- •Відповіді до іспиту з методики навчання української мови для студентів 3 курсу шкільного відділу
- •1. Розкрийте лінгвістичні та психологічні основи методики навчання грамоти, педагогічні вимоги до процесу навчання грамоти з урахуванням вікових особливостей дітей.
- •2. Зробіть короткий огляд методів навчання грамоти.
- •3. Охарактеризуйте сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.
- •3. Проаналізуйте прийоми звукового аналізу
- •4. Розкрийте лінгвістичні та психолого-педагогічні принципи «Букваря». Проаналізуйте сучасні підручники з навчання грамоти.
- •Добукварния період
- •Етапи букварного періоду
- •Післябукварний період.
- •7. Опишіть методику підготовки першокласників до письма.
- •8. Дайте загальну характеристику букварного періоду навчання грамоти.
- •9. Розкрийте особливості і та іі етапу букварного періоду.
- •10. Розкажіть про навчання письма у букварний період.
- •11. Охарактеризуйте післябукварний період навчання грамоти.
- •12. Розкажіть про завдання позакласного читання у період навчання грамоти, організацію уроків роботи з дитячою книжкою.
- •13. Розкрийте особливості проведення уроків навчання грамоти, української мови та читання у малокомплектній школі.
- •14. Розкажіть про методику формування уявлень про мову і мовлення у початкових класах.
- •15. Розкажіть про методику вивчення розділу «Текст» у початкових класах.
- •19. Розкажіть про предмет вивчення граматики, особливості побудови і зміст програми з граматики.
- •20. Охарактеризуйте методи вивчення граматики: евристичний, проблемний, частково-проблемний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.
- •21. Визначте обсяг роботи з синтаксису у різних початкових класах, опишіть методику вироблення початкових уявлень про речення і його будову.
- •24.Розкрийте особливості вивчення частин мови у початкових класах.
- •2)Дієслово.
- •3)Прикметник.
- •25. Опишіть систему вивчення іменника у початкових класах.
- •26. Опишіть систему вивчення прикметника у початкових класах.
- •27. Розкажіть про особливості вивчення числівника і займенника у початкових класах.
- •28. Опишіть систему вивчення дієслова у початкових класах.
- •29. Розкажіть про особливості вивчення числівника, прислівника і прийменника у початкових класах.
- •30. Охарактеризуйте граматичні розбори, розкажіть про методику їх проведення.
- •31. Назвіть типи уроків вивчення граматичного матеріалу, сформулюйте вимоги до сучасного уроку граматики.
- •32. Розкажіть про методику вивчення фонетики і графіки.
- •33. З’ясуйте особливості вивчення орфографії у початкових класах та психологічну природу орфографічної навички.
- •34. Опишіть методику вивчення фонетичних, морфологічних, семантичних та історичних написань. Розкажіть про роботу із словниковими словами.
- •35. З’ясуйте умови успішного формування орфографічних навичок.
- •36. Розкажіть про єдиний мовний режим.
- •37. Назвіть види орфографічних вправ. Розкажіть про списування як вид орфографічної вправи.
- •38. Охарактеризуйте диктанти як вид орфографічної вправи.
- •39. Розкажіть про зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами, про завдання і зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення у початкових класах.
- •40. Визначте чотири групи узагальнених умінь зв’язного мовлення.
- •41. Дайте відповідь на питання «Які уявлення про текст формуються в учнів початкових класів?»
- •42. Опишіть методику вивчення елементів ділового мовлення у початкових класах.
- •44. З’ясуйте методику роботи над усним і письмовим переказом.
- •45. Розкажіть про твір як вид вправ із розвитку зв’язного мовлення.
- •46. Опишіть методику підготовки учнів до написання твору.
- •Хід уроку
- •7. Перевірка творів.
- •8. Підсумок уроку.
- •47. Охарактеризуйте мовні помилки учнів, шляхи їх подолання, критерії і норми оцінювання учнівських переказів та творів.
- •48. Розкажіть про сучасні форми перевірки мовних тем (аудіювання, тестування, розгорнуті відповіді на запитання).
- •49. Розкрийте зміст читання як навчального предмета. Висвітліть освітнє, розвивальне та виховне значення уроків читання.
- •50. Розкажіть про становлення методики читання.
- •51. Проаналізуйте підручники з читання, розкажіть про принципи їх укладання.
- •52. Охарактеризуйте способи та види читання.
- •53. Дайте характеристику якостям читання та розкажіть про шляхи їх вдосконалення.
- •54. Опишіть вироблення навичок виразного читання.
- •55. Охарактеризуйте сучасний підхід до вироблення навичок швидкого читання.
- •56. Розкажіть про шляхи вироблення, перевірки та вдосконалення свідомості читання.
- •57. Охарактеризуйте типи уроків класного читання.
- •3.) Комбінований урок
- •4) Позакласне читання
- •58. Опишіть структуру уроку читання в початкових класах.
- •59. З’ясуйте особливості методики опрацювання вірша на уроках читання.
- •60. З’ясуйте особливості методики опрацювання байки на уроках читання.
- •61. З’ясуйте особливості методики опрацювання оповідань на уроках читання.
- •62. З’ясуйте особливості методики опрацювання науково-пізнавальних статей і казки на уроках читання.
- •63. З’ясуйте особливості методики опрацювання малих фольклорних жанрів на уроках читання.
- •64. Розкажіть про підготовчу роботу до сприймання твору на уроках читання.
- •65. Опишіть послідовність роботи за змістом прочитаного твору на уроках читання.
