсягів виробництва і продажу товарів і послуг є декілька факторів, конкретним виявом яких служить виробнича потужність підприємства.

Виходячи з сучасних уявлень про виробниче підприємство, зокрема, враховуючи відносну стабільність потреб ринку у виготовленій продукції, підприємство повинно довести своїм партнерам, що воно спроможне реально виготовляти необхідну кількість продукції у певні терміни і належної якості. Все це можна досягти за рахунок сукупності прогресивних, якісних нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі. Будь-які локальні і глобальні нововведення різного спрямування можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо підприємство буде використовувати їх постійно. Найбільше за наслідками впливу змінюється виробнича потужність підриємства.

Потужність характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (робіт, послуг) запланованої номенклатури та асортименту її за умови повного використання всіх економічних ресурсів на основі застосування прогресивної технології, передових форм організації виробництва і праці.

Способи ефективнішого використання виробничих потужнос­тей такі самі, як і використання основних фондів підприємства.Основні фонди, будучі матеріально - технічною базою виробництва підприємства, є фундаментом удосконалення і розвитку його виробничої потужності.

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліп­шого використання діючих основних фондів підприємств. Ці про­цеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належно­го технічного рівня кожного підприємства, а з іншого - дають змо­гу збільшувати потужність підприємства, тобто, обсяг виробництва якісної та конкурентоспроможної продукції.

Пошук шляхів розвитку виробничої потужності підприємства, забезпечення найефективнішого її використання набуває важ­ливого значення за умов ринкової економіки.

Тому тема курсової роботи на сьогодні є актуальною.

Метою курсової роботи є розширення і поглиблення теоретичних знань та практичних навичок щодо формування виробничої потужності підприємства з використанням основних методичних підходів до визначення її величини та ефективності використання.

Предметом дослідження курсової роботи є виробнича потужність одного із підпрємств міського господарства.

Об'єктом дослідження є методи визначення величини виробничої потужності та ефективності її використання на підприємстві.

Суб'єктом дослідження обране підприємство Смілянське ДП «Спектр», яке знаходиться за адресою: Україна, м.Сміла, вул.40-річчя Перемоги, 87.

Для досягнення мети в роботі повинні бути вирішені наступні завдання:

- розглянути сутність та види виробничої потужності підприємства ;

- провести дослідження методів формування виробничої потужності підприємства та показників ефективності її використання;

-оцінити рівень використання виробничої потужності підприємства;

- провести аналіз використання основних фондів підприємства;

-запропонувати заходи покращення використання виробничої потужності підприємства.

Курсове проектування здійснюється на базі даних економічної, бухгалтерської та статистичної звітності Смілянського ДП «Спектр», з використанням методичних положень та інструкцій підприємства з планування і аналізу, а також за допомогою теоретичних праць зарубіжних та вітчизняних авторів таких, як Бойчик І. М., Бухало С.М., Покривного С.Ф., Швайка Л.А., Онищенко В.О.тощо.

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Виробнича потужність підприємства та її види

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва. Виробнича потужність визначає також величину резервів росту випуску продукції. Верхня межа виробничої потужності зумовлена наявним технологічним устаткуванням, виробничими площами, трудовими та матеріальними ресурсами, окремими параметрами про­дукції.

Одиниці виміру виробничої потужності підприємств застосовуються різні залежно від характеру виробництва та галузевої підпорядкованості. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється (послуг, що надаються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції (послуг). Одиниці виміру виробничої потужності підприємств враховують специфіку конкретного виробництва.

Для багатономенклатурних виробництв потужність може визначатися також вартісним показником усього обсягу продукції (послуг). У паспорті такого підприємства потужність позначають двома вимірниками: у чисельнику – натуральні показники за видами продукції; у знаменнику – загальний вартісний (грошовий) показник.

На підприємствах окремих галузей (наприклад цукрової та молочної промисловості) виробнича потужність характеризується кількістю сировини, що переробляється за добу.

Наука та практика господарювання відокремлюють види потужності підприємства: теоретичну, проектну, діючу (поточну) та резервну виробничі потужності.

Теоретична виробнича потужність — це обсяг випуску продук­ції, якого можна досягнути за ідеальних умов роботи, тобто мак­симально можливий випуск продукції, який ще називають пас­портною виробничою потужністю.

Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства: вона вважається оптимальною оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, і має бути досягнута протягом терміну її освоєння. Проектна виробнича потужність - це величина можливого випуску продукції умовної номенклатури за одиницю часу, зада­на при проектуванні або реконструкції виробничого об'єкта.

Вона є фіксованою, бо розрахована на постійну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1-2 роки), будівництва на (1-3 роки) та освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції та ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність з часом перестає відобра­жати дійсні можливості підприємства.

Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв’язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищення проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства. Діюча (поточна) виробнича потужність підприємства, цеху, лінії, агрегату, машини) відображає його потенційну можли­вість виробити протягом календарного періоду часу максималь­ну кількість продукції згідно з номенклатурним планом.

Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Її характеризують показ­ники, які часто розглядаються як види діючої потужності:

- потужність на початок планового періоду (вхідна);

- потужність на кінець планового періоду (вихідна);

- середньорічна потужність.

ІІри визначенні вхідної виробничої потужності враховується максимально можливий обсяг виробництва продукції, розрахований на наявну технічну базу і плановий режим роботи та очікувані парамет­ри продукції (або фактичні за відповідний період звітного року), можливість збільшення планової змінності роботи устаткування, яка лімітує випуск продукції.

Вихідна потужність підприємства визначається з врахуванням введення в дію нових потужностей, в тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації, а також за рахунок здійснення заходів з підвищення ефективності виробництва та вибуття потужностей протягом планового періоду у зв'язку з фізичним старінням, невикористанням, структурними зрушеннями продукції та іншими причинами.

П_вих = П_вх + П_введ. - П_{вибуття ,} де (1.1)

П_вх- вхідна виробнича потужність;

П_введ. - виробнича потужність, яка введена в дію на протязі року;

П_{вибуття} - виробнича потужність , яка вибула з експлуатації на протязі року.

Середньорічна виробнича потужність — один із важливих показників планування та оцінки роботи підприємства. Вона обґрунтовує виробничу програму підприємства, визначає виробничі резерви та потребу їх розширення відповідно до попиту.

Середньорічна потужність(П_сер ) визначається з врахуванням фактора часу приросту та вибуття потужностей протягом року:

П_сер = П_вх + (П_введ* t_введ)/12 – (П_{вибуття} * t_вu6)/12, (1.2)

де t_введ— кількість повних місяців використання потужності до кін­ця року;

t_вu6 — кількість повних місяців до кінця року з моменту ви­буття потужностей.

Резервна виробнича потужність передбачається у виробницт­вах, які можуть мати додаткове завантаження, зумовлене об'єктивними обставинами.

Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної економіки: електроенергетиці і газовій промисловості – для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчової індустрії – для переробки істотно збільшеного обсягу сільськогосподарської сировини, що швидко псується у високоврожайні роки; на транспорті – для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; в машинобудуванні та інших галузях – для підготовки виробництва та освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і конструкційних матеріалів тощо.