29. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в малокомплектній школі.

Правильна організація позакланої роботи дає можливість дітям не тільки закріпити набуті знання, а й розвивати пізнавальні інтереси, спостережливість, увагу, дослідницький підхід у навчанні.

Специфіка малокомплектної школи вимагає особливої уваги до організації позакласної роботи з навчальних предметів. Це різні форми занять: предметні гуртки, клуби за інтересами, виставки творчих робіт учнів тощо. Їх завдання різноманітні. Так, основні завдання гуртка юних любителів природи полягають у вивченні природи рідного краю, проведенні природоохоронних заходів.

Підтримано навчально-дослідної земельної ділянки та куточка живої природи в належному стані і активній дослідницькій роботі учнів сприяють повідомлення самих учнів про свої спостереження. Про результати дослідів та цікаві події в куточку по шкільному радіо, на святі врожаю. Завдання гуртка краєзнавців полягають у вивченні багатовікового народного досвіду праці землеробів даної місцевості.

30. Змоделюй структуру уроку природознавства ( предметний, комбінований, на засвоєння знань, узагальнюючий урок, урок-екскурсія) в (2-4) класі.

Комбінований урок

1.Організаційний момент.

2. Хвилинка календаря.

Систематично на кожному уроці необхідно проводити роботу з календарем природи і праці людей. Усі спостереження потрібно зафіксувати в класному календарі природи і щоденнику спостережень.

3.Перевірка раніше засвоєних знань.

Повторення попереднього матеріалу відбувається у формі фронтальної бесіди, під час якої опитування проходить швидко. Інколи використовують індивідуальне опитування. Також використовують так зване ущільнене опитування: викликає декілька учнів і дає кожному різне завдання. Можна провести і самостійну роботу протягом 8-10 хв.

4. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань і вмінь учнів.

Під час цього етапу можна запропонувати різноманітні підготовчі вправи. Самостійними завданнями підготовчого характеру можуть бути усні й письмові вправи на повторення, зіставлення певних фактів, попереднє читання та спостереження, розгляд картин та ілюстрацій, складання описів, змоделювання певних об’єктів, відшукування даних тощо.

5. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети і завдань уроку.

6. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу.

Під час цього етапу слід використовувати різноманітні прийоми і методи: бесіда, що чергується із стислою розповіддю вчителя, колективну роботу з наочними посібниками, досліди, читання вчителем уривків із додаткової художньої чи науково-популярної літератури тощо.

7. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

На цьому етапі застосовують такі методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, таблицями, схемами, роздатковим матеріалом, малюнками, картами тощо.

8. Повідомлення домашнього завдання.

9. Підсумок уроку.

Потрібно запитати школярів про що вони довідалися, й поступово привчати їх до лаконічного узагальнення.