- •1. Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •2. Методологічні основи методики викладання природознавства.
- •3. Зв’язок методики з іншими науками.
- •5. Процес навчання природознавства та характеристика його компонентів.
- •7. Принципи відбору і послідовності вивчення навчального матеріалу з природознавства в початкових класах.
- •8. Сутність уявлень як форми засвоєння знань.
- •9. Сутність понять як форми засвоєння знань.
- •10. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •11.Матеріальна база навчання природознавства
- •12.Клас-кабінет
- •13.Навчаль-дослідна земельна ділянка
- •14.Куточок живої природи
- •15.Географічний майданчик
- •16.Методи навчання природознавства в початковій школі.
- •17.Класифікація методів навчання природознавства .
- •18.Загальнодидактичні методи і прийоми навчання природознавства.
- •19.Суть дидактичного методу навчання та його загальна характеристика.
- •20.Словесні методи навчання природознавства
- •21.Словесно-наочні методи навчання природознавству.
- •22. Словесно-наочні практичні методи навчанню природознавству.Словесні методи навчання.
- •23.Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства початковій школі
- •24 Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
- •25.Загальнодидактичні критерії вибору та поєднання методів навчання на уроках «я і Україна. Природознавство»
- •26.Інтерактивні технології на уроках природознавства
- •27. Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі
- •29.Основні принципи побудови програми з природознавства(1-4класи).
- •1.Форми організації навчання молодших школярів природознавству.
- •2.Урок – основна форма організації процесу навчання природознавству
- •3.Вимоги до сучасного уроку природознавства
- •2.Організаційна чіткість проведення уроку.
- •4.Підготовка вчителя до уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •5.Типи і структура уроків з природознавства.
- •6.Структура сучасного уроку з природознавства.
- •7.Методика організації і проведення предметних уроків
- •10. Структура уроку на засвоєння нових знань.
- •11. Особливості проведення узагальнюючого уроку з природи.
- •12. Організаія і методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах
- •13. Екскурсії при вивченні природи рідного краю, їх навчальне та виховне значення
- •14. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна»
- •15. Нестандартні уроки з природознавства
- •16. Позаурочна робота природничого характеру в початковій школі
- •17. Позакласна робота природничого характеру в початковій школі
- •18.Масова робота з природознавства
- •19. Проблеми розвивального навчання на уроках та в позакласній роботі природознавства
- •20. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •21. Диференціація на уроках природознавства.
- •22. Екологічне виховання молодших школярів.
- •23. Народознавчий підхід на уроках природознавства в початкових класах.
- •24. Активізація пізнавальної діяльності діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна».
- •25. Нестандартні уроки природознавства.
- •26. Проблеми сільської малокомплектної школи.
- •27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.
- •28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.
- •29. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в малокомплектній школі.
- •30. Змоделюй структуру уроку природознавства ( предметний, комбінований, на засвоєння знань, узагальнюючий урок, урок-екскурсія) в (2-4) класі.
- •30. Урок на завоєння нових знань
- •30.Предметний урок
- •30. Узагальнюючий урок
- •30. Урок-екскурсія
15. Нестандартні уроки з природознавства
Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що не має
традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково)
в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується
чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок
максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та
ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості
їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у
житті навичок і вмінь.
Істотно важливе значення для нестандартной уроку має організаційна форма
навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:
1. Уроки-змагання (вікторини, конкурси, уроку аукціони, уроки типу КВК).
2. Уроки громадського огляду знань (уроки-залік уроки-консультацїї,
уроки взаємного навчання).Ці уроки спонукають активної самостійної
пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
3. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-диспути, конференції,
телеуроки). Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу,
підготовку доповідей, виступи перед аудиторією,
4. Театралізовані уроки (виконання ролей за сценарієм, імітація певної
діяльності). Збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на
образне мислення, фантазію, уяву учнів.
5. Уроки-подорожі, мандрівки. Пов'язані з виконанням ролей, відповідним
оформленням, умовами проведення.
6. Уроки "милування природою". Передбачають розвиток у дітей емоційної
чутливості до проявів прекрасного в навколишній природі, а також різні
цікаві форми емоційно-естетичного пізнання довкілля.
Отже, нестандартні уроки з природознавства в початкових класах руйнують
застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу школярів,
спрямовуючи його в русло активізації пізнавальної самостійності й
творчої активності.Найвищої майстерності в проведенні такого уроку досягає той учитель,
який дозволяє своєму класові вільно почуватися і переживати, але утримує
його в тих рамках, які потрібні для успіху в навчанні.
16. Позаурочна робота природничого характеру в початковій школі
Позаурочна робота — форма організації учнів для виконання після уроків обов’язкових, пов’язаних з вивченням курсу природознавства, практичних робіт за індивідуальними і груповими завданнями вчителя.До неї відносяться: позаурочні заняття в кутку живої природи, на шкільній навчально-дослідній ділянці, географічному майданчику, домашні завдання, літні завдання з природознавства, проведення спостережень у природі.
Організація і керування даною роботою повинні здійснюватись учителем. Її результати повинні використовуватись учителем. За її виконання, як і за інші види навчальної діяльності, учні отримують оцінки.
Значну допомогу в організації та проведенні різноманітних видів позаурочної роботи може надати краєзнавчий куточок, в якому містяться відомості про природу рідного краю, корисні копалини, водні ресурси, рослинний світ, колекції, гербарії.
Значну увагу треба приділяти організації роботи молодших школярів на географічному майданчику. Виконуючи на ньому різноманітну роботу, діти набувають практичних умінь і навичок у роботі з найпростішими приладами, проводять щоденні спостереження у природі. Вони відмічають наявність та силу вітру, стан неба та інші явища природи. Дані, отримані учнями, фіксуються у класному календарі природи і в зошиті з природознавства та використовуються на узагальнюючих Важко переоцінити роботу молодших школярів у куточку живої природи. Вона виховує у дітей бережливе ставлення до рослин, гуманне ставлення до тварин, повагу до людей, формує естетичні смаки.Завдяки роботі в живому куточку в дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя.Важливе значення при вивченні природознавства відіграє робота на навчально-дослідній ділянці. Вона конче потрібна школі. Саме на ній учні молодших класів набувають уміння і навички вирощувати рослини, вчаться самостійно набувати знання в природі і закріплювати їх на практиці.
Під час літнього відпочинку діти зустрічаються з різними об’єктами природи, але їхні спостереження безсистемні, споглядальні. Здебільшого школярі не звертають уваги на характерні ознаки предметів, не помічають взаємозв’язків між ними і не вміють пояснити зміни, що відбуваються довкола. Тому виникає потреба підвищити ефективність організації літніх завдань. Для цього необхідно визначити зміст, форму, види контролю, а також з’ясувати способи використання результатів літніх завдань у подальшій роботі. Для спостережень слід відбирати насамперед об’єкти, що передбачені програмою з природознавства і трудового навчання, найхарактерніші для певної місцевості і які відповідають інтересам дітей [60].
Зібрані природні матеріали залишаються в класі, частину учитель використовує на уроках трудового навчання, а деякі — в гуртковій роботі для виготовлення роздаткового матеріалу та тощо.Завдання з природознавства на літо є видом домашньої позаурочної роботи.Отже, позаурочна робота має велике значення в навчальному процесі з природознавства. Вона сприяє розширенню знань, у набутих на уроках, їх конкретизації, формує вміння і навички практичного характеру, викликає інтерес до нового матеріалу, розвиває самостійне мислення молодших школярів.
