Невідкладна допомога в кардіології

Невідкладна допомога при серцевій астмі.

1. Необхідне положення ортопноє, яке хворий, як правило, прагне зайняти: це сприяє обмеженню притоку крові до серця, розвантаженню малого кола кровообігу і зниженню тиску крові в капілярах легень.

2. Постійна інгаляція кисню (10-15 л/хв.) краще через носові катетери. З метою гасіння білкової піни і покращення прохідності дихальних шляхів кисень пропускають через спирт 40-96% концентрації або 10% розчин антифомснпану.

3. Накладання турнікетів (джгутів) на нижні кінцівки забезпечує депонування в них до 1-1,5 л крові, що зменшує приток крові до серця. Важливо пам'ятати, що сила, з якою пов'язка тисне на кінцівку, повинна бути достатньою для припинення венозного відтоку, але не заважати притоку крові по артеріях. Турнікети не рекомендується залиш. більше год.

4. Венозне кровопускання (300-400 мл) під контролем артеріального тиску.

5. Морфіну гідрохлорид 1% 0,5-1 мл в 5-10 мл Ізотонічного розчину натрію хлориду в/в повільно. При колапсі, порушенні ритму дихання, пригніченні дихального центру слід утриматися від його введення.

6. Судинорозширюючі препарати периферичної дії, нітрогліцерин 1% розчин, 10-12 мл якого розводять в 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять в/в крапельна (10-15 крапель/хв.) під постійним контролем артеріального тиску, знижуючи його до рівня 95-106 мм рт.ст.

Ефективний також прийом нітрогліцерину в таблетках (0,0005) під язик з Інтервалом 10-20 хв.

7. Фурсемід (лазикс) 40-200 мг в/в. Як правило, хворий швидко відмічає зменшення задишки (ще до сечовиділення). Це пов'язано з першою - судиннорозширюючою фазою дії препарату. Сечогінні показані при нормальному або підвищеному артеріальному тиску.

8. При збудженні на фоні підвищеного чи нормального артеріального тиску - в/в дроперидол 2,5% 2 мл (5 мг).

9. Серцеві глікозиди: дігоксин 0,025% 0,5-0,75мл чи строфантин 0/05% 0,05-0,75 мл в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% чи 40% розчин глюкози в/в повільно. Подальші дози (0,125-0,25 мл дігоксину чи 0,25 мл строфантину) вводять з Інтервалом 1 год. Добова доза р-ну дігоксину 1-1,25 мл, розчину строфантину -1,25-1,5 мл.

Серцеві глікозиди не застосовують у хворих з ізольованим мітральним стенозом, гіпертонічною хворобою, обережно при гострому Інфаркті міокарда.

10. При розвитку набряку легень на фоні гіпертонічної хвороби лікування розпочинають із призначення гангліоблокаторів: пентамін 5% 0,5-1 мл на ізотонічному розчині натрію хлориду в/в повільно чи арфонад 5% 5 мл в 100-200 мл 5% глюкози в/в крапельна під контролем артеріального тиску.

11. При бронхосп а стичному компоненті можливе застосування еуфіліну 2,4% 10 мл в 50 мл Ізотонічного розчину натрію хлориду чи глюкози І водять в/в крапельна протягом 20-30 хв. Можливе і більш швидке вливання тієї ж кількості препарату, але в 10-30 мл розчинника за 3-5 хв.

Еуфілін протипоказаний при тахікардії, тахіаритмії, при гострому інфаркті міокарда.

12. При розвиткові ацидозу призначають гідрокарбонат натрію 4% 100-200 мл в/в крапельна.

13. При важкому, резистентному до медикаментозної терапії набряку легень вдаються до штучної вентиляції легень з позитивним тиском на видиху, яка забезпечує не тільки кращу оксигенацію крові і виведення вуглекислоти, але і знижує потребу організму в кисні за рахунок розвантаження дихальних м'язів І зменшує приплив крові до серця.

Невідкладна допомога при стенокардії

1. Зняття гострого болю

нітрогліцерин (НГ) 0,5 мг під язик кожні 5-10 хвилин;

1 мл 1% спиртового розчину НГ розчинити у 150 мг Ізотонічного розчину і вводити в/в з швидкістю 10-15 крапель за хв. (під контр. АТ, при його , введення НГ зупиняють].

В разі відсутності ефекту застосовують аналгетики І наркотичні препарати:

- аналгін 50% - 2 мл, но-шпа 2% - 2 мл, супрастин 2% - 2 мл в/в повільно;

- баралгін 5 мл в/в;

- седуксен 0,5% - 2 мл в/м (при психомоторному збудженні);

- промедол 2% - 1 мл + атропін 0,1% - 1 мл в/в (при відсутності тахікардії) або з платифіліном 0,2% - 2 мл (при тахікардії) підшкірна. При відсутності ефекту хворого госпіталізують в ПІТ:

1. Суворий ліжковий режим.

