- •1. Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •2. Методологічні основи методики викладання природознавства.
- •3. Зв’язок методики з іншими науками.
- •5. Процес навчання природознавства та характеристика його компонентів.
- •7. Принципи відбору і послідовності вивчення навчального матеріалу з природознавства в початкових класах.
- •8. Сутність уявлень як форми засвоєння знань.
- •9. Сутність понять як форми засвоєння знань.
- •10. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •11.Матеріальна база навчання природознавства
- •12.Клас-кабінет
- •13.Навчаль-дослідна земельна ділянка
- •14.Куточок живої природи
- •15.Географічний майданчик
- •16.Методи навчання природознавства в початковій школі.
- •17.Класифікація методів навчання природознавства .
- •18.Загальнодидактичні методи і прийоми навчання природознавства.
- •19.Суть дидактичного методу навчання та його загальна характеристика.
- •20.Словесні методи навчання природознавства
- •21.Словесно-наочні методи навчання природознавству.
- •22. Словесно-наочні практичні методи навчанню природознавству.Словесні методи навчання.
- •23.Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства початковій школі
- •24 Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
- •25.Загальнодидактичні критерії вибору та поєднання методів навчання на уроках «я і Україна. Природознавство»
- •26.Інтерактивні технології на уроках природознавства
- •27. Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі
- •29.Основні принципи побудови програми з природознавства(1-4класи).
- •1.Форми організації навчання молодших школярів природознавству.
- •2.Урок – основна форма організації процесу навчання природознавству
- •3.Вимоги до сучасного уроку природознавства
- •2.Організаційна чіткість проведення уроку.
- •4.Підготовка вчителя до уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •5.Типи і структура уроків з природознавства.
- •6.Структура сучасного уроку з природознавства.
- •7.Методика організації і проведення предметних уроків
- •10. Структура уроку на засвоєння нових знань.
- •11. Особливості проведення узагальнюючого уроку з природи.
- •12. Організаія і методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах
- •13. Екскурсії при вивченні природи рідного краю, їх навчальне та виховне значення
- •14. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна»
- •15. Нестандартні уроки з природознавства
- •16. Позаурочна робота природничого характеру в початковій школі
- •17. Позакласна робота природничого характеру в початковій школі
- •18.Масова робота з природознавства
- •19. Проблеми розвивального навчання на уроках та в позакласній роботі природознавства
- •20. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •21. Диференціація на уроках природознавства.
- •22. Екологічне виховання молодших школярів.
- •23. Народознавчий підхід на уроках природознавства в початкових класах.
- •24. Активізація пізнавальної діяльності діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна».
- •25. Нестандартні уроки природознавства.
- •26. Проблеми сільської малокомплектної школи.
- •27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.
- •28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.
- •29. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в малокомплектній школі.
- •30. Змоделюй структуру уроку природознавства ( предметний, комбінований, на засвоєння знань, узагальнюючий урок, урок-екскурсія) в (2-4) класі.
- •30. Урок на завоєння нових знань
- •30.Предметний урок
- •30. Узагальнюючий урок
- •30. Урок-екскурсія
30. Урок на завоєння нових знань
1. Актуалізація знань учнів.
Актуалізація чуттєвого досвіду учнів включає в себе бесіду, якою встановлюється зміст уяви дітей з теми уроку, що доповнюються, уточнюються, виправляються, поглиблюються.
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
На цьому етапі застосовуються різноманітні методи і прийоми роботи вчителя й учнів: пояснення нового матеріалу вчителем з використанням наочних посібників, читання учнями тексту підручника, демонстрація кінофільму або діафільму з попередньо вчтупною бесідою тощо.
4. Узагалнення і систематизація знань.
На цьому етапі проводяться більш широкі, узагальнення, засвоєні на уроці поняття зводяться в єдину систему. Здійснюються узагальнення засобом бесіди, самостійної роботи учнів з підручником, складання систематизуючих схем, таблиць.
5. Підсумок уроку.
Вчитель підсумовує, що нового діти дізналися на уроці, що слід надовго запам’ятати, як працював клас і окремі учні, виставляє оцінки.
6. Завдання додому.
7. Хвилинка календаря.
30.Предметний урок
1. Організаційний момент.
2. Хвилинка календаря.
3. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань і вмінь учнів.
На цьому етапі проводиться бесіда з метою відновити в пам’яті учнівте, що вони бачили або вивчали раніше, і підготувати їх до свідомого сприймання нового матеріалу.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель має пояснити учням практичне значення тієї роботи, яку необхідно здійснити їм на предметному уроці.
5. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
Роботу на уроці можна проводити двома основними способами. За одним способом заняття проводяться фронтальним способом, коли діти за командою вчителя виконують одні й ті самі дії. Другий спосіб полягає в тому, що дітям дають завдання, за якими кожен виконує самостійну роботу. Це робота за попереднім завданням.
Також проводяться лабораторні роботи.
6. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
На даному етапі проводиться бесіда з учнями.
7. Підсумок уроку.
30. Узагальнюючий урок
1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети і завдань уроку.
На цьому етапі потрібно використовувати різноманітні методи і прийоми. Також обов’язково потрібно вводити елементи нового.
3. Узагальнення рузультатів спостережень, проведених учнями протягом осіннього сезону.
Роботу на цьому етапі вчитель може організувати використовуючи дані щоденників спостережень і класного календаря природи та праці, де учні з’ясовують основні ознаки осені.
4. Підсумок уроку.
На цьому етапі на основі аналізу проведених протягом сезону спостережень учні складають характеристику даного сезону, опису основну увагу приділяючи встановленню причинно-наслідкових зв’язків, а також виявляють найсуттєвіші ознаки даного сезону, з’ясовуючи його відмінності від інших сезонів.
5. Домашнє завдання.