- •66. Розкажіть про розвиток комунікативних умінь учнів на уроках читання.
- •67. Охарактеризуйте методику проведення узагальнюючих уроків читання.
- •69. Опишіть етапи формування читацької самостійності учнів, види роботи, облік та оцінювання позакласного читання учнів.
- •70. Опишіть сучасні технології проведення уроків читання.
26. Опишіть систему вивчення прикметника у початкових класах.
Прикме́тник — самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета, граматично та відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? чиї?
Завдання вивчення прикметника в 1-4 класах полягають у формуванні граматичного поняття «прикметник» як частини мови, що пов’язана з іменником, у вироблені навичок правопису родових і відмінкових закінчень прикметників, у розвитку вміння вживати прикметники в усному і пасивному мовленні.
Учні повинні засвоїти, що прикметник:
-називає ознаку предмета,
-залежить від іменника,
-відповідає на запитання який? Яка? Яке?
-робить мовлення більш точним, емоційним і багатим.
Вивчення прикметника здійснюється поступово.
Система родить лад вивченим темам «Прикметники» – це цілеспрямований процес, який передбачає певну послідовність в ознайомленні з граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямоване на формування навичок уживання прикметників у мовленні.
Прикметник вивчається протягом усіх чотирьох років навчання. У 1 класі в період навчання грамоти діти практично займаються зі словами, що є ознаками предметів (без уживання терміна «прикметник»). У 2 класі водиться термін і додається визначення прикметника. Діти вчаться називати ознаки предметів за кольором, змінювати прикметники разом з іменниками за зразками «один, багато», (без уживання термінів «однина – множина»).
У 3 класі розглядається зв’язок іменників з прикметниками, вводиться терміни «однина – множина», формується поняття змінювання прикметників.
У 4 класі діти вчаться змінювати прикметники за відмінками, практично (без уживання термінів) знайомляться з прикметниками твердої і м’якої групи.
Формування загального поняття про прикметники
Підготовка до усвідомлення поняття «прикметник» починається ще в період навчання грамоти. Тут відбувається спостереження за лексичним значенням прикметника і знайомство з питаннями, на які він відповідає. Учням слід показати, що ознаки предметів існують у житті, а слова лише називають їх, що один і той же предмет може мати кілька ознак кольору, смаку, розміру, призначення.
Одночасно з вирішенням цього завдання учитель знайомить дітей із постановою відповідних питань: олівець (який?) червоний, чашка (яка?) зелена, плаття (яке?) нове.
27. Розкажіть про особливості вивчення числівника і займенника у початкових класах.
Займенник
Займенник є найбільш абстрагованою частиною мови. У свідомості дітей поняття про нього сформуватися не може. Через це в початкових школах вивчаються лише особові займенники . Формування граматичного поняття про займенник починається в 4 і продовжується в старших класах. Програмою 1-4 класів передбачено ознайомлення дітей з загальними поняттями про займенник, із значенням особових займенників, їх синтаксичною роллю. Вивчаючи займенник, учні мають засвоїти, що: займенник, як і іменник та прикметник, є частиною мови; займенники не називають того, про кого або про що йде мова, а тільки вказують на них; визначити за займенником назву певної особи чи предмета не можна, якщо раніше вона не була відома; займенники змінюються за відмінками і числами, а займенники 3-ої особи ще й за родами; займенники дають можливість усунути одноманітність тексту, викликану повторенням одних і тих самих повнозначних слів . Починається формування поняття про займенник із ознайомлення учнів з однією з основних лексичних ознак цієї частини мови: вказує на предмет, не називаючи його. Вводяться терміни “перша, друга, третя особи”. Аналізуючи приклади, діти встановлюють, що займенники я, ти, він, вона, воно, співвідносяться з одниною іменників, а займенники ми, ви, вони, співвідносяться з множиною іменників; займенники він співвідносяться з іменниками чоловічого роду, вона – жіночого, воно – середнього, інші особові займенники форми роду не мають. Опрацьовуючи загальні відомості про займенник, треба обов’язково звернути увагу учнів на використання їх для урізноманітнення мови. З цією метою корисно запропонувати в поданому тексті замінити повторювані іменники відповідними займенниками. Наступна робота по формуванню граматичного поняття “займенник” спрямовується на ознайомлення учнів із зміною особових займенників за відмінками. Внаслідок вивчення відмінювання особових займенників учні повинні знати, що: займенники змінюються за відмінками; зміна займенників за відмінками служить для зв’язку їх з іншими словами; називний і давальні відмінки ніколи не вживаються без прийменників; решта відмінків можуть вживатися як з прийменниками, так і без них . Засвоюючи відмінювання займенників за відмінками, учні повинні навчитися співвідносити форми непрямих відмінків займенників з формами називного. Школярі мають усвідомити, що форми мене, мені, мною чи тебе, тобі, тобою – це ті самі займенники я, ти, але змінені за відмінками. Молодші школярі знайомляться з числівником як частиною мови в 4 класі. Вони дістають перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати числівники в тексті, практично засвоюють правопис найчастіше вживаних числівників. Вивчаючи числівник, учні мають засвоїти, що: - числівник є частиною мови; - числівники означають кількість предметів або їх порядок при лічбі; - числівники відповідають на питання скільки? який? котрий?; - числівники бувають кількісні і порядкові (кількісні означають кількість предметів і відповідають на питання скільки? (п’ять), а порядкові означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання який? котрий? (п’ятий)); - числівники змінюються за відмінками, а порядкові ще й за числами і родами; - числівники роблять мовлення більш точним та емоційним .
