- •Відповіді до іспиту з методики навчання української мови для студентів 3 курсу шкільного відділу
- •1. Розкрийте лінгвістичні та психологічні основи методики навчання грамоти, педагогічні вимоги до процесу навчання грамоти з урахуванням вікових особливостей дітей.
- •2. Зробіть короткий огляд методів навчання грамоти.
- •3. Охарактеризуйте сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.
- •3. Проаналізуйте прийоми звукового аналізу
- •4. Розкрийте лінгвістичні та психолого-педагогічні принципи «Букваря». Проаналізуйте сучасні підручники з навчання грамоти.
- •Добукварния період
- •Етапи букварного періоду
- •Післябукварний період.
- •7. Опишіть методику підготовки першокласників до письма.
- •8. Дайте загальну характеристику букварного періоду навчання грамоти.
- •9. Розкрийте особливості і та іі етапу букварного періоду.
- •10. Розкажіть про навчання письма у букварний період.
- •11. Охарактеризуйте післябукварний період навчання грамоти.
- •12. Розкажіть про завдання позакласного читання у період навчання грамоти, організацію уроків роботи з дитячою книжкою.
- •13. Розкрийте особливості проведення уроків навчання грамоти, української мови та читання у малокомплектній школі.
- •14. Розкажіть про методику формування уявлень про мову і мовлення у початкових класах.
- •15. Розкажіть про методику вивчення розділу «Текст» у початкових класах.
- •19. Розкажіть про предмет вивчення граматики, особливості побудови і зміст програми з граматики.
- •20. Охарактеризуйте методи вивчення граматики: евристичний, проблемний, частково-проблемний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.
- •21. Визначте обсяг роботи з синтаксису у різних початкових класах, опишіть методику вироблення початкових уявлень про речення і його будову.
- •24.Розкрийте особливості вивчення частин мови у початкових класах.
- •2)Дієслово.
- •3)Прикметник.
- •25. Опишіть систему вивчення іменника у початкових класах.
- •26. Опишіть систему вивчення прикметника у початкових класах.
- •27. Розкажіть про особливості вивчення числівника і займенника у початкових класах.
- •28. Опишіть систему вивчення дієслова у початкових класах.
- •29. Розкажіть про особливості вивчення числівника, прислівника і прийменника у початкових класах.
- •30. Охарактеризуйте граматичні розбори, розкажіть про методику їх проведення.
- •31. Назвіть типи уроків вивчення граматичного матеріалу, сформулюйте вимоги до сучасного уроку граматики.
- •32. Розкажіть про методику вивчення фонетики і графіки.
- •33. З’ясуйте особливості вивчення орфографії у початкових класах та психологічну природу орфографічної навички.
- •34. Опишіть методику вивчення фонетичних, морфологічних, семантичних та історичних написань. Розкажіть про роботу із словниковими словами.
- •35. З’ясуйте умови успішного формування орфографічних навичок.
- •36. Розкажіть про єдиний мовний режим.
- •37. Назвіть види орфографічних вправ. Розкажіть про списування як вид орфографічної вправи.
- •38. Охарактеризуйте диктанти як вид орфографічної вправи.
- •39. Розкажіть про зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами, про завдання і зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення у початкових класах.
- •40. Визначте чотири групи узагальнених умінь зв’язного мовлення.
- •41. Дайте відповідь на питання «Які уявлення про текст формуються в учнів початкових класів?»
- •42. Опишіть методику вивчення елементів ділового мовлення у початкових класах.
- •44. З’ясуйте методику роботи над усним і письмовим переказом.
- •45. Розкажіть про твір як вид вправ із розвитку зв’язного мовлення.
- •46. Опишіть методику підготовки учнів до написання твору.
- •Хід уроку
- •7. Перевірка творів.
- •8. Підсумок уроку.
- •47. Охарактеризуйте мовні помилки учнів, шляхи їх подолання, критерії і норми оцінювання учнівських переказів та творів.
- •48. Розкажіть про сучасні форми перевірки мовних тем (аудіювання, тестування, розгорнуті відповіді на запитання).
- •49. Розкрийте зміст читання як навчального предмета. Висвітліть освітнє, розвивальне та виховне значення уроків читання.
- •50. Розкажіть про становлення методики читання.
- •51. Проаналізуйте підручники з читання, розкажіть про принципи їх укладання.
- •52. Охарактеризуйте способи та види читання.
- •53. Дайте характеристику якостям читання та розкажіть про шляхи їх вдосконалення.
- •54. Опишіть вироблення навичок виразного читання.
- •55. Охарактеризуйте сучасний підхід до вироблення навичок швидкого читання.
- •56. Розкажіть про шляхи вироблення, перевірки та вдосконалення свідомості читання.
- •57. Охарактеризуйте типи уроків класного читання.
- •3.) Комбінований урок
- •4) Позакласне читання
- •58. Опишіть структуру уроку читання в початкових класах.
- •59. З’ясуйте особливості методики опрацювання вірша на уроках читання.
- •60. З’ясуйте особливості методики опрацювання байки на уроках читання.
- •61. З’ясуйте особливості методики опрацювання оповідань на уроках читання.
