- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
Активні засоби захисту врожаю плодів і насіння від шкідників проводять у лесосеменних ділянках і плодоносних насіннєвих плантаціях.Хімічна захист ґуль та насіння хвойних порід (їли і модрини) від шкідників полягає в застосуванні пестицидіввнутрирастительного (системного) дії. Вони застосовують у вигляді водних емульсій, мають концентрацію чинного речовини не більше 1 – 2 %. При наземних обробках виробляють індивідуальне чи групове обприскування плодоносних крон з розрахунку 1 – 2 л емульсії на дерево, що становить 500 – 700 л на 1 га. Після обробіткувисокоствольних насіннєвих ділянок можна використовувати вертольоти. У цьому витрата робочої емульсії становить 200 – 300л/га.Оприскивание насіннєвих ділянок в ялинниках виробляють одноразово, під час, коли жіночі квіткові нирки звільняються й від покриваючих їхчешуй, і по закінчення періодупиления. Семена модрини захищають пізніше – по закінченні літа модринових мух. Для зниженняповрежденности жолудів їх регулярно збирають і сортують. Збирати слід усе жолуді: дрібні, недорозвинуті, пошкоджені, здорові. Збір і сортування жолудів проводять щороку з середини серпня на початок жовтня через щоп'ять – 7 днів. Пошкоджені жолуді можна згодовувати худобі.
51. Охорона мурашників.
Мурашки знищують багато шкідників лісу: клопа-черепашку, личинки хруща і інших. Будиночок мурашок дуже цікавий. Горбик на поверхні – це тільки частини мурашника. В підземній частині велика кількість ходів, галерей, спеціальних камер, комор. Стежечки, які йдуть від мурашника особливо пахучі. По цьому запаху мурашки, як би далеко не забігали, безпомилково знаходять дорогу додому. - А чому в лісі мурашники обгороджені? - Мурашки підлягають охороні. Якщо ви побачите в лісі необгороджений мурашник, обгородіть.
52. Нагляд за появою та розвитком шкідників молодих насаджень.
Нагляд за появою і поширенням шкідників і хвороб лісу (Лісопатологічне нагляд) становить необхідну і обов'язкову частину Лісопатологічне моніторингу. Це система постійних або періодичних спостережень і обліків для контролю за появою, розповсюдженням і розвитком осередків шкідників, поширенням хвороб і станом лісу з метою своєчасного планування і здійснення лісозахисних заходів. Нагляд також виконують за допомогою дистанційних і наземних методів і поділяють на загальний і спеціальний (рекогносцирувальних і детальний). Рекогносцирувальних Лісопатологічне нагляд здійснюється дистанційними та наземними методами за візуальними ознаками пошкодження або поразки в періоди, коли ці ознаки найбільш помітні. Він проводиться на заздалегідь обраних маршрутах і ділянках насаджень, де раніше були помічені, діють або очікуються осередки шкідників або є насадження з порушеною стійкістю. Інформація, повчання при рекогносцирувальне нагляд, використовується для призначення термінових лісозахисних заходів і для вибору місць подальшого проведення детального нагляду. Детальний Лісопатологічне нагляд здійснюється переважно наземними методами на ділянках постійного спостереження. На них щорічно або періодично проводиться облік чисельності (щільності) популяцій шкідників, аналіз їх структури та життєздатності. Методи детального Лісопатологічне нагляду розроблені стосовно до різних груп і видів шкідників, вони відповідають їх біології та особливостей поширення в лісах. Інформація детального нагляду використовується для оцінки фази розвитку осередків і динаміки чисельності шкідників лісу. На підставі матеріалів детального Лісопатологічне огляду здійснюється прогноз розвитку осередків, визначається загроза майбутнього пошкодження лісів, їх можливого ослаблення та всихання, і приймається рішення про доцільність призначення лісозахисних заходів.
