Світове господарство: сутність, етапи становлення, структура. Міжнародний поділ праці.
Світове господарство виникло внаслідок тривалого історичного процесу розвитку продуктивних сил та виробничих відносин окремих країн. У вигляді цілісної системи воно склалося в кінці XIX - на початку XX ст. Світове господарство — це сукупність національних економік країн світу, поєднаних між собою мобільними факторами виробництва. Світова економіка це система національних економік окремих країн, об’єднаних міжнародним поділом праці, системою міжнародних економічних відносин.
Суб’єктами світового господарства є організації, підприємства, які беруть участь у міжнародній торгівлі; транснаціональні корпорації; органі державної влади що регулюють міжнародну політику; регіональні і інтернаціональні об'єднання; міжнародні економічні організації. Об'єктом світового господарства служать міжнародні економічні відносини, основними формами яких є міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу, науково-технічне і виробниче співробітництво, міжнародна міграція робочої сили, валютно-фінансові відносини.
Структура сучасного світового господарства постає як світовий ринок товарів і послуг, світовий ринок робочої сили, світовий ринок технологій, міжнародна валютна система, міжнародна кредитно-фінансова система.
З поняттям світового господарства тісно пов’язане поняття світового ринку. Світовий ринок — це сукупність національних ринків окремих країн, пов'язаних між собою міжнародним поділом праці (МПП) і товарообігом. Економічні основи розвитку світового ринку, які закладаються у сфері обігу, починають виявлятися вже на стані створення внутрішнього ринку.
Виникнення та становлення світового ринку було наслідком тривалого історичного розвитку. На початкових етапах така торгівля носила епізодичний характер і лише в часи великих географічних відкриттів XV–XVIII ст. розпочинає формуватися світовий ринок.
Передумови становлення світового ринку
Міжнародний поділ праці (МПП) – спеціалізація виробництва окремих країн. Якщо поділ праці у рамках національної економіки може включати спеціалізацію на виробництві складових продукту або окремих частин технологічних процесів, поділ праці на міжнародному рівні, як правило, припускає спеціалізацію на окремих продуктах.
Становлення МПП пройшло декілька історичних етапів, протягом яких характер і форми еволюціонували і змінювалися. МПП має дві характерні риси: спеціалізація виробництва і обмін. Спеціалізація підприємств проявляється в трьох формах: предметній, професійній, територіальній. Функціональне призначення МПП зводиться до того, щоб за допомогою встановлення між різними країнами міцних економічних зв’язків мати найбільш сприятливий вплив на структуру національного господарства. МПП дає змогу зосередити увагу на виробництві тих продуктів, для яких є найкращі умови.
Чинники, що впливають на розвиток МПП:
а) природно-географічні (клімат, розташування, природні ресурси, населення).
б) соціально-економічні (наявність робочої сили, виробнича і соціальна інфраструктури).
Перший етап. На цьому етапі створюються передумови для формування світового господарства у вигляді світового ринку.
Другий етап (середина 19 - початок 20 ст.). На цьому етапі світове господарство сформувалося як світове капіталістичне господарство, тобто воно об'єднало країни лише капіталістичної системи.
Третій етап (з 20-х - до 90-х pp. 20ст.). Цей етап починається з відокремлення від капіталістичної системи світового господарства Радянського Союзу, а після другої світової війни - ряду країн Східної Європи, Азії, Америки. Найважливішою характерною рисою цього етапу є те, що капіталістична система господарювання перестала бути всесвітньою. Поруч з нею виникла нова, соціалістична система світового господарства.
Розпочався 4-й, сучасний етап формування світової системи й знову на базі капіталістичної.