- План земельно-господарського устрою

Цей документ є різновидом землевпорядної документації, що, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", є невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту.

Таким чином, щодо земель населених пунктів, у тому числі земель житлової та громадської забудови, існує подвійна система планування їх використання - містобудівна та землевпорядна, що навряд чи є доцільним.

Низка положень, що стосуються плану земельно-господарського устрою, наведені у ЗУ "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду". Порядок "складення" плану земельно-господарського устрою населеного пункту встановлений ПКМ від 22.02.2008 № 79.

РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

4.1 Фізико-географічна характеристика розташування села

Гна́тівка — село в Україні, в Києво-Святошинському районі Київської області. Населення становить 354 осіб. Село Гнатівка розташоване в 17-и км на південний захід від Києва

Клімат помірно континентальний з достатнім зволоженням, сприятливий для вирощування зернових, овочевих і фруктово-ягідних культур. Поряд с населеним пунктом протікає річка Ірпінь. Рельєф переважно рівнинний з невеликими річковими долинами та заплавами. Поширені ґрунти на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти.

4.2 Природно-ресурсний потенціал та екологія довкілля

Корисних  копалин  в межах  району  небагато. Київо-Святошинський район має  значні  запаси  торфу, кварцових  пісків, інших  будівельних  матеріалів.

Клімат району займає проміжне місце між кліматом західних та східних областей.

Відсутність  високих  гірських  піднять  сприяє  вільному  переміщенню 

повітря  різного  походження,що  обумовлює  значну  мінливість  погодних  процесів  в  окремі  сезони.

Річки  відносяться  до  басенів  Дніпра .

Для  водопостачання  населених  пунктів  широко  використовуються  підземні  води.

Область  в  цілому  недостатньо  забезпечена  місцевими  водними  ресурсами.

Розміщуючись  в  межах  двох  природних  зон, територія  області  має  різноманітний  грунтово – рослинний  покрив. Для  північної  частини  області  характерні  дерново – підзолисті, в  долинах  річок – дерново – глейові, лучні  та  болотні  грунти, великі  масиви  хвойних  і  мішаних  лісів, значні  площі  різнотравно – злакових  лук  і  заболочених  просторів.

Лісостепова  частина  Київщини  характеризується  складним  перемежуванням  сірих  лісових  грунтів, які  сформувались  під  широколистими  лісами, і  чорноземів, сформованих  під  лучними  степами.

Спеціалізація сільського господарства зерново-бурякове  рослинництво  і  молочно – м’ясне  тваринництво.

Тваринництво – 63%. Основні  культури – пшениця, цукровий  буряк, льон-довгунець. Широко  культивується  картопля.

Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду в області становить близько 80 тис. га, а їх кількість наближається до 90. До їх складу входять: Дніпровсько-Тетерівське заповідно-мисливське господарство, Заліське лісомисливське господарство, Дзвінківський та Жуків хутір – лісові заказники, Ржищівський та Дніпровсько-Деснянський – ландшафтні заказники, Жорнівський орнітологічний заказник, Іллінський та Усівський гідрологічні заказники. Крім цього, об’єктами природно-заповідного фонду є урочище Бабка, дендрологічний парк “Олександрія“, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – Згурівський та Кагарлицький і багато інших об’єктів.

Рослинний світ. Загальна площа лісового фонду Київської області становить близько 689 тис. га.: це соснові ліси, дубово-соснові ліси, грабово-сосново-дубові ліси з домішкою берези, липи, клена з підліском ліщини і бруслини; широколистяно-грабові ліси; вільхові ліси; чагарники; різнотравяно-злакові луки; дубові ліси; дубово-грабові ліси; в’язові ліси; осикові ліси; осокорові ліси; вербові ліси; вільхові ліси з домішкою ільми, клена, берези; ділянки луків, степів (кострець, ковила, шавлія). Лікарські рослини: підбіл звичайний (мати-й-мачуха), валеріана, ромашка, конвалія, материнка, дурман, цикорій, наперстянка пурпурова, калина, алтея, чорниця, звіробій, брусниця, барвінок.

РОЗДІЛ 5. ПРОПОЗИЦІЇ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЩОДО ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