19. Розкажіть про предмет вивчення граматики, особливості побудови і зміст програми з граматики.

Учні в початкових класах знайомляться з будовою рідної мови, оволодівають навичками практичного її вживання. Учні повинні одержати відомості про будову слова і роль морфеми, ознайомитися із частинами мови (самостійними) та їх граматичними категоріями (роду, числа, відмінка, часу, особи), засвоїти елементи синтаксису ( загальне поняття про словосполучення, речення ( розповідні, питальні, спонукальні), головні і другорядні члени речення (без уживання термінів), звертання у спонукальних реченнях, однорідні члени речення).

Матеріал розташований у порядку наростаючої складності.

Наприклад:

1 клас – знайомство з реченням;

2 клас - поняття речення, типи речень;

3 клас – поняття про окличні речення, емоційний характер;

4 клас – висновок про інтонаційну специфіку окличних речень і зв'язок між інтонацією й пунктуацією.

Граматичні поняття формуються внаслідок тривалої роботи над відповідним мовним матеріалом, запропонованим учителем. Ця робота складається із таких компонентів:

• Сприймання окремих однорідних мовних явищ;

• Абстрагування;

• Виділення істотних для даної групи явищ, ознак;

• Узагальнення їх у спеціальному мовному терміні.

Етапи:

1 етап – формування граматичних понять полягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття.

2 етап – формування граматичних понять полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні зв’язків між ними та у введенні терміна.

3 етап – формування граматичних понять полягає в уточненні суті ознак поняття і зв’язків між ними. (формування правил).

4 етап – формування граматичних понять в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань (виконання вправ на закріплення).

Під час формування граматичних понять слід учити школярів абстрагуватися від лексичного значення конкретних слів до узагальнення того спільного, що властиве певній мовній категорії.

Кінцевою метою є формування уміння застосовувати набуті граматичні знання безпосередньо з метою спілкування.

20. Охарактеризуйте методи вивчення граматики: евристичний, проблемний, частково-проблемний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.

Сутність пояснювально-ілюстративного методу полягає в тому, що вчитель повідомляє готову інформацію різними засобами, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам'яті цю інформацію. Повідомлення інформації вчитель здійснює за допомогою усного слова (розповідь, лекція, пояснення), друкованого слова (підручник, посібники), наочних засобів (картини, схеми, кіно- й діафільми, натуральні об'єкти в класі і під час екскурсій практичного показу способів діяльності (показ досвіду роботи на станку, зразків відмінювання, способів розв'язування задач, доведення теорем, способів складання планів, анотації і т.д.). Учні виконують ту діяльність, яка необхідна для першого рівня засвоєння знань, слухають, дивляться, пробують на дотик, маніпулюють предметами і знаннями, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєною і запам'ятовують.

Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний метод – діти оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності.

Суть проблемного методу – спрямований на активізацію пошукової діяльності. Учні самі знаходять невідомі їм раніше знання.

Шляхи створення проблемних ситуацій :

- створення ситуацій вибору

- класифікація слів за граматичними ознаками

- виконання певного практичного завдання

- спеціальне організоване порівняння явищ і фактів

Евристичний метод – суть пошукової діяльності учнів. Вимальовується пізнавальна задача і вони під керівництвом вчителя відкривають нові для себе знання.

Сутність евристичного методу навчання виражається в наступних його характерних ознаках:

-знання учням необхідно здобувати самостійно;

-учитель організовує не повідомлення чи виклад знань, а пошук нових знань з допомогою різноманітних засобів;

-учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв'язують пізнавальні завдання, створюють і розв'язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, роблять висновки і т.ін., в результаті чого в них формуються усвідомлені міцні знання.

Метод, при якому учитель організує участь школярів у виконан­ні окремих кроків пошуку, названий частинно-пошуковим або евристичним. Учитель конструює завдання, ділить його на допоміжні, накреслює план пошуку, а сам план реалізує учень. Користуючись цим методом, учитель використовує різноманітні засоби - усне слово, таблиці, дослід, картини, натуральні об'єкти. Цей метод може бути побудований індуктивно або дедуктивно, при поєднанні прямої і побічної взаємодії учасників процесу. Головне ж у всіх випадках полягає в способі організації пізнавальної діяльності учнів.

Учень же сприймає завдання, осмислює його умову, розв'язує частину завдань, актуалізуючи наявні знання, здійснює контроль і самоконтроль у процесі виконання визначеного плану, мотивує свої дії, але при цьому його діяльність не передбачає планування етапів дослідження, самостійного співвідношення етапів між собою. Все це робить учитель.

Частково - проблемний метод – діти оволодівають лише окремим елементами пошукової діяльності.

Пояснювально – ілюстративний і репродуктивний метод – вчитель різними прийомами організовує сприймання учнями потрібної їм функції, яку вони фіксують у пам’яті.

В репродуктивному методі навчання виділяють ознаки:

-знання учням пропонують в "готовому" вигляді;

-учитель не лише повідомляє знання, а й пояснює їх;

-учні усвідомлено засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують. Критерієм засвоєння є правильне відтворення (репродукція) знань;

-необхідна міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення знань.

Знання, отримані в результаті пояснювально-ілюстративного методу, не формують навичок і умінь користуватися цими знаннями. Для набуття учнями умінь, навичок та досягнення другого рівня засвоєння знань учитель за допомогою системи завдань організує багатократне повторення повідомлених ним знань і продемонстрованих способів діяльності. Учитель дає завдання, а учні їх виконують – розв'язують подібні задачі, відмінюють за зразком, складають плани, працюють за інструкцією на станку, відтворюють хімічні і фізичні досліди. Від того, наскільки важке завдання, від здібностей учня залежить, як довго, скільки разів і з якими проміжками учень повинен повторювати роботу.

Таким чином, відтворення і повторення способу діяльності за завданнями вчителя є головною ознакою репродуктивного методу навчання.