63. З’ясуйте особливості методики опрацювання малих фольклорних жанрів на уроках читання.

Методика початкового навчання не передбачає окремих уроків для опрацювання малих фольклорних жанрів, таких як загадки, прислів’я, скоромовки. Вони вводяться в тканину уроку як супровідний матеріал, хоч і важливий, необхідний для роботи з молодшими школярами. 

Загадки, прислів’я, скоромовки урізноманітнюють прийоми навчальної роботи. Вони вносяться до навчального процесу елементи гри, що психічно виправдано в навчанні дітей 6-10 років. Їх слід використовувати як дидактичний матеріал при вдосконаленні техніки читання, виробленні літературної вимови. Нарешті, вони становлять суттєвий елемент розвитку мовлення і мислення.

Із скоромовками і загадками діти ознайомлюються ще в дошкільному віці. Загадка – це мальовничий опис предметів, який треба впізнати, відгадати. 

Скоромовки вводяться як елемент вироблення орфоепічних норм, як засіб розвитку дихання, від якого залежить виразність читання і декламування. Враховуючи позитивну роль скоромовок у навчанні молодших школярів, слід розширювати застосування їх у навчальному процесі, не обмежуючись лише тими зразками скоромовок, що представлені у читанках. 

Інша річ – прислів’я, його треба подавати в тому значенні, що прислів’я – це вислів, який у вигляді ритмічно побудованого і навіть заримованого речення передає багатовікові спостереження народу над поведінкою людей і навколишньою природою, виражаючи їх у вигляді мудрого узагальненого повчання, наприклад: “Друзі пізнаються в біді”, “Під лежачий камінь вода не тече”. 

Зміст і форми прислів’їв різноманітні, а тому дають змогу звертатися до них на уроках опрацювання різних жанрів.

64. Розкажіть про підготовчу роботу до сприймання твору на уроках читання.

Проведення підготовчої роботи до сприйняття тексту зумовлюється рядом причин. Діти не зрозуміють змісту твору, якщо їм не відомі історичні обставини, у яких відбуваються описувані події. Зміст твору не дійде до свідомості учнів і через нерозуміння слів.

Проблема підготовчої роботи перед читанням твору полягає в тому, щоб відповідно настроїти учнів на слухання – зацікавити зображуванням, створити грунт для емоційного сприймання подій.

Щоб готувати учнів до усвідомлення тексту, можна застосовувати різні види роботи, в тому числі розповідь учителя, бесіду, вільне висловлювання учнів з приводу роз­глядуваної теми на основі власного досвіду, спогади про бачене в музеї, під час екскурсії на ферму, фабрику, лінгві­стичні ігри.

Розповідь учителя необхідна тоді, коли у дітей не­має знань, які б дозволили їм зрозуміти прочитане. Бесіду іноді доцільно поєднувати з розповіддю. Вільне висловлювання учнів доречно застосувати, коли предмет чи явище, про які йдеться, відомі дітям. У підготовці до читання словникова робота здійсню­ється лише в одній формі — поясненні нових для дітей слів.

Мета лінгвістичних ігор — зацікавити дітей образністю мови, підготувати їх до емоційного сприймання тексту. Лінгвістична гра застосовується лише при підготовці до читання художніх творів, зокрема віршів.

Методика рекомендує демонструвати дітям порт­рети письменників, історичних осіб, героїв воєн, репро­дукції картин. Можливі й інші варіанти наочності, зокрема музичний супровід, демонстрація діафільмів.

Однак етап підготовки класу до читання не обов'язковий для кожного уроку читання. Якщо урок є продовженням теми, то немає потреби проводити розгорнуту бесіду чи розповідь, а досить лише послатися на те, про що минулого разу почали читати.

Перед читанням нового тексту можна використовувати різні види роботи:

• Завдання на розвиток чіткої вимови;

• Розвиток правильності, швидкості зорового сприймання ( скоромовки, вправа «Фотографуємо»);

• Словникова робота;

• Розповідь про автора;

• Читання речень, прислів’їв, віршованих рядків з недописаними словами, з метою передбачення теми уроку, змісту твору.