ЗМІСТ

			ВСТУП……………………………………………………………..	5
РОЗДІЛ 1.			ПОПИТ НА ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ…………….	6
	Тема 1.1		Розвиток пасажирського транспорту……………………..………	6
	Тема 1.2		Рухомий склад пасажирського автомобільного транспорту…………………………………………………..……...	13
	Тема 1.3		Класифікація автобусних маршрутів…………………………….	17
	Тема 1.4		Техніко-експлуатаційні показники роботи автобусів…..……….	19
	Тема 1.5		Нормування швидкостей руху автобусів на маршруті………….	24
	Тема 1.6		Пасажиропотоки й методи їхнього вивчення……………............	28
	Тема 1.7		Організація праці водіїв і кондукторів…………………………...	35
	Тема 1.8		Розклад руху автобусів……………………………………………	39
	Тема 1.9		Організація руху автобусів у міському й приміському сполученнях……………………………….……………………….	44
	Теми 1.10		Технічне забезпечення пасажирських перевезень………………	52
	Тема 1.11		Лінійні спорудження пасажирської служби й організація їхньої роботи………………………………………………….……	53
РОЗДІЛ 2.			ПРОЦЕС ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПАСАЖИРІВ………………………	56
	Тема 2.1		Порядок обслуговування пасажирів легковими таксомоторами……………………………………………………..	56
	Тема 2.2		Техніко-експлуатаційні показники роботи таксомоторів………	59
	Тема 2.3		Організація таксомоторних перевезень………………………….	62
	Тема 2.4		Маршрутні таксомоторні перевезення…………………………...	66
РОЗДІЛ 3.			ОРГАНІЗАЦІЯ МАРШРУТІВ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПАСАЖИРІВ……………………………………………………..	69
	Тема 3.1		Координація роботи різних видів пасажирського транспорту………………………………………………………….	69
	Тема 3.2		Диспетчерське керування автобусними перевезеннями………..	71
	Тема 3.3		Диспетчерське керування таксомоторними перевезеннями……………………………………………………...	76
РОЗДІЛ 4.			ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ І СОБІВАРТІСТЬ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ...……..	79
	Тема 4.1		Тарифи й квиткова система на автобусному транспорті………..	79
	Тема 4.2		Тарифи на таксомоторному транспорті………………………….	81
	Тема 4.3		Якісна характеристика обслуговування населення автобусним транспортом………………………………………….	82
	Тема 4.4		Нормативи показників якості перевезень пасажирів автобусами…………………………….…………………………...	83
	Тема 4.5		Комплексна система керування якістю перевезень пасажирів таксомоторами……………………………………..….	86
	Тема 4.6		Контрольно-ревізорська служба на пасажирському автомобільному транспорті…………………………...…………..	88
	Тема 4.7		Контрольно-ревізорська служба на таксомоторному транспорті…………………………………………..………………	92
РОЗДІЛ 5.			МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ РУХУ І РОБОТИ ЕКІПАЖІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ……………………………………….……….	93
	Тема 5.1		Загальні принципи державного регулювання транспортної діяльності в умовах ринку…………….…………………………..	93
	Тема 5.2		Особливості й принципи керування автобусними пасажирськими перевезеннями. Організаційні структури керування…………………………………………………………...	96
	Тема 5.3		Ліцензування послуг пасажирського транспорту……………….	98
			СПИСОК ВИКОРИСИАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………...	102
			ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ………………………...	103

ВСТУП

У сучасних умовах подальший розвиток й удосконалювання економіки, немислимо без добре налагодженого транспортного забезпечення. Від його чіткості й надійності багато в чому залежать: трудовий ритм підприємств промисловості, будівництва й сільського господарства, настрій людей, їхня працездатність.

У єдиній транспортній системі пасажирський автомобільний транспорт займає провідне місце в обслуговуванні населення, тому що тільки автомобільним парком Міністерства транспорту РФ щодня перевозиться більше 80 млн. пасажирів. У зв'язку із цим збільшується значення даної дисципліни в підготовці фахівців з експлуатації автомобільного транспорту.

