- •Відповіді до іспиту з методики навчання української мови для студентів 3 курсу шкільного відділу
- •1. Розкрийте лінгвістичні та психологічні основи методики навчання грамоти, педагогічні вимоги до процесу навчання грамоти з урахуванням вікових особливостей дітей.
- •2. Зробіть короткий огляд методів навчання грамоти.
- •3. Охарактеризуйте сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.
- •3. Проаналізуйте прийоми звукового аналізу
- •4. Розкрийте лінгвістичні та психолого-педагогічні принципи «Букваря». Проаналізуйте сучасні підручники з навчання грамоти.
- •Добукварния період
- •Етапи букварного періоду
- •Післябукварний період.
- •7. Опишіть методику підготовки першокласників до письма.
- •8. Дайте загальну характеристику букварного періоду навчання грамоти.
- •9. Розкрийте особливості і та іі етапу букварного періоду.
- •10. Розкажіть про навчання письма у букварний період.
- •11. Охарактеризуйте післябукварний період навчання грамоти.
- •12. Розкажіть про завдання позакласного читання у період навчання грамоти, організацію уроків роботи з дитячою книжкою.
- •13. Розкрийте особливості проведення уроків навчання грамоти, української мови та читання у малокомплектній школі.
- •14. Розкажіть про методику формування уявлень про мову і мовлення у початкових класах.
- •15. Розкажіть про методику вивчення розділу «Текст» у початкових класах.
- •19. Розкажіть про предмет вивчення граматики, особливості побудови і зміст програми з граматики.
- •20. Охарактеризуйте методи вивчення граматики: евристичний, проблемний, частково-проблемний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.
- •21. Визначте обсяг роботи з синтаксису у різних початкових класах, опишіть методику вироблення початкових уявлень про речення і його будову.
- •24.Розкрийте особливості вивчення частин мови у початкових класах.
- •2)Дієслово.
- •3)Прикметник.
- •25. Опишіть систему вивчення іменника у початкових класах.
- •26. Опишіть систему вивчення прикметника у початкових класах.
- •27. Розкажіть про особливості вивчення числівника і займенника у початкових класах.
- •28. Опишіть систему вивчення дієслова у початкових класах.
- •29. Розкажіть про особливості вивчення числівника, прислівника і прийменника у початкових класах.
- •30. Охарактеризуйте граматичні розбори, розкажіть про методику їх проведення.
- •31. Назвіть типи уроків вивчення граматичного матеріалу, сформулюйте вимоги до сучасного уроку граматики.
- •32. Розкажіть про методику вивчення фонетики і графіки.
- •33. З’ясуйте особливості вивчення орфографії у початкових класах та психологічну природу орфографічної навички.
- •34. Опишіть методику вивчення фонетичних, морфологічних, семантичних та історичних написань. Розкажіть про роботу із словниковими словами.
- •35. З’ясуйте умови успішного формування орфографічних навичок.
- •36. Розкажіть про єдиний мовний режим.
- •37. Назвіть види орфографічних вправ. Розкажіть про списування як вид орфографічної вправи.
- •38. Охарактеризуйте диктанти як вид орфографічної вправи.
- •39. Розкажіть про зв’язне мовлення, особливості оволодіння ним молодшими школярами, про завдання і зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення у початкових класах.
- •40. Визначте чотири групи узагальнених умінь зв’язного мовлення.
- •41. Дайте відповідь на питання «Які уявлення про текст формуються в учнів початкових класів?»
- •42. Опишіть методику вивчення елементів ділового мовлення у початкових класах.
- •44. З’ясуйте методику роботи над усним і письмовим переказом.
- •45. Розкажіть про твір як вид вправ із розвитку зв’язного мовлення.
- •46. Опишіть методику підготовки учнів до написання твору.
- •Хід уроку
- •7. Перевірка творів.
- •8. Підсумок уроку.
- •47. Охарактеризуйте мовні помилки учнів, шляхи їх подолання, критерії і норми оцінювання учнівських переказів та творів.
- •48. Розкажіть про сучасні форми перевірки мовних тем (аудіювання, тестування, розгорнуті відповіді на запитання).
- •49. Розкрийте зміст читання як навчального предмета. Висвітліть освітнє, розвивальне та виховне значення уроків читання.
- •50. Розкажіть про становлення методики читання.
- •51. Проаналізуйте підручники з читання, розкажіть про принципи їх укладання.
- •52. Охарактеризуйте способи та види читання.
- •53. Дайте характеристику якостям читання та розкажіть про шляхи їх вдосконалення.
- •54. Опишіть вироблення навичок виразного читання.
- •55. Охарактеризуйте сучасний підхід до вироблення навичок швидкого читання.
- •56. Розкажіть про шляхи вироблення, перевірки та вдосконалення свідомості читання.
- •57. Охарактеризуйте типи уроків класного читання.
- •3.) Комбінований урок
- •4) Позакласне читання
- •58. Опишіть структуру уроку читання в початкових класах.
- •59. З’ясуйте особливості методики опрацювання вірша на уроках читання.
- •60. З’ясуйте особливості методики опрацювання байки на уроках читання.
- •61. З’ясуйте особливості методики опрацювання оповідань на уроках читання.
