- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
Великий. Cerambyx cerdo Linnaeus Заселяють переважно дуби (живі дерева і пні), рідше інші листяні породи. Личинка живе під корою, де, живлячись, вигризає довгі звивисті ходи. Перед заляльковуванням, вона вгризається в деревину, прокладаючи короткий гачкоподібний хід, який завершується лялечковою камерою. В цій камері личинка створює своєрідну стінку з дрібної тирси, яка закриває личинковий хід. Така стіночка забезпечує стабільний температурний режим в камері та захищає від зовнішніх ворогів, які могли б потрапити в личинковий хід. Лялечка формується восени або в кінці літа й жук зимує в лялечковій камері, виходячи на поверхню лише наступного року, на початку літа. Він спершу прогризає отвір в личинковий хід, а від так прогризає кору й виходить назовні.
Малий. Cerambyx scopolii Розвиваються на різних листяних породах. Заселяють всихаючі і зрубані дерева, а також пні. Лялечка, в лялечковій камері, розвивається впродовж 24—29 днів. Після лялечкового розитку, який відбувається восени, дорослий жук зимує й покидає лялечкову камеру лише з настанням весни-літа наступного року. Життєвий цикл триває 2—4 роки
Вовчок звичайний (фенологія).
Gryllotalpa gryllotalpa L. Зимують дорослі особини, німфи та личинки. Ha поверхні починають з'являтися, коли ґрунт на глибині 20-30 см прогріється до +8..+10°C. Навесні після парування самки відкладають яйця. При цьому на глибині 10-20 см вони влаштовують земляну камеру, в яку купками відкладають яйця. У кладці може бути до 360 яєць. Масовий вихід личинок відбувається y червні-липні. У гнізді вони залишаються 2-3 тижні. Живлячись та роблячи ходи, шкідник перегризає коріння рослин, виїдає бульби та кореневища. Повний цикл розвитку в Лісостепy триває близько двох років.
Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
Зимовий. Operophthera brumata Зимують яйця на пагонах біля основи бруньок. Розвиток зародка відбувається восени і продовжується навесні. Ембріони, що не потрапили під дію температури нижче 0 °С, не можуть завершити розвиток. Для завершення ембріонального розвитку у весняний період необхідна сума ефективних температур 79 °С (при порозі 6 °С). Гусениці відроджуються приблизно за 10 – 12 діб до початку цвітіння яблуні і впродовж 22 – 28 діб живляться листям і генеративними органами. Завершивши живлення, гусениці спускаються на павутинних нитках і заглиблюються в ґрунт на 5 – 10 см, де в земляній колисочці заляльковуються. У стані діапаузи лялечка залишається до осені, впродовж 3 – 4 міс. У вересні — жовтні виходять метелики. Сприятлива температура для метеликів — 5 – 11 °С. Вони без особливих втрат переносять короткочасні зниження температури до –15 °С. Самки переміщуються на дерево і після запліднення відкладають яйця по одному або невеликими групами на молоді пагони. Плодючість — 250 – 300 яєць. Ембріональний розвиток починається восени і припиняється у фазі зародкової смуги, оточеної оболонками, після чого настає діапауза до весни наступного року. Генерація однорічна.
Здирач. Erannis (Hibernia) defoliaria. Літає восени - із двадцятих чисел жовтня й до середини жовтня; самки в цей час уповзають по стовбурах дерев нагору, щоб відкласти свої жовтуваті яєчка під лусочки бруньок. Яєчка зимують, а навесні гусениці об'їдають бруньки, особливо квіткові, чим сильно шкодять плодовим садам. Доросла гусениця - бурувата або жовтувата, з жовтою бічною смугою й темно-бурими плямами; водиться на різних листяних і плодових деревах. Окукливается в червні-липні в землі. Кращі міри проти цього п'ядака - накладання в серпні ловчих (клейких) кілець на стовбури дерев, щоб не дати самкам всползти на дерева.
