54. Назвіть інструменти й етапи стратегічного аналізу. Дайте характеристику.

Інструменти стратегічного аналізу (планування):

Формальні (стандартні) моделі. До них можна віднести матричні методи, що становлять окрему тему для вивчення.

Самостійний творчий аналіз (планування) з викорис­танням відомих традиційних методів і прийомів економічно­го аналізу серед яких:

А) Статистично-економічний метод. Прийоми: а) статис­тичне спостереження - для збору цифрових даних, вибірково­го обстеження, анкетування тощо; б) прийоми економічного групування, порівняння, вирахування середніх і відносних ве­личин, індексів тощо - для аналізу зібраного матеріалу, вста­новлення закономірностей, виявлення резервів, чинників, тем­пів змін, інтенсивності явищ.

Б) Розрахунково-конструктивний метод. Прийоми: а) ви­ділення головної ланки; б) зважування; в) аналогії; г) евристичний; д) застосування нормативів - для виділення голов­них чинників і умов, створення системи заходів, моделей, кон­цепцій, програм розвитку та інших проектів.

В) Абстрактно-логічний метод. Прийоми: а) індукції і де­дукції; б) аналізу і синтезу; в) порівняння; г) системно-струк­турний; д) формалізації і моделювання; е) програмування і прогнозування - для розробки графічних і інших моделей, розширення визначень існуючих понять, створення системи роботи, концепцій і програм.

Г) Монографічний метод - для детального дослідження і опису окремого типового або передового підрозділу (об'єкту).

Д) Економіко-математичні методи, зокрема, симплекс-метод - для оптимізації об'єкта дослідження і максимізації прибутку; кореляційно-дисперсний аналіз - для встановлення взаємозалежностей складових об'єкта, виявлення чинників і рівня їх впливу.

Для стратегічного аналізу найчастіше використовуються методи:

розрахунково-аналітичні - балансовий, нормативний і інші;

графоаналітичні - екстраполяційні (трендові), сіткові, регресивно-аналітичні, кореляції, трендів тощо;

економіко-математичні - лінійного, нелінійного і дина­ мічного програмування, теорії ігор та інші;

евристичні (побудовані на досвіді дослідників і експер­тів) - методи експертних оцінок, методи сценаріїв, т.д.

3. Специфічні методи і моделі стратегічного аналізу, які, до речі, широко використовуються за рубежем, наступні: а) ме тод розриву; б) модель життєвого циклу товару (ЖЦТ); в) кри­ва досвіду; г) модель „продукт-ринок», д) матричні методи портфельного аналізу (БКГ, „Мак-Кінсі», АДЛ) та інші. Біль­шість із них стануть предметом вивчення в даній і наступних темах.

Етапи стратегічного аналізу

Стратегічний аналіз проводиться, як правило, у два етапи:

Набір планових показників, що виражають ідею, місію і цілі підприємства та їх порівняння з реальними мож­ливостями, що пропонує середовище і встановлення розриву між ними.

Визначення альтернативних варіантів стратегічного плану (можливих варіантів розвитку).

55.«Аналіз розриву», його характеристика

На першому етапі стратегічного аналізу встановлюють розрив між стратегічними цілями підприємст­ва і його можливостями, використовуючи, зокрема, один із специфічних методів аналізу - метод розриву.

Аналіз розриву проводиться в такій послідовності:

Рангуються по строках стратегічні цілі підприємства.

По цих же строках проставляються реальні можливості підприємства.

- Визначаються розриви між цілями і можливостями під­приємства по кожному строку (періоду).

- Розробляються певні заходи (програми і тактичні дії) по заповненню розривів на кожну дату.

Модель аналізу розривів можна зобразити наступним чи­ном (рис. 5.2.).

Рис. 5.2. Графічна модель методу розриву

Метод розриву широко застосовується у зарубіжній прак­тиці. Там його розуміють як організаційне подолання розриву між бажаною і прогнозованою дійсністю. Він з успіхом може застосовуватись і на вітчизняних підприємствах.