- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
Для підвищення стійкості сіянців проти шкідників рекомендується старанно додержуватись правил агротехніки в розсаднику: високоякісно готувати ґрунт, своєчасно висівати насіння на оптимальну глибину, систематично доглядати за посівами, вносити добрива, а в посушливу погоду проводити полив тощо. Глибока зяблева оранка в розсаднику, систематичне розпушування ґрунту на ділянках парових полів та в міжряддях, особливо тоді, коли основні шкідники перебувають у фазі лялечки, а також у період відкладання яєць кравчиком, вовчком, озимою совкою сприяє зменшенню кількості шкідників у ґрунті.
Треба знищувати в розсаднику і в суміжних з ним ділянках бур'яни, на яких совки додатково живляться та відкладають яйця. В розсадниках не повинно бути жодної незораної ділянки. Для знищення бур'янів, особливо на доріжках, обочинах канав та навколо розсадників доцільно застосовувати гербіциди або систематично скошувати бур'яни. Для захисту висіяного насіння та сходів від пошкодження шкідниками рекомендується перед сівбою обробляти насіння захисними речовинами. При сильній заселеності ґрунту дротяниками, вовчком, підгризаючими совками, личинками хрущів треба проводити суцільне протруювання грунту. Якщо комахи пошкоджують надземну частину сіянців, рекомендується їх обприскувати 0,2 %-ною емульсією волатону.
14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
Серед препаратів біологічного походження провідне місце посідають
вірусні препарати, завдяки своїй ефективності та безпечності для ентомофагів,
теплокровних тварин і людини. Вірусні біологічні препарати (вірини)
виготовляються на основі вірусів поліедрозу і гранульозу, які найчастіше
уражують лускокрилих. Зараз рекомендовані для застосування ряд препаратів,
серед яких:
ВІРИН-НШ - застосовують проти непарного шовкопряда;
ВІРІН-КШ - проти кільчастого шовкопряда;
ВІРІН-КС — проти личинок совок 1-2 віку;
ВІРІН-ОС (вірус гранульозу з домішкою вірусу поліедрозу озимої совки)
- проти личинок озимої совки 1 -2 віку;
ВІРІН-ГЯП (на основі вірусу гранульозу яблуневої плодожерки) - проти
личинок лускокрилих, що відродилася;
ВІРІН-Діпріон - проти рудого соснового пильщика;
ВІРІН-ЗСП - проти звичайного соснового пильщика та ін
15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
Рудий пильщик - Neodiprion sertifer
Рудий пильщик заселяє соснові молодняки у віці від 7-8 до ЗО років, рідше зустрічається в старіших насадженнях. Пошкоджує сосну звичайну та сосну Банкса. При масовому розмноженні завдає великої шкоди. Личинка довжиною до 26 мм, брудно-зелена або бурувато-сіра, з світлішою смужкою вздовж спини і чорною головою. Має вісім пар ніг на черевці.
Лялечка в бурувато-жовтому бочкоподібному коконі довжиною 6-10 мм і товщиною 3,5-4,0 мм.
Літає у серпні-вересні. Самиця відкладає яйця в пропиляні щілини вздовж бокового краю хвоїнок, але на відміну від попереднього виду рудий пильщик розміщує їх через 1,0-1,5 мм одне від одного і не вкриває виділенням залоз. На хвоїнках в місцях, де відкладені яйця, помітні лише невеликі потовщення і пожовтіння. В травні з перезимувавших яєць вилуплюються личинки, які до початку липня пошкоджують хвою. Живляться групами по 10-30 особин. Молоді личинки, як і у звичайного пильщика, обгризають м’якоть хвоїнок, не зачіпаючи центральні жилки, тому пошкоджені гілочки на зеленому фоні крон мають вигляд світлої плями. Заляльковуються вони в липні в підстилці, рідко в кронах, а в серпні-вересні вилітають пильщики. Генерація однорічна. В північних областях зимують яйця і заляльковані личинки. У рудого пильщика буває діапауза в фазі еонімфи, яка триває один-два роки.
Ряд рівнокрилі - Homoptera Підряд кокциди - Соссіпеа Родина щитівки - Diaspididae Родина несправжньощитівки – Coccidae
У щитівок та несправжніх щитівок самиці безкрилі і нерухомо прикріплюються на гілках дерев, з яких висисають сік. Тіло їх вкрите щитком, а іноді восковими виділеннями. Самці дрібніші, крилаті (мають одну пару крил). Здебільшого дають одне-два покоління на рік. Молодих личинок називають «бродяжками», бо вони добре пересуваються по рослинах, заселяючи нові їх частини. Старші личинки та самиці нерухомі і нагадують дрібні нарости на корі гілок. Дуже пошкоджені гілки відмирають.
На плодових та лісових деревах поширена комоподібна щитівка - Lepidosaphes ulmi L., тіло якої нагадує кому довжиною 3-4 мм. Зимують яйця під щитками відмерлих самиць. Генерація однорічна.
Часто зустрічається також акацієва несправжня щитівка Parthenolecanium corni Bouche. Тіло овальне, близько 6 мм завдовжки, зверху опукле. Зимують «бродяжки». Генерація однорічна.
На півдні поширена дрібна каліфорнійська щитівка - Diaspidiotus perniciosus Com st., яка дає два-чотири покоління на рік.
Всі три види пошкоджують плодові та різні листяні породи. Найбільше шкодять у плодових та декоративних насадженнях.