- •62. З’ясуйте особливості методики опрацювання науково-пізнавальних статей і казки на уроках читання.
- •63. З’ясуйте особливості методики опрацювання малих фольклорних жанрів на уроках читання.
- •64. Розкажіть про підготовчу роботу до сприймання твору на уроках читання.
- •65. Опишіть послідовність роботи за змістом прочитаного твору на уроках читання.
- •66. Розкажіть про розвиток комунікативних умінь учнів на уроках читання.
- •67. Охарактеризуйте методику проведення узагальнюючих уроків читання.
- •69. Опишіть етапи формування читацької самостійності учнів, види роботи, облік та оцінювання позакласного читання учнів.
- •70. Опишіть сучасні технології проведення уроків читання.
29. Розкажіть про особливості вивчення числівника, прислівника і прийменника у початкових класах.
З числівником як частиною мови учні знайомляться в четвертому класі. Вони дістають загальне уявлення про числівник, з'ясовують мету його вживання у мовленні, практично засвоюють відмінювання та правопис деяких числівників. Шкільний підручник передбачає ознайомлення учнів з кількісними і порядковими числівниками (без уживання термінів, орієнтуючись тільки на запитання).
Завдання вчителя полягає в тому, щоб за невеликий проміжок часу (4 уроки):
досягти практичного усвідомлення школярами числівника як самостійної частини мови;
навчити розпізнавати числівники серед інших відомих учням частин мови;
домогтися, щоб учні вільно користувалися числівниками в своєму мовленні, правильно вимовляючи, змінюючи і записуючи найчастіш уживані з них;
практично познайомити учнів із деякими збірними числівниками (без уживання терміна).
Вирішення цих завдань певною мірою полегшується тим, що учні часто користуються числівниками у своєму мовленні, особливо на уроках математики, а отже, знають значну кількість простих, складних і складених числівників.
Однак учитель повинен показати дітям, що числівник, як і інші частини мови, має певні ознаки: називає кількість предметів або їх порядок при лічбі. Слова типу перший, другий і подібні в початкових класах розглядаються як числівники, а не прикметники, відповідають на питання: скільки? котрий? який по порядку?, виступають у ролі самостійних членів речення (Перший день у школі був особливо радісним) або входять складовою частиною до них (Два хлопчики підбігли до ялинки). Крім того, важливо навчити дітей розрізняти числівники і однокореневі з ними іменники (п'ять — п'ятірка) та вживати синонімічні числівники (два — двоє)
Молодші школярі знайомляться з прислівником як частиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники в тексті, знайомляться з прислівниками, близькими і протилежними за значенням, практично засвоюють правопис найчастіше вживаних прислівників.
Завдання вчителя під час формування поняття «прислівник» полягає в тому, щоб:
досягти практичного усвідомлення прислівника як лексико-граматичної групи слів;
навчити розпізнавати прислівники серед відомих дітям частин мови;
сформувати вміння вживати цю групу слів у практиці усного й писемного мовлення;
домогтися, щоб учні практично оволоділи навичками правопису найпоширеніших груп прислівників, передбачених програмою.
Як самостійна частина мови прийменник вивчається в 2 класі. Однак ще в букварний період навчання грамоти діти практично знайомляться з цією частиною мови під час читання вміщених у букварі текстів і запису речень. Отже, ще в цей час у вчителя з'являється нагода пояснити дітям роздільне написання прийменників («маленьких слів») з іншими словами.
У 3 і 4 класах учні знову повертаються до вивчення прийменників з метою зіставлення їх із префіксами, на основі чого закріплюються навички роздільного написання прийменників і злитого — префіксів. Крім того, вивчаючи відмінювання іменників, діти дізнаються, з якими прийменниками вживаються окремі відмінки.
Головне завдання вчителя під час опрацювання прийменника – це: формування уміння виділяти прийменники з мовного потоку; показ ролі прийменників у реченні; формування навичок роздільного написання прийменників із наступними словами.
Уміння виділяти прийменники з мовного потоку учитель прищеплює ще в період навчання грамоти, коли учні ділять речення на слова або читають речення, до складу яких входять прийменники.
Тут можна використати прийоми підраховування кількості слів у реченні, постановки допоміжного слова між прийменником і словом (у мами — у моєї мами) і т. ін.
На цьому етапі ознайомлення дітей з прийменниками учитель ще не показує їх ролі у реченні. У 2 класі цьому завданню підпорядковується вся робота над засвоєнням прийменника. Тут слід підвести дітей до усвідомлення того, що:слова у, до, з, на, над та інші називаються прийменниками;
прийменники служать для зв'язку слів у реченні.
Крім того, удосконалюються вміння учнів писати прийменники окремо від інших слів.
У 3 класі робота над вивченням прийменників спрямовується на розвиток в учнів уміння розрізняти прийменники і префікси.
Учні повинні усвідомити, що:
прийменники служать для зв'язку слів у реченні, а префікси — для утворення слів;
прийменники пишуться окремо із словами, а префікси — разом (вони є частиною слова);
між прийменником і наступним словом можна поставити допоміжне слово, а між префіксом і коренем — ні .