Метою вивчення цього курсу є придбання знань: по комерційній експлуатації й керуванню пасажирським автомобільним транспортом, формування пасажирських потоків, методи їхнього вивчення й обстеження; формування раціональних маршрутних систем у містах і заміських районах; типи й техніко-експлуатаційні характеристики пасажирських автотранспортних засобів, методи визначення потреби в них; організація праці водіїв; організація руху рухомого складу, системи контролю й керування рухом пасажирських транспортних засобів; методи й критерії оцінки якості перевезень пасажирів; тарифи й квиткові системи, що діють на пасажирському автомобільному транспорті. А також передбачається придбання вміння й навичок по розробці технологічних схем організації перевезень; визначенню раціональних сфер використання автомобільного транспорту й координації його роботи з іншими видами транспорту; вибору типу рухомого складу; проведенню розрахунків й аналізу експлуатаційних показників; складанню маршрутів і графіків руху автобусів і таксі; розрахунку й складанню схем взаємодії різних видів міського транспорту; дослідженню пасажиропотоків і режимів руху транспортних засобів; розрахунку економічної ефективності заходів щодо організації автомобільних перевезень.

Основним завданням предмета є підготовка фахівців широкого профілю по експлуатації автомобільного транспорту; здатних самостійно застосовувати отримані знання й уміння для практичного рішення завдань по розвитку й удосконалюванню транспортного обслуговування населення міст, пригородів і сільських місцевостей, по ефективному використанню матеріальних і трудових ресурсів.

По даному предметі навчальним планом передбачається: читання лекцій по дисципліні, проведення практичних робіт, а також виконання й захист курсового проекту.

Розділ 1. Попит на пасажирські перевезення

Тема 1.1 Розвиток пасажирського транспорту

1. Історія розвитку пасажирського автомобільного транспорту

2. Види пасажирського транспорту, їхня класифікація й характеристика

3. Класифікація й характеристика пасажирських автомобільних перевезень

4. Переваги пасажирського автомобільного транспорту

5. Система пасажирського автомобільного транспорту

1. Історія розвитку пасажирського автомобільного транспорту

Історія розвитку пасажирських перевезень автомобільним транспортом починається в 19 столітті, коли були побудовані дослідницькі зразки парових карет й омнібусів, що розвивають швидкість від 10 до 12 км/година. Після придбання в 1801 році двигуна внутрішнього згоряння було зроблено багато спроб побудувати двигун, що працює на газоподібному або рідкому паливі. В 1885 - 1886 р.р. у Німеччині Готлаб Даймер установив бензиновий двигун на триколісний автомобіль, що й вважається прототипом сучасного автомобіля.

Велике значення для широкого використання автомобілів внесло появу пневматичних шин (1880р.). В 1886 році Акціонерним товариством будівництва й експлуатації екіпажів й автомобілів був створений перший легковий автомобіль у Росії. В 1902 році цією же фірмою був побудований перший у Росії автобус місткістю 8 пасажирів із двигуном «Де-Дион-Бутой» потужністю 8 к.с. 1 вересня 1907 року в Росії в місті Москві з'явився перший таксомотор.

Напередодні першої світової війни в Росії налічувалося 8,8 тис. переважно легкових автомобілів. Умовно, історію розвитку пасажирських перевезень у Росії можна розділити на 5 періодів.

Перший період (1918-1929 р.) На початку 1918 року в країні налічувалося близько 35 тисяч автомобілів. В 1922 р. рішенням Радянського Уряду було дозволено державним установам і приватним особам виїжджати за кордон і ввозити автомобілі й автомобільний транспорт («Рено», «Фиат», «Лий ланд», «Манн» і т.д.)

