- •Зв’язок лісознавства з природничими науками.
- •Історія лісознавства.
- •4.Поняття про ліс.
- •5. Синоніми поняття про ліс: екологічний підхід.
- •6. Диференціація дерев.
- •7. Класифікація дерев г. Крафта.
- •8.Класифікація дерев б. Жилкіна.
- •9.Природний добір у лісі.
- •10. Компоненти лісостану
- •11. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану.
- •12.Роль лісової підстилки у житті лісу.
- •13.Морфологія лісового масиву.
- •14. Ліс і фауна.
- •15. Лісова екологія.
- •16. Класифікація екологічних факторів.
- •18. Природні пояси і зони.
- •20. Методи визначення ступеню тіньовитривалості деревних порід.
- •23. Ліс і тепло.
- •24. Теплолюбність, холодостійкість, зимостійкість, морозостійкість.
- •25. Шкала відношення деревних порід до тепла.
- •Чутливість деревних порід до континентальності клімату.
- •34. Вплив температурних відхилень на деревні породи.
- •Роль світла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до світла.
- •30.Методи визначення потреби деревних порід у світлі.
- •31.Вплив світла на формування лісових насаджень та приріст деревини.
- •Значення тепла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до тепла.
- •Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф.Морозовим, 1974)
- •35.Вплив лісу на температурний режим під його пологом.
- •36.Атмосферна волога і ліс.
- •37.Відношення деревних порід до вологості місце оселення.
- •Шкала вибагливості деревних порід до вологи (за п.С.Погребняком, 1968)
- •38.Гідрологічна роль лісу.
- •39. Ліс і склад повітря у ньому.
- •Відношення деревних порід до забруднення повітря.
- •Газостійкість деревних рослин (за і.С.Мелеховим, 1980)
- •Механічний склад ґрунту і ліс.
- •Ґрунт і кореневі системи деревних рослин.
- •Відношення деревних рослин до багатства ґрунту.
- •Кореневе живлення деревних рослин.
- •Вплив лісу на ґрунт.
- •Гумус та його значення для лісу.
- •Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень.
- •Природне поновлення лісу.
- •51.Вегетативне поновлення лісу.
- •52.Методи обліку природного поновлення лісу.
- •53.Штучне лісопоновлення.
- •54. Ріст та розвиток деревних рослин у лісі.
- •55.Екологія росту деревних рослин.
- •56.Взаємодія деревних порід у насадженнях.
- •57.Взаємодія сосни і берези.
- •58.Взаємодія дуба і ясена.
- •59. Зміна деревних порід.
- •60. Історія лісової типології.
- •61. Вчення Морозова про типи насаджень.
- •62. Фітоценологічна типологія лісів.
- •63. Внесок Каяндера у розвиток лісової типології.
- •64. Внесок Сукачова у розвиток лісової типології.
- •65. Типологічна класифікація Крюденера.
- •66. Типологічна класифікація Алексєєва.
- •67. Типологія Алексєєва-Погребняка.
- •68. Внесок Воробйова у розвиток лісової типології.
- •69. Лісова типологія Бельгарда для степових умов.
- •70. Типологія лісів Українських Карпат.
- •71. Xарактеристика груп едатопів за Алексєєвим-Погребняком.
- •73.Індикатори лісорослинних умов.
Предмет лісознавства.
Предметом лісознавства як науки є ліс з його складною природою, для якої характерні взаємозв'язки між складовими частинами рослинного угруповання, тваринним світом та навколишнім середовищем. Ліс як складова частина біосфери Землі вивчається у динаміці, тобто з урахуванням кількісних і якісних змін, що у ньому відбуваються протягом життя окремого покоління.
Зв’язок лісознавства з природничими науками.
Освоєння лісознавства пов»язане з дослідженнями таких наук, як дендрологія, фізіологія, ґрунтознавство, лісова метеорологія, фітопатологія, ентомологія, лісова таксація, геоботаніка, лісова біохімія, лісова генетика.
Історія лісознавства.
Перші відомості про лісівництво відносяться до часів стародавніх Греції і Риму, хоча тоді воно ще не було наукою, а вважалося мистецтвом. Так, за III століття до нової ери грецький філософ Теофраст присвятив одну із своїх книг лісовим деревам, а у І столітті до нової ери римський філософ і поет Вергілій уперше виклав деякі положення щодо догляду за лісом. Пізніше, у часи Київської Русі, мали місце окремі заходи щодо лісовирощування у монастирських лісах під Києвом. З початком XX ст. під впливом Г.Ф. Морозова лісівництво перетворюється в науку, внаслідок накопичення експериментальних досліджень лісівників. Базуючись на вченні Докучаева про ґрунти, Морозов прийшов до розуміння лісу як явища географічного. Великий внесок у справу розвитку лісівництва як науки зробили Г.М. Висоцький, М.О. Ткаченко, В.М. Сукачов, Є.В. Алексеев, П.С. Погребняк, А.Б. Жуков, С.С. П'ятницький, Б.Д. Жилкін та ін. В Україні протягом 20-х рр. XX ст. виходив журнал "Український лісовод".В м. Зволен в 1806р. вперше в Європі в університеті почали викладати лісознавство. У м.Шопрон створили лісотехнічний університет в 1807р. 1816р. – в м.Брно почали викладати лісівничі дисципліни. Насьогодні виникла об'єктивна необхідність ведення господарства у лісах з більш ретельним урахуванням можливого негативного впливу як на природу самого лісу, так і на довкілля. Великомасштабні лісозаготівлі у багатьох країнах світу, які не завжди велися за встановленими правилами, дуже часто викликали негативні зміни в екології цілих регіонів. Це стосується і лісів України, зокрема Карпатського регіону, де непродумана їх експлуатація підсилює негативні наслідки стихійних явищ.
4.Поняття про ліс.
Ліс - це особливий тип рослинності на земній суші, який складається із сукупності дерев, кущів, трав'яної та іншої (мохи, лишайники) рослинності, а також тварин, мікроорганізмів, що біологічно пов'язані між собою і впливають один на одного та на середовище, що їх оточує. Академік Г.М.Висоцький поняття про ліс виразив у вигляді формули:S = LGPH, де S - ліс, L - дерево, G - середовище, Р - вплив лісу на середовище, Н - вплив людини на ліс. Офіційне визначення лісу: Ліс - сукупність землі, рослинності, у якій домінують дерева та кущі, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що у своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.
5. Синоніми поняття про ліс: екологічний підхід.
"Біоценоз" - сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють відносно однорідну ділянку суші або водойми, і для яких є характерною взаємодія між собою та абіотичними факторами середовища. Консорції - види, які пов'язані з певними породами дерев і цілком залежать від них. Сукцесії – певні закономірні зміни, які відбуваються протягом річного циклу життя лісу у біоценозі. Біогеоцено́з — ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів). Екосистема - це основна функціональна одиниця екології, яка означає єдність біотичних компонентів з неживим середовищем і залежить від потоків енергії та обміну речовин. Біотичні компоненти, поділяють на 3 трофічні рівні за їх функціональною роллю: продуценти, консументи і редуценти. Продуценти знаходяться на початку потоку речовин, редуценти - у кінці.
