79. Цілі і завдання стратегії ліквідації підприємстві. Особливості розробки в сучасних умовах.

Стратегия ликвидации, иными словами, банкротство – это последняя и крайняя из мер. Если руководство предприятия видит, что расходы значительно превышают доходы, растут долги, а никакие предпринимаемые меры вообще не оказывают влияния на результат или влияют очень слабо, то рациональнее самостоятельно принять решение о закрытии предприятия и ждать официального объявления о банкротстве.

В этом случае можно сделать попытку продать предприятие по остаточной стоимости, чтобы свести свои потери к минимуму.

Акционеры предприятия, как правило, пытаются избежать полной ликвидации путем смены руководящего состава, сменой направления деятельности, реструктуризацией, увеличением продаж или даже усиленной рекламой. Если ничего не помогло, остается ликвидация.

Примеров стратегий сокращения в повседневной жизни существует великое множество: это отмена выпуска привычных товаров и продуктов, банкротство различных предприятий, закрытие магазина, который находится рядом с домом, и т.п.

Данную стратегию выбирают организации, у которых все или основные направления деятельности находятся в упадке с точки зрения получения прибыли, положения на рынке, качества изделий. Персонал фирмы крайне негативно относится к идее внедрения такой программы из-за предстоящих сокращений. При реализации стратегии ликвидации большое значение приобретают социальные меры защиты работников фирмы в виде поиска наиболее безболезненных способов сокращения занятых (переход на неполную рабочую неделю, сокращенный рабочий день, трудоустройство высвобождаемых работников на других фирмах за счет данной организации, внутренние перемещения).

79. Цілі і завдання інноваційної стратегії на підприємстві. Особливості розробки в сучасних умовах.

Інноваційна стратегія — це узгоджена сукупність управлінських рішень, що впливають на інноваційну діяльність підприємства і ма-ють довгострокові наслідки.

Стратегії загалом, та інноваційні зокрема, направлені на роз-виток та використання потенціалу організації. Вибір інноваційнихстратегій обумовлюється станом внутрішнього середовища підпри-ємства.

Стратегія передбачає розподіл ресурсів підприємств, наприклад, відношення власних та залучених засобів, співвідношення ресурсів, направлених на розвиток власних розробок і придбання ліцензій тощо. На теперішній час пошук необхідних нововведень у виробни-цтво, їх реалізація стають однією з найважливіших запорук розвитку організації. 

Для успішної діяльності підприємства необхідно своє-часне виявлення, освоєння, і практичне використання найновіших досягнень науково-технічного процесу. Для здійснення цих процесів мають проводитись на основі ціленаправленої інноваційної політики наукові дослідження та розробки з залученням висококваліфікова-них спеціалістів.

Цілі інноваційної стратегії —це система основних орієнтирів довгострокової інноваційної діяльності, у відповідності до якої роз-робляється інноваційна стратегія, вибираються найбільш ефективні шляхів її досягнення і формується портфель інноваційних проектів для довгострокового інвестування.

Основним завданням є визначення основних напрямів її науково-технічної і виробничої діяльності в таких сферах: розробка й запровадження нової продукції; вдосконалення й модифікація продукції, яка виготовляється, надання їй більшої оригінальності; зняття з виробництва застарілої продукції; залучення до виробничої діяльності нових ресурсів і нових технологій; освоєння нових методів організації виробництва та праці тощо. 

В основі розробки інноваційної стратегії мають лежати стратегічні управлінські рішення, які:

• орієнтовані на майбутнє і на постійні зміни середовища;

• пов'язані з залученням значних матеріальних ресурсів, широким використанням інтелектуального потенціалу;

• характеризуються гнучкістю, здатністю адаптуватися до змін ринкових умов;

• ураховують неконтрольовані організацією зовнішні чинники.