В 1925 - 1928 р.г. на вулицях великих міст з'явилися легкові автомобілі й автобуси іноземних марок, що дозволило організувати (хоча й у невеликих обсягах) регулярні пасажирські перевезення.

Другий період (1929-1940 р. ) характеризується будівництвом вітчизняних автомобільних заводів. В 1929-1930 р. почалося серійне виробництво. Ярославські й Московський автомобільні заводи випустили 19-містний автобус ЗИС-8 (на базі вантажного автомобіля ЗИС-5). В 1931-1932 р.г. вступив у дію завод АМО (нині ЗИЛ) і завод у м. Горькому - автобус ГАЗ-03-30 (17 пасажирів). В 1932 р. приступилися до випуску автобусів АМО-4, в 1938р. - ЗИС-8, в 1938р. - ЗИС-16 (місткість 21 й 26 пасажирів). В 1936 році в таксомоторні парки країни почали надходити легкові автомобілі ЗИС-101 (7 чоловік), ГАЗ-М1 (5 чоловік).

Таблиця 1.1 – Динаміка зростання виробництва рухомого складу

№ п/п	Рік	Автобуси	Легкові автомобілі
1	1932	100	30
2	1937	1300	18300

В 1940 році пасажирські автомобільні перевезення були організовані більш ніж в 300 містах. Автобусний парк нараховував 15,6 тис. автобусів, причому 40 % яких були загального користування. У роки Великої Вітчизняної війни перевезення пасажирів фактично в багатьох містах й областях припинилися, тому що рухомий склад був мобілізований.

Третій період (1947-1960 р. ) До початку 1947 року автобусні перевезення були відновлені у всіх містах, у яких вони існували до війни. В 1950 р. автобусне сполучення було організовано в 459 містах, а таксомоторне - в 420 містах країни. За період з 1946 по 1950 р. парк автобусів збільшився до 22 тис. одиниць. В 1946 р. з'явився ЗИС-154 (дизельно генераторний автобус), в 1949 р. ЗИС-155, з 1950 р. виробництво автобусів Павловского автозаводу ПАЗ-651. В 1956 р. М-402, з 1958 р. М-407, ГАЗ-20 («Победа»), ЗИС-110, ГАЗ-12, з 1960р. ЗАЗ-965 («Запорожець»), з 1965р. ГАЗ-21 («Волга»).

Четвертий період (1960-1990 р.) ознаменувалися високими темпами розвитку пасажирських автомобільних перевезень. В 1972 р. СРСР по випуску автомобілів переступив мільйонний рубіж. У Росії за період з 1970 по 1990 р.г. обсяг перевезень пасажирським автомобільним транспортом збільшився в 1,7 рази, а пасажирооборот - в 2,6 рази.

Виробництво автобусів у країні зросло в 1980 р. (у порівнянні з 1960 р.) більш ніж в 3,7 рази, а легкових автомобілів в 9,6 рази. У цей період почався випуск автобусів Лиаз-677, ПАЗ-672, КАВЗ-685, ЛАЗ-695 і т.д., легкових автомобілів ВАЗ-2101.

П'ятий період (з 1990 року й по теперішній час) характеризується загальною економічним станом в країні. ДО 1993 року фактична наявність автобусів в 1,7 рази нижче нормативного, зношеність парку більше 50 %, скасовано більше 3000 автобусних маршрутів.

Обсяг пасажирських автобусних перевезень до 1996 р. (у порівнянні з 1990р.) скоротився на 19 %, чисельність парку - на 27,8 тис. одиниць., кількість автобусних маршрутів зменшилося на 7,2 тис.

У цей час у ГИБДД зареєстровано 627 тис. автобусів всіх класів, з яких тільки 400 тис. працюють. Випускаються наступні марки автобусів ЛИАЗ-5256 (місткість 120 пасажирів), Лиаз-695, ПАЗ-5275 (міський автобус місткістю 104 пасажира), МАЗ-103 (100 пасажирів) і т.д.