- •62. З’ясуйте особливості методики опрацювання науково-пізнавальних статей і казки на уроках читання.
- •63. З’ясуйте особливості методики опрацювання малих фольклорних жанрів на уроках читання.
- •64. Розкажіть про підготовчу роботу до сприймання твору на уроках читання.
- •65. Опишіть послідовність роботи за змістом прочитаного твору на уроках читання.
- •66. Розкажіть про розвиток комунікативних умінь учнів на уроках читання.
- •67. Охарактеризуйте методику проведення узагальнюючих уроків читання.
- •69. Опишіть етапи формування читацької самостійності учнів, види роботи, облік та оцінювання позакласного читання учнів.
- •70. Опишіть сучасні технології проведення уроків читання.
24.Розкрийте особливості вивчення частин мови у початкових класах.
1)Іменник.
Іменник — найбагатша з лексичного погляду частина мови серед інших, які існують у сучасній граматиці. Здобуті знання про іменник стають основою для вивчення інших частин мови, зокрема прикметника і дієслова.
Основні завдання вивчення іменника в початковій школі: формування лексико-граматичного поняття «іменник»; оволодіння вмінням розрізняти за питаннями назви істот і назви неістот; формування вміння писати з великої букви власні іменники; ознайомлення з родом іменників; формування вміння змінювати іменники за числами, відмінками; засвоєння правопису відмінкових закінчень іменників; збагачення словникового запасу учнів; формування вмінь використовувати іменники у мовленні з урахуванням їх функціонального призначення.
Перше ознайомлення зі словами-назвами предметів відбувається в період навчання грамоти (1 клас). На уроках читання і письма вчитель організовує діяльність першокласників, спрямовану на розрізнення предметів і слів як назв цих предметів, на впізнавання слів — назв предметів у мовленні, на формування вмінь ставити дослів питання хто? що?, класифікувати слова на групи з урахуванням їх значення (овочі, фрукти, меблі, одяг, дерева, тварини тощо). З перших уроків учитель, використовуючи іграшки, предмети, предметні та сюжетні малюнки, тексти, пропонує учням запитання на зразок: Хто це? Що це? Що росте в саду? Хто збирає врожай?
У 2 класі проводиться робота над лексичним значенням іменників та їхніми граматичними ознаками (відповідає на питання хто? що?, називає предмет). Школярі вчаться розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? і що?.
Аналіз малюнків (школяр, міліціонер, повар, кінь, їжак, риба, літак, ракета, трактор, портфель, трикутник, календар), поданих у підручнику, допомагає учням зробити висновок, що назви людей і тварин відповідають
У 3 класі поглиблюються і систематизуються знання учнів про лексичне значення іменників, про власні і загальні іменники, про назви істот і назви неістот; третьокласники ознайомлюються з категорією роду та числа іменників, відмінками іменників (назви відмінків, відмінкові закінчення).
У 4 класі, після актуалізації знань про назви відмінків, звертається увага на те, що іменник у називному відмінку ніколи не вживається з прийменником, що в реченні іменник у формі називного відмінка завжди буває підметом, а у формі всіх інших відмінків — тільки другорядним членом речення. Учитель має переконувати учнів у тому, що правильне визначення відмінка іменника в реченні можливе за умови не тільки правильно поставленого до нього питання.
2)Дієслово.
Програма орієнтує на організацію роботи з теми «Дієслово» у таких напрямках: формування загального поняття про дієслово, розвиток умінь встановлювати його зв'язок у реченні з іншими словами; розвиток уявлень про здатність дієслова змінюватися за часами та родами (у минулому часі), спостереження за використанням дієслів-синонімів, дієслів-антонімів, за вживанням дієслів у переносному значенні у текстах; спостереження за функціонуванням неозначеної форми дієслова; формування вмінь використовувати дієслова, що відповідають ситуації спілкування.
У 1 класі відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? або що роблять?, і визначають можливих виконавців перелічених дій.
У 2 класі діти дізнаються, що слова, які означають дії осіб і предметів, відповідають на питання що робити? що робить? що роблять? що робив? що буде робити?, називаються дієсловами. Постановка цих питань фактично становить собою підготовчу роботу над часовими формами дієслова й формами однини/ множини. Крім цього, другокласники вчаться ставити питання до різних часових та особових форм дієслова, змінюють форми дієслів, орієнтуючись на кількість виконавців за зразком «один -- багато», спостерігають за дієсловами, близькими й протилежними за значенням, складають речення з різними формами дієслів за поставленими питаннями.
Основним завданням вивчення дієслова в 3 класі є формування поняття «дієслово як частина мови», ознайомлення учнів із зміною дієслів за часами, числами .
Робота над дієсловом у 4 класі становить собою вищу сходинку в системі його вивчення. Поряд із поглибленням знань про дієслово як частину мови, здобутих учнями на попередніх етапах навчання (лексичне значення дієслова, зміна за числами, часами, родами (в минулому часі), четвертокласники оволодівають дієвідмінюванням дієслів, вчаться розпізнавати особу дієслова, свідомо вживати дієслова в різних часових формах, працюють із текстами, в яких дієслова в неозначеній формі замінюються в різних часових формах або одні часові форми замінюються іншими, усвідомлюють правопис особових закінчень дієслів І та II дієвідмін.
