24 Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика

Традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Розуміння наочності тільки як безпосереднього чуттєвого пізнання об’єктів до цього часу поширене серед методистів та учителів. Такий підхід звужує можливості використання наочності у процесі навчання природознавства.Насамперед слід чітко розрізняти чуттєвість ознак і властивостей та їх наочність. Розглянемо, у чому їх суть. Чим вони відрізняються? Як проявляються у процесі навчання і впливають на його організацію?Чуттєвість ознак і властивостей об’єкта — це можливість пізнання їх суб’єктом безпосереднього сприймання органами чуття.Часто учні не мають можливості спостерігати багато об’єктів й явищ безпосередньо в природі. Для знайомства з ними на уроках природознавства вчителі використовують друковані наочні приладдя: картини, таблиці, фотографії, листівки, ілюстрації. Навчальні таблиці й картини в сполученні з іншими посібниками створюють в учнів образне уявлення про багато природних об’єктів й явищ.Методика використань таблиць має наступні основні моменти: розглядання таблиці, вивчення й виділення окремих об’єктів, встановлення зв’язків між ними, порівняння об’єкта з іншими й визначення його місця в природі. Шляхом питань учитель з’ясовує, що учні знають про показаний об’єкт, направляє їхню увагу на найбільш характерні ознаки. Із цією метою можна додатково використати натуральні об’єкти: гербарії, опудала, моделі.Таблиці, картини, малюнки в підручниках, створюючи загальне враження про природне явище або об’єкт, не завжди можуть показати їхні деталі, наочно пояснити причини даного явища. У таких випадках на допомогу приходять картинки, деталізуючі схеми, креслення й малюнки на дошці .

25.Загальнодидактичні критерії вибору та поєднання методів навчання на уроках «я і Україна. Природознавство»

Методи навчання в школі відповідають освітній, розвивальній і виховній меті, змістові освіти. Вони ставлять перед кожним учителем завдання виховувати людей всебічно розвинених, які б мали широку освіту й свідомо використовували свої знання і здібності на користь держави, суспільства. Особливої уваги заслуговують методи, що потребують від учнів свідомого підходу, активності, самостійності й творчості у навчально-пізнавальній діяльності. Таким чином, методи навчання у своїй сукупності залежать від загальної мети освіти та виховання в сучасній школі.Навчання природознавства здійснюється методами, в яких враховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони..Вибір методу значною мірою залежить від навчальної дисципліни. Окремі методи успішно використовують у процесі вивчення всіх навчальних дисциплін (наприклад, розповідь, бесіда, робота з підручником), інші -- лише певної групи предметів (наприклад, досліди проводять переважно з природознавства).Обираючи метод навчання, вчитель передусім повинен враховувати тему уроку, його мету. Якщо на уроці природознавства планується розкриття змісту нової теми, можна використовувати методи розповіді, бесіди, демонстрування досліду; на уроці закріплення набутих знань і застосування їх на практиці доцільним є метод вправ. Таким чином, мета уроку, завдання, які вирішуватимуться на ньому, відіграють вирішальну роль у виборі методу навчання.