Тема Філософія як специфічний тип знання та світогляд

Перелік ключових термінів та понять теми

Філософія, світогляд, міф, релігія, мистецтво, наука, онтологія, гносеологія, антропологія, аксіологія, історія філософії, світоглядна функція філософії, методологічна функція філософії.

Світогляд, його суспільно-історичний характер.

Класифікація світогляду: за носієм - індивідуальний, груповий, класовий, національний, регіональний, тощо; за рівнем інтелектуальної зрілості - усвідомлений, неусвідомлений, частково усвідомлений, буденний, науковий, філософський тощо; за історичними епохами - архаїчний, античний, середньовічний, ренесансний, сучасний; за морально-ціннісними орієнтирами - егоїстичний, альтруїстичний, гуманістичний, антигуманний, цинічний, шовіністичний, тощо; за будовою - цілісний, фрагментарний, внутрішньо злагоджений, суперечливий; за ступенем адекватності сприйняття дійсності - реалістичний, фантастичний, викривлений; за ю скептичний, агностичний та атеїстичний.

Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія. Особливості міфологічного світогляду. Функції міфів. Релігійний світогляд. Віра в надприродну силу, як складова частина релігії. Суспільно-історична природа і соціальні функції релігії. Тотожність і відмінність між філософією та релігією. Філософський світогляд. Природа філософських проблем. Філософія як пошук та находження людиною відповідей на головні питання буття. Засоби пізнання в філософії. Рівні освоєння дійсності.

Передумовами виникнення філософії: поява поділу праці на фізичну і розумову; наявність демократії, хоча би в певній частині суспільства; філософія виникає з критичного ставлення до традиції, з сумніву щодо обґрунтова-ності підстав міфологічного світобачення, з подиву перед здатністю звільненої думки охопити нескінченний світ.

Етимологія терміну «філософія».

Ознаки філософського знання. По-перше, філософське мислення постає внутрішньо пов'язаним, логічно послідовним, а значить - аргументованим, обґрунтованим. Філософія апелює до розуміння, до людської здатності мислити та осмислювати реальність. По-друге, філософське мислення є не тільки мисленням про певну реальність, а ще більшою мірою воно є мисленням про мислення, думкою про думку, тобто саморефлексією. Інакше кажучи, найпершою реальністю для філософії постає реальність самої думки. З одного боку, це пояснюється тим, що філософія намагається осмислювати не часткові явища, а ситуацію перебування людини в світі, спираючись при цьому на здатність людини мислити та усвідомлювати. З другого боку, коли філософія виходить за межі часткових форм, тобто за межі реальних станів дійсності взагалі, то вийти вона може лише у власний простір думки: думка, не підкріплена реальністю, може тримати лише сама себе. За великим рахунком це є прагнення і мужність тримати думку у напрузі та неперервності. По-третє, філософське мислення є теоретичною формою світоглядного знання, тому вона постає формою людського самоусвідомлення, тобто у ньому завжди постає відчутним момент присутності людини; це є мислення під кутом зору людини, її життєвих зацікавлень та життєвого вибору. По-четверте, всі зазначені риси філософського мислення резюмуються тим, що саме у філософії та за допомогою філософії людина заявляє про своє бажання взяти на себе й відповідальність за свідоме вирішення своєї життєвої долі.

Предмет філософії. Матеріалізм і ідеалізм як типи філософського світогляду, їх історичні форми.

Філософія в системі культури. Функції філософії. Філософія і наука. Пріоритет загальнолюдських цінностей і ідей гуманізму. Філософія, політика, сучасність.

Функції філософії: світоглядна, пізнавальна, логічна, соціальна, виховна, оціночна (аксіологічна), методологічна, самоусвідомлення.