1. Предмет і завдання методики навчання природознавства.

Методика навчання природознавства належить до педагогічних наук. Предметом її вивчення є процес навчання природознавства у початкових класах. Зміст методики розробляється насамперед на основі розуміння її як науки про організацію процесу навчання природознавства упочаткових класах.

Відомо, що у процесі навчання нерозривно пов'язані між собою зміст навчання (навчальний предмет), діяльність учителя (викладання) і діяльність учнів (навчання). Отже, методика природознавства досліджує закономірність зв'язків між складовими навчального процесу і на цій основі розробляє шляхи його оптимізації.

Перед методикою викладання природознавства як галуззю педагогічної науки стоять такі завдання:

1)   визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвиваючих завдань шкільного природознавства, його місця в системі освіти;

2)  розробка змісту природознавства як навчального предмета; наукове обґрунтування програм, підручників;

3)  вироблення методів, методичних прийомів та організаційних форм навчання відповідно до завдань і змісту природознавства;

4)  розробка засобів навчання природознавству та матеріальної бази;

5)  розробку системи підготовки майбутнього вчителя до організації та керування процесом навчання природознавства молодших школярів.

Методика викладання природознавства найтісніше пов'язана з педагогікою як по лінії дидактики (теорії навчання), так і по лінії виховання. Дидактика визначає загальні закони принципи і правила навчання, що є обов'язковими і для методики природознавства. Методика природознавства застосовує і конкретизує загальнодидактичні положення відповідно до особливостей навчального матеріалу з природознавства.

Найважливіше завдання процесу навчання — знайти ефективні способи керівництва пізнавальною діяльністю учнів. Для цього треба знати її об'єктивні закономірності, які вивчаються психологією і фізіологією вищої нервової діяльності, що й визначає зв'язок методики природознавства з названими науками.

Від наук про природу методика викладання природознавства бере зміст навчального матеріалу. Вона допомагає вчителю правильно відбирати найістотніші елементи основ наук і викладати навчальний матеріал у формах і зв'язках, найдоступніших для розуміння і запам'ятовування. Крім того, методи науки, основи якої вивчаються, також знаходять своє відображення в методах навчання.

2. Методологічні основи методики викладання природознавства.

Методологія — філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, застосування принципів світогляду до процесу пізнання.

Основною умовою нормального ходу процесу навчання є усунення суперечностей між теоретичним матеріалом і практичними завданнями, що ставляться перед учнями,досягнутим рівнем їх розумового розвитку, знань, умінь і навичок.

У процесі навчання учитель повинен намагатися розв'язати суперечності: «відоме — невідоме», «зрозуміле — незрозуміле», «головне — другорядне», «засвоєне — незасвоєне», «необхідне — випадкове» та ін. Подолання цих суперечностей гарантує розумовий розвиток учнів, формує інтерес до набуття знань, до навчання.

При вивченні явищ і предметів природи важливо не тільки з'ясовувати подібність і відмінність об'єктів, що вивчаються, але й, головне, встановлювати їх взаємозв'язки,взаємозалежності, що сприятиме виробленню у свідомості учнів матеріалістичного розуміння процесів життя. Для цього у конкретних науках застосовують ряд загальнонаукових і спеціальних методів. Метод — спосіб досягнення мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного пізнання дійсності.

Методика викладання природознавства як і будь – яка інша наука, розвивається за законами діалектики і науки. Вони дають можливість побачити основні закономірності процесу навчання і виховання школярів; встановити зв’язки між процесом навчання, виховання та розвитком особистості учнів; внутрішні протиріччя між кількістю та якістю методів, що використовують, методичними прийомами і засобами навчання.

   Науковий підхід передбачає об’єктивну оцінку педагогічних явищ, аналіз їхнього розвитку із розкриттям їхніх внутрішніх причин і особливостей. Основною умовою функціонування процесу навчання є усунення суперечностей між теоретичним матеріалом і практичними завданнями, що ставлять перед учнями та досягнутим рівнем їхнього розумового розвитку.

  Вирішення цих проблем має знаходити відображення перш за все у програмі курсу природознавства, у змісті шкільних підручників із даного предмета, основна ідея яких полягає у розкритті зв’язків неживої природи, життя рослин та тварин, у поясненні впливу усіх компонентів природи на трудову діяльність людини.