Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори на екзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
153.84 Кб
Скачать
  1. Предмет лісознавства.

Предметом лісознавства як науки є ліс з його складною природою, для якої характерні взаємозв'язки між складовими частинами рослинного угруповання, тва­ринним світом та навколишнім середовищем. Ліс як складова частина біосфери Землі вивчається у динаміці, тобто з урахуванням кількісних і якісних змін, що у ньому відбуваються протягом життя окремого поко­ління.

  1. Зв’язок лісознавства з природничими науками.

Освоєння лісознавства пов»язане з дослідженнями таких наук, як дендрологія, фізіологія, ґрунтознавство, лісова метеорологія, фітопатологія, ентомологія, лісова таксація, геоботаніка, лісова біохімія, лісова генетика.

  1. Історія лісознавства.

Перші відомості про лісівництво від­носяться до часів стародавніх Греції і Риму, хоча тоді воно ще не було наукою, а вважалося мистецтвом. Так, за III століття до нової ери грець­кий філософ Теофраст присвятив одну із своїх книг лісовим деревам, а у І столітті до нової ери римський філософ і поет Вергілій уперше вик­лав деякі положення щодо догляду за лісом. Пізніше, у часи Київської Русі, мали місце окремі заходи щодо лісовирощування у монастирських лісах під Києвом. З початком XX ст. під впливом Г.Ф. Морозова лісівництво перетворюється в науку, внаслідок накопичення експериментальних досліджень лісівників. Базуючись на вченні Докучаева про ґрун­ти, Морозов прийшов до розуміння лісу як явища географічного. Великий внесок у справу розвитку лісівництва як науки зробили Г.М. Висоцький, М.О. Ткаченко, В.М. Сукачов, Є.В. Алексеев, П.С. Погребняк, А.Б. Жуков, С.С. П'ятницький, Б.Д. Жилкін та ін. В Україні протягом 20-х рр. XX ст. виходив журнал "Український лі­совод".В м. Зволен в 1806р. вперше в Європі в університеті почали викладати лісознавство. У м.Шопрон створили лісотехнічний університет в 1807р. 1816р. – в м.Брно почали викладати лісівничі дисципліни. Насьогодні виникла об'єктивна необ­хідність ведення господарства у лісах з більш ретельним урахуванням можливого негативного впливу як на природу самого лісу, так і на дов­кілля. Великомасштабні лісозаготівлі у багатьох країнах світу, які не завжди велися за встановленими правилами, дуже часто викликали не­гативні зміни в екології цілих регіонів. Це стосується і лісів України, зок­рема Карпатського регіону, де непродумана їх експлуатація підсилює негативні наслідки стихійних явищ.

4.Поняття про ліс.

Ліс - це особливий тип рослинності на земній суші, який складається із сукупності дерев, кущів, трав'яної та іншої (мохи, лишайники) рослинності, а також тварин, мікроорга­нізмів, що біологічно пов'язані між со­бою і впливають один на одного та на середовище, що їх оточує. Академік Г.М.Висоцький поняття про ліс виразив у вигляді форму­ли:S = LGPH, де S - ліс, L - дерево, G - середовище, Р - вплив лісу на середовище, Н - вплив людини на ліс. Офіційне визначення лісу: Ліс - сукупність зе­млі, рослинності, у якій домінують дерева та кущі, тварин, мікроорганіз­мів та інших природних компонентів, що у своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середови­ще.

5. Синоніми поняття про ліс: екологічний підхід.

"Біоценоз" - сукупність рослин, тварин і мікроорганіз­мів, що населяють відносно однорідну ділянку суші або водойми, і для яких є характерною взаємодія між собою та абіотичними факторами середовища. Консорції - види, які пов'язані з певними породами дерев і цілком залежать від них. Сукцесії – певні закономірні зміни, які відбуваються протягом річного циклу життя лісу у біоценозі. Біогеоцено́з — ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів). Екосистема - це ос­новна функціональна одиниця екології, яка означає єдність біотич­них компонентів з неживим середовищем і залежить від потоків енергії та обміну речовин. Біотичні компоненти, поділяють на 3 тро­фічні рівні за їх функціональною роллю: продуценти, консументи і редуценти. Продуценти знаходяться на початку потоку речовин, редуценти - у кінці.