- •1. Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •2. Методологічні основи методики викладання природознавства.
- •3. Зв’язок методики з іншими науками.
- •5. Процес навчання природознавства та характеристика його компонентів.
- •7. Принципи відбору і послідовності вивчення навчального матеріалу з природознавства в початкових класах.
- •8. Сутність уявлень як форми засвоєння знань.
- •9. Сутність понять як форми засвоєння знань.
- •10. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •11.Матеріальна база навчання природознавства
- •12.Клас-кабінет
- •13.Навчаль-дослідна земельна ділянка
- •14.Куточок живої природи
- •15.Географічний майданчик
- •16.Методи навчання природознавства в початковій школі.
- •17.Класифікація методів навчання природознавства .
- •18.Загальнодидактичні методи і прийоми навчання природознавства.
- •19.Суть дидактичного методу навчання та його загальна характеристика.
- •20.Словесні методи навчання природознавства
- •21.Словесно-наочні методи навчання природознавству.
- •22. Словесно-наочні практичні методи навчанню природознавству.Словесні методи навчання.
- •23.Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства початковій школі
- •24 Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
- •25.Загальнодидактичні критерії вибору та поєднання методів навчання на уроках «я і Україна. Природознавство»
- •26.Інтерактивні технології на уроках природознавства
- •27. Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі
- •29.Основні принципи побудови програми з природознавства(1-4класи).
- •1.Форми організації навчання молодших школярів природознавству.
- •2.Урок – основна форма організації процесу навчання природознавству
- •3.Вимоги до сучасного уроку природознавства
- •2.Організаційна чіткість проведення уроку.
- •4.Підготовка вчителя до уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •5.Типи і структура уроків з природознавства.
- •6.Структура сучасного уроку з природознавства.
- •7.Методика організації і проведення предметних уроків
- •10. Структура уроку на засвоєння нових знань.
- •11. Особливості проведення узагальнюючого уроку з природи.
- •12. Організаія і методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах
- •13. Екскурсії при вивченні природи рідного краю, їх навчальне та виховне значення
- •14. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна»
- •15. Нестандартні уроки з природознавства
- •16. Позаурочна робота природничого характеру в початковій школі
- •17. Позакласна робота природничого характеру в початковій школі
- •18.Масова робота з природознавства
- •19. Проблеми розвивального навчання на уроках та в позакласній роботі природознавства
- •20. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •21. Диференціація на уроках природознавства.
- •22. Екологічне виховання молодших школярів.
- •23. Народознавчий підхід на уроках природознавства в початкових класах.
- •24. Активізація пізнавальної діяльності діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна».
- •25. Нестандартні уроки природознавства.
- •26. Проблеми сільської малокомплектної школи.
- •27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.
- •28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.
- •29. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в малокомплектній школі.
- •30. Змоделюй структуру уроку природознавства ( предметний, комбінований, на засвоєння знань, узагальнюючий урок, урок-екскурсія) в (2-4) класі.
- •30. Урок на завоєння нових знань
- •30.Предметний урок
- •30. Узагальнюючий урок
- •30. Урок-екскурсія
26.Інтерактивні технології на уроках природознавства
Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Ефективність впровадження інтерактивного навчання на уроках природознавства зростає за умови, що вчитель правильно і доцільно підбирає методи інтерактивного навчання, керуючись анатомо-фізіологічними, психологічними та особистісними рисами учнів, а також планує урок з урахуванням індивідуальних особливостей кожного з учнів, таких як темперамент, розвиток мислення та мовлення, пам'яті, уваги, уяви. Отже, використання інтерактивних методів навчання на уроках природознавства є досить актуальними на сучасному етапі розвитку освіти, проте воно не є систематичним та ретельно продуманим. «Мікрофон»Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.«Мозковий штурм»Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму». «Займи позицію»Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛОВИТИСЯ кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.«Робота в парах»Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.«Акваріум»Ефективним методом розвитку вміння вести дискусію є «Акваріум».Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи й запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло. («Акваріум»).Всі учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням.
27. Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі
Основними видами природничих знань, що формуються в початковій школі, є поняття і уявлення.
Формування нових понять - найскладніший вид пізнавальної діяльності учнів, який потребує безпосереднього керівництва ним з боку вчителя. Для міцного й осмисленого засвоєння знань дуже важливо не тільки ознайомлювати дітей з окремими поняттями, а й показувати учням їх групи, класи, категорії в підпорядкуванні, тобто підводити до ознайомлення з системою понять.
Школа першого ступеня повинна забезпечити процес пізнавальної діяльності, який розпочинається із сприймання окремих явищ, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак чи властивостей, що діють на аналізатори суб'єкта. Так, наприклад, під час першого знайомства з квіткою, у дітей утворюються різні відчуття: це колір, форма, запах та інше. Всі ці ознаки самі по собі не існують, а належать окремому об'єкту - квітці. Тому у свідомості дитини виникає її образ. Він складається із сукупності відчуттів, які не зводяться до простої їх суми. Це пояснюється тим, що наочний образ сприймання відображає об'єкт, який характеризується цілісністю, зв'язками, взаємовідношеннями між якостями, властивостями, або його частин.
Сприймання тісно пов'язане з образним мисленням і мовою, тобто усвідомленням суті предмету. Свідомо сприйняти предмет - означає впізнати і назвати його. Впізнання здійснюється на основі попереднього досвіду. Сприйнятий образ ніби накладається на образи попередніх сприймань, які зберігаються і відтворюються в пам'яті. Якщо ці образи співпадають, то об'єкт не тільки пізнається, але й відноситься суб'єктом до певної групи чи класу предметів.
Психологічні закономірності сприймання зумовлюють необхідність цілеспрямованого керівництва утворенням чуттєвих образів у молодших школярів для того, щоб вони були об'єктивним відображенням предметів навколишнього світу.
Уявити - це не просто знати, а бачити, чути, відображати наочно. В уявленнях, як і в сприйманнях, дійсність відображається в наочних образах, але вони відрізняються між собою. Уявлення - це чуттєво-наочний образ предметів чи явищ дійсності, який зберігається і відтворюється в свідомості і без безпосереднього впливу самих предметів на органи чуття [7,15]. Основою уявлень є попередній досвід людини, її попередні сприймання і відчуття. Фізіологічним механізмом уявлень є оживлення в корі мозку раніш утворених тимчасових нервових зв'язків, оживлення попередніх відчуттів і сприймань. Уявлення звичайно виникають не миттєво і в закінченому вигляді, а формуються поступово, удосконалюються і змінюються.
