1. Поняття організації виробництва. Організація як система

Організація виробництва — це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.

Організація виробництва охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого процесу, тобто це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги підприємства. Організацію виробництва можна також розглядати як сукупність дій із планування, координації та виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і сервісу.

Раціональна організація виробництва полягає в тому, щоб інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, всі елементи якої ретельно "підігнані" один під одного за всіма аспектами їх функціонування.

Організація виробництва й оптимальне управління ним є найважливішими чинниками прискорення науково-технічного прогресу. Вони забезпечують найбільш повне й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, зниження собівартості та підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці й ефективності виробництва, істотне скорочення тривалості циклу "дослідження — проектування — виробництво — реалізація" і підвищення темпів відновлення продукції та технічного розвитку виробництва.

Системна концепція організації виробництва дає змогу підвищувати якість і ефективність управління на підприємстві, адаптувати параметри функціонування організації до зовнішнього або внутрішнього середовища, підтримувати стійкість організації, забезпечувати упорядкованість параметрів структури організації.

2. Характеристика виробничої структури підприємства. Види виробничих структур

Виробнича структура – це склад керованих ланок виробничої системи: дільниць, цехів, обслуговуючих господарств, органів управління та ін., що мають технологічні та кооперовані взаємозв'язки. Виробнича структура відображає склад підрозділів виробництва як об'єкту управління. Вона зумовлює рівень продуктивності праці, витрат виробництва, ефективність експлуатації природних багатств і техніки за даних умов виробництва.

Побудова раціональної виробничої структури підприємства здійснюється в наступному порядку:

1. Встановлюється склад цехів підприємства, їх потужність в розмірах, що забезпечують заданий випуск продукції.

2. Розраховуються площі для кожного цеху та складу, визначаються просторові розташування їх в генеральному плані підприємства.

3. Плануються всі транспортні зв'язки усередині підприємства, їх взаємодія із зовнішніми транспортними перевезеннями.

4. Намічаються найкоротші маршрути міжцехового пересування предметів праці по ходу технологічного процесу та ін.

Первісним ланцюгом в організації виробничого процесу та базовим осередком (елементом) виробничої системи є робочі місця, на яких виконуються робітниками (групою робітників) певні операції з виготовлення продукції чи обслуговування виробничого процесу за допомогою необхідного устаткування, інструменту, пристроїв, розташованих на відведеній частині площі.

Сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однорідної продукції, створює виробничу дільницю — окрему адміністративну одиницю, очолювану майстром за наявності в зміну не менш 25 робітників.

Цех являє собою територіально та адміністративно відокремлений підрозділ підприємства, в якому основні виробничі та допоміжні дільниці й обслуговуючі служби виконують певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації та кооперування праці. Кількість цехів залежить від конструктивних і технологічних характеристик продукції, що виготовляється, її обсягів та рівня спеціалізації підприємства. Сукупність однорідних цехів на великих підприємствах становить виробництво.

Виходячи з викладеного, можна дати загальне визначення: виробничою структурою називається група робочих місць, підрозділів, господарств виробничого призначення, яка має технологічні та (або) коопераційні взаємозв’язки і розташована на певній площі.

Первинним елементом структури підсистеми основного виробництва і первинною ланкою в організації виробничого процесу є робоче місце, яке может бути:

- простим

Багатоверстатним

- колективним

Тереторіально відокремленні робочі місця утворюють виробничу дільницю. Дільниці об’єднуються у цехи, а цехи у корпуси.

Залежно від форми спеціалізації підрозділів підсистеми основного виробництва розрізняють технологічний, предметний і змішаний типи виробничих структур