40. Природне поновлення лісу.

Зміна старого покоління лісу новим називається поновленням лісу. Розрізняють при­родне поновлення, яке відбувається стихійно, але регулюється різними лісогосподарськими заходами, та штучне поновлення, яке здійснюється сівбою насіння або садінням молодих рослин. Природне поновлення має ряд переваг, бо воно може скорочувати термін лісовирощування, якщо виникає під пологом материнського лісостану. Таке поновлення називають попереднім. Окрім того, при природному насіннєвому понов­ленні лісу молоде покоління генетично і екологічно краще відповідає конкретним лісорослинним умовам: клімату, ґрунту. За сприятливих умов успішне природне поновлення вимагає менших зусиль і витрат коштів. У сучасному лісовому фонді України тільки половина лісів мають природне походження. Природне поновлення лісів відбувається двома способами: насін­нєвим та вегетативним. Другий спосіб - мало поширений.Насіннєве поновлення лісу має наступні етапи: 1) плодоношення дерев у насадженні; 2) проростання насіння; 3) збереження та розвиток самосіву; 4) життя та розвиток підросту.

51.Вегетативне поновлення лісу.

Вегетативне поновлення лісу відбувається порослю від пня, від ко­реневих паростків та відводками. Вегетативно поновлюються, головним чином, листяні породи і лише деякі хвойні - тис, кипарис болотний та деякі інші. Найважливіше господарське значення має поновлення поро­слю від пня. Поросль на пнях утворюється із сплячих та придаткових (превентивних та адвентивних) бруньок. Придаткові бруньки утворюються на зрізі дерева або при зовніш­ньому пораненні між корою і деревиною, тобто з камбію. Утворюються вони внаслідок надходження поживних речовин після рубки дерева. Ря­сна поросль із придаткових бруньок з'являється у в'яза, граба, осокора, акації білої, менша - у дуба, ільма, липи, кленів, вільхи чорної. Здатність поновлюватись порослю у окремих деревних порід - різ­на, вона також залежить від віку дерева та діаметра пня. Чим старіше дерево і більший при одному і тому ж віку діаметр пня, тим менше утво­рюється порослі. Поросль з'являється масово на пнях після зимової рубки і до осені встигає здерев'яніти. На порослеве поновлення особливо негативно впливає літня рубка. Тому, якщо ведеться орієнтація на порослеве по­новлення, рубку потрібно проводити в осінньо-зимовий період, і, навпа­ки, якщо потрібно загальмувати вегетативне поновлення, її слід прово­дити влітку. густа поросль від пня призводить до відхилення стовбурів дерев від вертикалі, іноді вони вигнуті дугою у кореневій частині, що знижує якість деревини. Оскільки деревина пнів часто уражується збуд­никами гнилей, вони можуть переходити і на порослеві стовбури. Потріб­но також мати на увазі, що кожне наступне порослеве покоління буде рости гірше за попереднє, сильніше уражуватиметься збудниками гни­лей. Тому орієнтуватися на порослеве поновлення потрібно вкрай обе­режно. Коренепаросткове поновлення. Воно характерне для тополь, осики, акації білої, сірої та зеленої вільхи, береста, багатьох кущів. Ко­реневих паростків не утворюють верби, дуб, ясен, ільм, горіх волоський, клен гостролистий, береза, вільха чорна, граб. Розмноження відводками у природі спостерігається у липи, ялиці, ялини, деяких кущів.