1. Організаційно-правові основи створення фермерського господарства.

Селянське (фермерське) господарство (СФГ) є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну продукцію сільського господарства, займатися її переробкою і реалізацією. Це підприємство є юридичною особою, мас назву, печатку і штамп, працює на засадах самоокупності.

Економічні і соціально-правові засади створення і функціонування селянських господарств регулюються законами України "Про внесення змін і доповнень до закону України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про власність", "Про підприємництво" та Земельним кодексом України. їм гарантується рівність з іншими формами господарювання на селі і самостійність у виробничій та комерційній діяльності.

Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник, на ім'я якого видається Державний акт на право користування землею або і приватної власності. Членами цього господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти віком 16 і більше років та інші родичі, які об'єдналися для ведення спільного виробництва.

Згідно з чинним на початок 2002 року законодавством розмір земельної ділянки для ведення СФГ може становити до 100 га земель сільськогосподарського призначення (землі у приватній власності і землі, надані у постійне користування).

Основні етапи створення фермерського господарства.

Крок перший – погодження з реєстраційним органом найменування господарства.

Крок другий – проведення установчих зборів фермерського господарства де вирішуються такі питання: укладання засновницького договору; розробка та виготовлення Статуту господарства; вибори голови господарства; визначення та затвердження юридичної адреси господарства.

Крок третій – засвідчення нотаріусом підписів засновників у Статуті та примірників установчого договору.

Крок четвертий – для проведення державної реєстрації засновник подає такі документи:

- засновницькі документи в двох примірниках (Статут фермерського господарства та установчий договір);

- реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства;

- копію документа, що засвідчує наявність у громадянина право власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення(копія державного акту або договір оренди земельної ділянки);

- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору (копія платіжного доручення);

Крок п’ятий – 8 копій свідоцтва про державну реєстрацію подають у статуправління, отримання дозволу на виготовлення печатки, постановки на облік у соцфонди, відкриття р/р та ДПІ та 2 копії Статуту.

Крок шостий – реєстрація господарства в обласному управлінні статистики, для цього необхідно мати:

- заяву встановленого зразка;

- оригінал статуту;

- свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчену копію;

- ксерокопію паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів.

Крок сьомий – реєстрація господарства в Державній податковій інспекції та ріхних фондах, подають такі документи:

- заяву встановленого зразка у двох примірниках;

- оригінал статуту;

- свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчену копію;

- заяву встановленого зразка;

- протокол установчих зборів;

- ксерокопію паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів.

Крок восьмий – отримання дозволу на виготовлення печатки, при цьому необхідно подати:

- заяву встановленого зразка;

- ескіз печатки;

- оригінал свідоцтва про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчену копію;

- копію довідки органів статистики;

Крок дев’ятий – відкриття банківського рахунку, необхідно підготувати такі документи

- заяву про відкриття поточного розрахункового рахунку;

- картку із зразком підписів голови господарства та головного бухгалтера;

- копію Статуту;

- свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчену копію;

- ксерокопію паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів.

Крок десятий – початок практичної діяльності фермерського господарства.

Діяльність селянського (фермерського) господарства може бути припинена з різних причин, зокрема через добровільне рішення членів господарства про припинення його діяльності, визнання його банкрутом і в разі припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою згідно з вимогами земельного Кадастру України або у випадках, коли не залишається жодного члена СФГ чи спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарств.