Тема 1.4 Техніко-експлуатаційні показники роботи автобусів

1. Кількісні показники

2. Якісні показники

3. Результативні показники

4. Характеристика показників парку автобусів

1. Кількісні показники

Для планування перевезень, контролю й аналізу підсумків діяльності АТП й їхніх служб, установлена система техніко-експлуатаційних показників, які підрозділяються на кількісні і якісні. Аналіз роботи АТП й окремих його служб має на меті виявити причини, що стримують розвиток перевезень, і намітити заходу щодо поліпшення обслуговування пасажирів при мінімальних витратах на експлуатацію. При аналізі розглядають і зіставляють розрахункові показники роботи рухомого складу з фактичними показниками.

Транспортний процес у пасажирських перевезеннях - це переміщення пасажирів, що включає в себе продаж квитків, подачу транспортних засобів, посадку й висаджування пасажирів, повернення автомобілів до місця зберігання й інші операції.

• У результаті транспортного процесу пасажири доставляються на певну відстань (lср), при цьому відбувається транспортна робота (Р)

Р = Q * lср , (пас-км)

де: Q – кількість перевезених пасажирів

lср – середня дальність поїздки пасажира

• Обсяг автобусних перевезень Q (пас), обумовлений загальною кількістю перевезених автобусами пасажирів на кожному маршруті

Q = Р: lср, (пас)

• Сума валових доходів Д (грн.), тобто сума всіх видів оплат, отриманих від пасажирів за користування автобусів

Д = Р * Т * К, (грн.)

2. Якісні показники

• Коефіцієнт технічної готовності ( т) – характеризує ступінь технічної готовності парку для роботи на лінії й визначається

т = Ат : Асп

де: А т – кількість технічно справних автобусів

А сп – облікове (інвентарне) число автобусів

Коефіцієнт технічної готовності парку за робочий день є основним показником, що характеризує рівень роботи технічної служби, і залежить: від інтенсивності експлуатації рухомого складу, наявності запасних частин, матеріально-технічної бази АТП і т.д.

• Коефіцієнт випуску парку на лінію ( в) – характеризує ступінь використання рухомого складу для роботи на лінії

в = Ае / Асп

де: Ае – кількість автобусів в експлуатації.

Коефіцієнт випуску парку на лінію відрізняється від коефіцієнта технічної готовності парку на величину, що характеризує простої рухомого складу в справному стані, тому т в і він залежить: від дорожніх і кліматичних факторів, від технічного стану рухомого складу, від кваліфікації водія й т.д.

• Час в наряді (Тн) визначається з моменту виходу рухомого складу з АТП до моменту повернення, без обліку часу на перерву

Тн = t пов – t виїзд – t пер, (год.)

Тн = Тм + t н = Тм + l н / V т, (год.)

де: t пов – час повернення рухомого складу в гараж

t виїзд – час виїзду рухомого складу з гаража

t пер – час перерви водія

Тм – час на маршруті

t н – час нульових пробігів рухомого складу

l н – сумарне значення нульових пробігів рухомого складу

V т – технічна швидкість рухомого складу

• Цикл транспортного процесу – це закінчений комплекс операцій, необхідних для доставки пасажирів. Таким циклом є рейс.

• Рейсом називається сукупність операцій при русі автобуса від початкового до кінцевого пункту маршруту.

Рис. 1.3 Час рейсу автобуса

t р = t рух + t пз * n пз + t кз, (год.)

де: t рух – час руху автобуса на маршруті

t пз – час простою автобуса на проміжних зупинках

n пз – кількість проміжних зупинок

t кз - час простою автобуса на кінцевих зупинках

• Час обертового рейсу автобуса

Обертом називається пробіг автобуса по маршруті в обох напрямках

Тоб = 2 * t р , (год.)

• Число рейсів автобуса

n р = Тм / t р, (год.)

• Коефіцієнт використання пробігу ( ) – це відношення пробігу рухомого складу з пасажирами ( Lпп) до загального його пробігу (Lзаг) за певний календарний період часу:

= Lпп / Lзаг

• Коефіцієнт використання місткості ( вм ) – характеризує ступінь наповнення автобусів пасажирами. Розрізняють коефіцієнти статичного ( вм ст ) і динамічного ( вм д) використання місткості.

Коефіцієнт ( вм ст. ) характеризується відношенням загального числа перевезених пасажирів за рейс до номінальної місткості автобуса

вм ст. = qф / qн

де: qф – кількість пасажирів за рейс (фактична)

qн – номінальна кількість пасажирів, що автобусу може провезти за 1 раз.

Оскільки коефіцієнт статичного використання місткості не відбиває залежності середньої відстані (lср ) поїздки пасажирів, тобто їхня змінюваність на маршруті, він мало відбиває фактичне використання автобусів і на практиці не застосовується.

При плануванні й аналізі роботи автобусного парку вживається ( вм д), що визначається відношенням виконаної транспортної роботи в пасажиро-кілометрах до роботи, що могла бути виконана, якби на всьому протязі маршруту повністю використалася номінальна місткість автобуса.

вм д = (qф * lср) / (qн * L м * Р)

де: lср – середня дальність поїздки пасажира

L м – довжина маршруту

Р – число рейсів за місяць.

• Швидкість руху автобусів

На пасажирських автобусних перевезеннях розрізняють:

а) максимальна швидкість (Vтах) – швидкість, що дозволяє розвити конструкція автобуса при максимальному використанні двигуна;

б) допустима швидкість (Vдоп.) – визначається Правилами дорожнього руху, виходячи з умов безпеки руху й стану доріг.

Розрахункові швидкості:

в) технічна швидкість (Vт) – це відношення пройденого шляху до сумарного часу витрат на рух автобуса на маршруті

Vт = L м / t рух, (км/год.)

г) швидкість сполучення (Vс) – це швидкість автобуса без обліку часу простою на кінцевій зупинці

Vс = L м / (tр - tкз), (км/год.)

д) експлуатаційна швидкість (Vе) – відношення пройденого автобусного шляху до суми часу, витраченому на рух, затримки із причин вуличного руху, стоянки на проміжних зупинних пунктах

Vе = L м / (tрух + tпз * nпз + tкз) = L м : tр, (км/год.)

Вона характеризує стан і рівень організації автобусних перевезень. При зростанні (Vэ) збільшується (Vс), скорочуються витрати часу на поїздки в автобусах і поліпшується культура обслуговування населення автобусним транспортом

Vт Vс Vе