1. Спільні та відмінні риси між мікро- і макроекономічним аналізом

Економічна наука вивчає поведінку людей і допомагає пояснити, як і чому приймаються різноманітні економічні рішення в суспільстві. Поділ економічної науки на макроекономіку та мікроекономіку пов'язаний насамперед з розглядом тих рівнів, на яких ухвалюються рішення. Так, якщо макроекономіка має справу з вищим рівнем - економікою в цілому, то мікроекономіка аналізує поведінку на рівні окремих суб'єктів ринку - фірм і домогосподарств. Мікроекономіку цікавить, наприклад, як фірма визначає кількість товарів що його збирається виробити; якою є мета функціонування фірми, чим керується споживач вибираючи той чи інший товар; аналізує процес утворення ринків у різних галузях і їхня взаємодія. Аналізуючи різні ринки, макроекономіка, зокрема концентрує увагу на закономірностях визначення цін в залежності від типу ринкової структури. Тому мікроекономіку називають ще теорією цін. Макроекономіка як одна із складових частин економічної теорії є наукою про поведінку економіки як єдиного цілого. Вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв'язок динаміки обсягів виробництва, рівня інфляції та безробіття. На відміну від мікроекономіки, макроекономіка використовує у своєму аналізі агреговані величини: валовий внутрішній продукт (а не випуск окремої фірми), середній рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкову процентну ставку (а не ставку процента окремого банку), рівень інфляції, зайнятості, безробіття тощо. Незважаючи на відмінності між макро- та мікроекономікою в них є спільні риси. В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає, що:

макроекономічні показники є результатом,а зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм

макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні;

при побудові макроекономічних моделей виходять із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроекономічні рішення;

макроекономічні процеси е результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави.

Макроекономічні фактори (такі, як рівень ринкової процентної ставки, інфляція та ін.) впливають на рішення домогосподарств про заощадження, інвестиції, споживчі витрати, що в свою чергу визначає величину і структуру сукупного попиту. Тому макро- і мікроекономічні процеси тісно взаємопов'язані.

2. Структура макроекономічного дослідження

Структура макроекономіки:

• Система національних рахунків

• Аналіз макроекономічної деформації (циклічність, безробіття, інфляція, монополізм та ін..)

• Сукупний попит, сукупна пропозиція

• Макроекономічна рівновага(кейнсіанська та неокласична модель)

• Основні напрями економічної політики (монетарна, фіскальна)

• Соціальна політика

• Зовнішньоекономічні проблеми (мегаекономіка)

Макроекономіка – галузь економічної науки або частка націонал-економії, яка вивчає поведінку народного господарства як єдиного цілого в контексті аналізу глобальних ринків та їх взаємозв'язків. Макроекономіка займається функціонуванням таких секторів народного господарства як ресурси, платіжний баланс, інфляція.