Невідкладна допомога при кардіогенному шоці

Ліквідація больового синдрому – морфін 2 мг (2 мл 1%-ного розчину) в/в або нейролептаналгезія (див. Лікування інфаркту міокарда)

крок І Симпатоміметичні аміни – допамін (дофа-мін) в/в краплинно в дозі 5-15мкг/кг/хв. Для цього 200мг (5мл 4%-ного розчину) розводять в 400мл 5%-ного розчину глюкози, ізотонічного розчину натрію хлориду або реополіглюкіну. Таке розведення створює концентрацію допаміну 500 мкг/1мл або 25 мкг/1 краплина (1мл розчину містить 20 краплин). Початкова швидкість введення препарату при масі тіла 70кг складає 14 краплин в 1 хв. У подальшому швидкість інфузії збільшують до появи клінічного ефекту.

За відсутності допаміну – норадреналін 0,2% 2мл в 400 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози внутрішньовенно краплинно. Початкова швидкість введення 10 краплин в 1хв з поступовим збільшенням до 20-40 краплин в хвилину.

крок ІІ Гепарин 10000 ОД в/в струменево

• Одночасно з введенням симпатомімети-ків, при систолічному АТ вище 80 мм рт. ст., через другу крапельницю в/в вводять нітрогліцерин 1 мл 1%-ного розчину (ме-тодика – як при набряку легень)

• Інгаляція кисню – постійно

• Гідрокарбонат натрію 7,5%-ний розчин в/в краплинно

Невідкладна допомога при колапсі

Невідкладна допомога на догоспітальному етапі

1. Надати хворому зручне горизонтальне положення,

піднявши нижні кінцівки під кутом 30-45°. 2. Забезпечити вільне дихання - розстебнути комір, пояс, зняти стискаючий одяг, провітрити приміщення.

3. Дати вдихнути рідину, яка подразнює верхні дихальні шляхи (нашатирний спирт, ефір, оцет) , збризнути обличчя і груди холодною водою, поплескати по щоках рукою або змоченим у холодній воді рушником.

4. Руки і ноги розтерти шматком суконної тканини або легко помасажувати. Прикласти грілки до кінцівок і накрити хворого ковдрою.

5. Ввести під шкіру 0.1-0.5 мл кордіаміну або 0.25-1 мл 10% розчину кофеїну бензоату натрію, або 0.1-0.5 мл 5% розчину ефедрину гідрохлориду.

В умовах стаціонару:

1. Центральне місце у терапії колапсу займає відновлення об'єму циркулюючої крові. З цією метою у вену крапельне вводять поліглюкін, реополіглюкін, ізотонічний розчин натрію хлориду до 20 мл/кг.

2. Одночасно з інфузійною терапією призначають глюкокортикоіди в дозі 1-5 мг/кг маси (у вену або в м'яз).

3. Підшкірне воодять 0.1% розчин адреналіну (0.2-0.4 мл залежне від віку).

4. При відсутності ефекту призначають 1% розчин мезотону в дозі 0,2-0,8 мл під шкіру або 0,2% розчин норадреналіну, 1 мл якого розводять в 250 мл 5% розчину глюкози і вводять крапельне у вену під контролем артеріального тиску. 5. Паралельно в комплекс заходів включають лікувальні заходи, направлені на ліквідацію основного захворювання .

Невідкладна допомога при інтоксикації сг

Лікування ГІ включає дезинтоксикаційні заходи, а також діуретики, щоб зупинити розвиток симптомів інтоксикації.

Звичайно призначають унітіол (в/м у вигляді 5 % розчину з розрахунку 1 мг на 10 кг маси тіла). Унітіол вводять у поєднанні з анаболічними стероїдами (неробол, ретаболіл), вітамінами – В₁ і В₆, оротатом калію.

Калію хлорид призначають у вигляді 2 або 4 % розчину в/в краплинно (не більш як 15-20 крапель за 1хв) разом із 5 % розчином глюкози та аскорбінової кислоти. Протягом доби вводять 3-4 г калію. При ГІ використовують також панангін, який містить, крім калію, солі магнію.

Серед антиаритмічних Дифенін сприяє усуненню аритмій із паралельним поліпшенням атріовентрикулярної провідності.