2. Постійне в/в крапельне введення через підключичний катетер НГ 1% до повного зняття больового синдрому.

3. Системний тромболіз за допомогою стрептоліази (стрептокиназа, авелізин, стрептаза).

Починають з 250 000 од., які розчиняють в 50 мл ізотонічного розчину І вводять внутрішньовенна з швидкістю ЗО крапель за 1 хвилину. При відсутності ознак алергії через 20 хвилин вводиться в/в 750 000 од. -1 250 000 од. стрептоліази в 150-200мл ізот. розчину з швидкістю 13-15 крапель за хвилину.

4.' Подальше лікування продовжують гепарином і непрямими антикоагулянтами.

- 20 000 од. гепарину в/в через годину після тромболітичної терапії і продовжують протягом 3-4-х діб, в/м введення гепарину по 10 000 од. кожні 6 годин під контролем часу зсідання крові (Н- 5-10 хв./ в 2-2,5 рази більше норми). За 1-2 дні до відміни гепарину добову дозу поступово зменшують на 5 000 - 2 500 од. через 12 годин в підшкірну жирову клітковину живота і переходять на непрямі антикоагулянти:

- неодикумарин (пелентан) під контролем протромбінового індексу (Н 80-100%). В 1-й день лікування призначають неодикумарии по 0,2 г - 1,2 г в день в залежності від кількості протромбіну в крові. Після зниження протромбіну до 50-40% лікування продовжують малими дозами (0,05 г/добу), більше 40% - антикоагулянти відміняються.

5. Препарати депо-нітрогліцерину

- нітросорбіт - 20 мг кожні 6 год.;

- сустак-форте - 6,4 мг кожні 6 год.;

- тринітролонг - пластинку прикріплюють до слизової порожнини рота після їжі;

- нітронг-форте - 6,4 мг кожні 6 год.;

- сустаніт - 6,5 мг;

- нітромінт - 2 табл. 3-4 рази на добу.

6. Периферичні вазодилятори (при непереносимості сублінгвального прийому нітрогліцерину);

- молсидомін (корватон, сіднофарм) 2 мг 4 рази на добу. Протипокази: кардіогенний шок і важка гіпотонія.

7. Антиадренергічні середники:

а) бета-адреноблокатори

7.1. некардіоселективні (1, 2 - блокатори):

- пропраиолон (анаприлін, обзидан, іидерал (20 мг 4 рази на добу);

- оксипренолол (тразикор, корентал) (20 мг 3 рази на добу);

- піндолол (віскен) - 5 мг 3 рази на добу.

7.2. кардіоселективні (1 - блокатори, показані при схильності до бронхоспазму):

- талінолол (кордаиум) 50 мг 3 рази на добу;

- метапролол (бенталок) 50 мг 2 рази на добу;

- падолол (коргард) 40 мг 1 раз на добу. б) блокатори її і (3 - адренорецепторів

- аміодарон (кордарон) 0,2 г 3 рази на добу 5-8 днів 0,2 г 2 р/д 10-12 днів 0,2 г 1 раз в день або 0,2 г через день два місяці

8. Антагоністи кальцію

- ніфедипін (коринфар, адалат) при брадикардіях і порушеннях атріо-вентрикулярноі провідності - 20 мг 3 р/д.

Особливо сприятливе спільне призначення ніфедипіна з кардіоселективними бета-адреноблокаторами при супутній артеріальній гіпертензії:

- верапаміл (ізоптин, фіноптин) при тахіаритміях 80 мг 4 р/д;

- дифріл (коронтин, фалікор), протипокази - порушення провідності серця - 0,06 3 рази на добу.

9. Дезагреганти - ацетилсаліцилова кислота 100 мг на добу.

10. Середники метаболічної дії:

- аиаболічні стероїди (ретаболіл, иеробол) 5% - 1 мл масляного р-ну в/м 1 раз на 2 тижні;

- рибоксин 0,2 г 3-4 рази на добу;

- інозіє-ф - 10 мл в/в на "крові";

- панангін 1-2 драже 3 рази на добу;

- кокарбоксилаза - 0,05 г 1 раз в/м;

- аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) 1% 1 мл в/м;

- вітаміни групи В.

11. Киснева терапія.

12. Гіполіпідемічиі середники - для профілактики прогресування атеросклерозу вінцевих артерій серця.

13. Седативні середники (препарати валеріани, пустирника, броміди, еленіум, седуксен).

14. При необхідності в разі важкого перебігу стенокардії з прогресуванням і частими загостреннями, які не піддаються медикаментозному лікуванню, показана коронарографія з подальшим оперативним втручанням - аортокоронарного шунтування.