73. Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.

Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella L.) Метелик літає вночі протягом 4-6 тижнів. Відкладку яєць починає через 7-10 днів після цвітіння яблуні, коли температура повітря не нижче 16°С і немає сильного вітру і дощу. Яйця відкладає в яблуні на верхню сторону листка, у груші на нижню, а потім на плодах. Гусениці виходять з яєчок через тиждень при температурі повітря вище 18-20°С або через півмісяця, якщо температура повітря нижче 14-16°С. Вони вгризаються в молоді плоди і виїдають у них насіння, а потім виходять назовні і забираються в нові плоди. Зимують гусениці в щільних павутинних коконах на деревах.

Яблуневий пильщик (Hoplocampates tudinea Klug) Шкоду наносять личинки – псевдогусінь пильщика, які вигризають насіння в плодах яблуні, особливо ранніх сортів. Виїдена цілком серцевина плодика дає можливість легко відрізнити ушкодження личинки пильщика від ушкодження гусеницею плодожерки, яка виїдає лише насіння. Дорослі псевдогусениці пильщика трохи схожі на гусениць плодожерки, але легко відрізняються по неприємному запаху, який нагадує запах клопів. Відрізняються вони тим, що мають 10 пар ніг і блідо-жовте забарвлення, а не рожеве, як у плодожерки. З'являються личинки значно раніш гусениць плодожерки і шкодять зав'язям плодів. Переходячи з однієї зав'язі в іншу, вони ушкоджують до 3-4 плода. Дорослі личинки зимують у ґрунті, у щільних землистих коконах на глибині від 5 до 15 см. Окуклювання відбувається навесні, а виліт дорослих пильщиків - перед самим цвітінням яблуні. Кожна самка пильщика відкладає до 80 яєчок, поміщаючи них по одному в чашечку бутона або квітки, пропилюючи шкірочку яйцекладом. Личинки, які родились прогризають звивисті ходи під шкірочкою плоду, який формується. Пізніше вони вгризаються в насінну камеру і виїдають її разом з насіннями.

Чорний сливовий пильщик (H. minuta Christ.). Самки відкладають до 30 яєць в чашечку пуп’янків чи напіввідкритих квіток. Спочатку личинки живляться м’якоттю зав’язі. Пізніше виїдають центральну частину плодів та насіння, викликають опадання плодів.

Ведмедка звичайна (Gryllotalpagryllotalpa L.) - велика темно-бура комаха. Дорослі особини досягають 3,5-5 см. Передні ноги копального типу - сильно розширені з граблеподібними передніми гомілками, озброєними зубцями. Веде підземний спосіб життя, риючи нірки, звичайно розташовані у верхньому шарі поверхні ґрунту. Її личинки харчуються коренями і стеблами рослин, виїдають бульби, коренеплоди і висіяні насіння. Зимують дорослі капустянки і їхні личинки в ґрунті, гної або перегної, на глибині до 90 см. Навесні, коли ґрунт добре прогріється, відновляється активне життя шкідника. Заселені ведмедкою ділянки характеризуються наявністю звивистих розпушених валиків і ходів (отворів) на поверхні ґрунту й ушкоджених рослин. Звичайно в травні ведмедки роблять земляні печерки - гнізда на глибині до 15 см (величиною з куряче яйце) і відкладають у них до 360 яєць. Розвиток ведмедки від яйця до дорослої комахи продовжується біля двох років.