73. Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.

Великий. Cerambyx cerdo Linnaeus Заселяють переважно дуби (живі дерева і пні), рідше інші листяні породи. Личинка живе під корою, де, живлячись, вигризає довгі звивисті ходи. Перед заляльковуванням, вона вгризається в деревину, прокладаючи короткий гачкоподібний хід, який завершується лялечковою камерою. В цій камері личинка створює своєрідну стінку з дрібної тирси, яка закриває личинковий хід. Така стіночка забезпечує стабільний температурний режим в камері та захищає від зовнішніх ворогів, які могли б потрапити в личинковий хід. Лялечка формується восени або в кінці літа й жук зимує в лялечковій камері, виходячи на поверхню лише наступного року, на початку літа. Він спершу прогризає отвір в личинковий хід, а від так прогризає кору й виходить назовні.

Малий. Cerambyx scopolii Розвиваються на різних листяних породах. Заселяють всихаючі і зрубані дерева, а також пні. Лялечка, в лялечковій камері, розвивається впродовж 24—29 днів. Після лялечкового розитку, який відбувається восени, дорослий жук зимує й покидає лялечкову камеру лише з настанням весни-літа наступного року. Життєвий цикл триває 2—4 роки

73. Вовчок звичайний (фенологія).

Gryllotalpa gryllotalpa L. Зимують дорослі особини, німфи та личинки. Ha поверхні починають з'являтися, коли ґрунт на глибині 20-30 см прогріється до +8..+10°C. Навесні після парування самки відкладають яйця. При цьому на глибині 10-20 см вони влаштовують земляну камеру, в яку купками відкладають яйця. У кладці може бути до 360 яєць. Масовий вихід личинок відбувається y червні-липні. У гнізді вони залишаються 2-3 тижні. Живлячись та роблячи ходи, шкідник перегризає коріння рослин, виїдає бульби та кореневища. Повний цикл розвитку в Лісостепy триває близько двох років.

73. Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.

Зимовий. Operophthera brumata Зимують яйця на пагонах біля основи бруньок. Розвиток зародка відбувається восени і продовжується навесні. Ембріони, що не потрапили під дію температури нижче 0 °С, не можуть завершити розвиток. Для завершення ембріонального розвитку у весняний період необхідна сума ефективних температур 79 °С (при порозі 6 °С). Гусениці відроджуються приблизно за 10 – 12 діб до початку цвітіння яблуні і впродовж 22 – 28 діб живляться листям і генеративними органами. Завершивши живлення, гусениці спускаються на павутинних нитках і заглиблюються в ґрунт на 5 – 10 см, де в земляній колисочці заляльковуються. У стані діапаузи лялечка залишається до осені, впродовж 3 – 4 міс. У вересні — жовтні виходять метелики. Сприятлива температура для метеликів — 5 – 11 °С. Вони без особливих втрат переносять короткочасні зниження температури до –15 °С. Самки переміщуються на дерево і після запліднення відкладають яйця по одному або невеликими групами на молоді пагони. Плодючість — 250 – 300 яєць. Ембріональний розвиток починається восени і припиняється у фазі зародкової смуги, оточеної оболонками, після чого настає діапауза до весни наступного року. Генерація однорічна.

Здирач. Erannis (Hibernia) defoliaria. Літає восени - із двадцятих чисел жовтня й до середини жовтня; самки в цей час уповзають по стовбурах дерев нагору, щоб відкласти свої жовтуваті яєчка під лусочки бруньок. Яєчка зимують, а навесні гусениці об'їдають бруньки, особливо квіткові, чим сильно шкодять плодовим садам. Доросла гусениця - бурувата або жовтувата, з жовтою бічною смугою й темно-бурими плямами; водиться на різних листяних і плодових деревах. Окукливается в червні-липні в землі. Кращі міри проти цього п'ядака - накладання в серпні ловчих (клейких) кілець на стовбури дерев, щоб не дати самкам всползти на дерева.