- •1. Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •2. Методологічні основи методики викладання природознавства.
- •3. Зв’язок методики з іншими науками.
- •5. Процес навчання природознавства та характеристика його компонентів.
- •7. Принципи відбору і послідовності вивчення навчального матеріалу з природознавства в початкових класах.
- •8. Сутність уявлень як форми засвоєння знань.
- •9. Сутність понять як форми засвоєння знань.
- •10. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •11.Матеріальна база навчання природознавства
- •12.Клас-кабінет
- •13.Навчаль-дослідна земельна ділянка
- •14.Куточок живої природи
- •15.Географічний майданчик
- •16.Методи навчання природознавства в початковій школі.
- •17.Класифікація методів навчання природознавства .
- •18.Загальнодидактичні методи і прийоми навчання природознавства.
- •19.Суть дидактичного методу навчання та його загальна характеристика.
- •20.Словесні методи навчання природознавства
- •21.Словесно-наочні методи навчання природознавству.
- •22. Словесно-наочні практичні методи навчанню природознавству.Словесні методи навчання.
- •23.Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства початковій школі
- •24 Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
- •25.Загальнодидактичні критерії вибору та поєднання методів навчання на уроках «я і Україна. Природознавство»
- •26.Інтерактивні технології на уроках природознавства
- •27. Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі
- •29.Основні принципи побудови програми з природознавства(1-4класи).
- •1.Форми організації навчання молодших школярів природознавству.
- •2.Урок – основна форма організації процесу навчання природознавству
- •3.Вимоги до сучасного уроку природознавства
- •2.Організаційна чіткість проведення уроку.
- •4.Підготовка вчителя до уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •5.Типи і структура уроків з природознавства.
- •6.Структура сучасного уроку з природознавства.
- •7.Методика організації і проведення предметних уроків
- •10. Структура уроку на засвоєння нових знань.
- •11. Особливості проведення узагальнюючого уроку з природи.
- •12. Організаія і методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах
- •13. Екскурсії при вивченні природи рідного краю, їх навчальне та виховне значення
- •14. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна»
- •15. Нестандартні уроки з природознавства
- •16. Позаурочна робота природничого характеру в початковій школі
- •17. Позакласна робота природничого характеру в початковій школі
- •18.Масова робота з природознавства
- •19. Проблеми розвивального навчання на уроках та в позакласній роботі природознавства
- •20. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •21. Диференціація на уроках природознавства.
- •22. Екологічне виховання молодших школярів.
- •23. Народознавчий підхід на уроках природознавства в початкових класах.
- •24. Активізація пізнавальної діяльності діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна».
- •25. Нестандартні уроки природознавства.
- •26. Проблеми сільської малокомплектної школи.
- •27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.
- •28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.
- •29. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в малокомплектній школі.
- •30. Змоделюй структуру уроку природознавства ( предметний, комбінований, на засвоєння знань, узагальнюючий урок, урок-екскурсія) в (2-4) класі.
- •30. Урок на завоєння нових знань
- •30.Предметний урок
- •30. Узагальнюючий урок
- •30. Урок-екскурсія
5. Процес навчання природознавства та характеристика його компонентів.
Процес навчання — це закономірний хід педагогічної взаємодії (навчання), який характеризується постійною зміною діяльності учителя й діяльності учнів і який зумовлює зміну якостей особистості кожного школяра внаслідок їх класної навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння певного обсягу змісту навчального предмета.
Основними компонентами процесу навчання є діяльність учителя (викладання — педагогічне управління) і діяльність учня (учіння). Взаємодія між ними опосередкована змістом навчального предмета, виражає специфіку навчання, забезпечує його цілісність і породжує дидактичні відносини: учень — учитель, учень — навчальний матеріал, учень — інші учні та ін. Провідним серед них, системоутворюючим, є відношення між учителем і учнем, а конкретніше — між двома видами діяльності: педагогічним управлінням і учінням. Виділення зазначеного відношення як головного не означає, що пізнавальне відношення (взаємодія учня з навчальним матеріалом) є незначним у процесі навчання. Навпаки, учіння історично первинне, воно генетично детермінує діяльність учителя. Для того й організовується процес навчання, щоб виникло пізнавальне підношення і в ході його відбулося оволодіння школярами певною частиною і соціального досвіду і перетворення його в індивідуальний досвід особистості.
Дидактична взаємодія учителя і учня не є простою сумою їхньої діяльності, вона включає в себе єдність педагогічного впливу, активне сприймання і засвоєння його учнем, власну активність школяра, яка проявляється у відповідних безпосередніх або опосередкованих впливах як на педагога, так і на самого учня. Так, учитель дидактично опрацьованим змістом навчального предмета (навчальним матеріалом) за допомогою своїх засобів і способів цілеспрямовано діє на учня, організовує його навчально-пізнавальну діяльність («суб'єкт-об'єктні» відносини), при цьому виникають взаємодія і спілкування з іншими учнями («суб'єкт-суб'єктні» відносини). Учитель стимулює та регулює їх. У той же час учень, користуючись своїми засобами і способами, вступає в названі типи відносин, оволодіває змістом предмета та різними видами діяльності, що викликає зміну якостей та властивостей в його особистості. Крім того, учень безпосередньо чи опосередковано повідомляє про хід і наслідки своєї діяльності. Це дозволяє учителеві контролювати, коригувати й оцінювати її. Процес навчання здійснюється в різних формах.
6. Структура процесу навчання та зміст навчального предмета. Природознавство у початкових класах є курсом, що готує дітей до систематичного вивчення основ природничих наук, яке починається з 5-го класу. Вивчення природи з 1-го по 4-й класи дає змогу повніше і специфічними методами ( спостереження, досліди, практичні роботи тощо) вивчати явища та предмети навколишньої природи у їх взаємозв’язку. У дітей розширюються елементарні знання про предмети і явища природи, розкриваються у доступній формі зв’язки між неивою і ивою природою, виховується людов до рідного краю, тобто природознавство вивчає природу як єдине ціле. Основне завдання природознавства – підготовка учнів до майбутньої практичної діяльності. Здійснюючи його, учитель повинен керуватися певними положеннями – принципами навчання. Сучасна педагогіка виділяє ряд основних принципів навчання: науковість, доступність, систематичність і послідовність викладу, наочність, свідоме засвоєння матеріалу, закріплення здобутих знань. Зміст навчального матеріалу зумовлюється також специфічними для природознавства принципами: краєзнавчим, батьківщинознавчим та принципом сезонності.
