352. Котрі з поданих прийменників входять до синонімічного ряду?

1. Між. 2. Для. 3. Через. 4. Межи. 5. Поза. 6. З-під. 7. Серед. 8. Поміж. 9. Посеред. 10. До.

353. У котрому з речень ужиті сполучники, а не однозвучні з ними займенники та прислівники зі службовими словами?

1. Як/би мені дістати струн живих, як/би той хист мені, що/б грать на них, потужну б пісню я на струнах грала (Леся Ук-раїнка).

2. Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига роз-тає (З. Гончарук).

3. Що/б не робив, роби тільки найкраще (І. Кульська).

4. На гору доступитися нелегко, за/те з гори зручніше боро-нитись (Леся Українка).

5. Я люблю тебе, друже, за/те, що не можу тебе не любити (В. Сосюра).

6. Ми вірші пишемо про/те, як стати біля душ на варті (В. Коротич).

7. Ми вірші пишемо. Про/те Ми не завжди тих віршів варті (В. Коротич).

354. Котрі з поданих сполучників утворені способом злиття прислівника й частки?

1. Якщо. 2. Якби. 3. Проте. 4. Зате. 5. Щоб. 6. Якже. 7. Немов.

355. У котрому реченні підкреслені слова виступають частками, а не іншими частинами мови?

1. Як тебе на голос не впізнати? Серце, і життя моє, і кров... (А. Малишко).

2. Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильсь-кий).

3. Чи ви чули, як у досвітній млі десь курличуть журавлі?

4. І тоді ми обоє помічаємо, що надворі вечір чи ніч (М. Стельмах).

5. Чого це хмурнішає літо, в гаю замовка соловей? (В. Со-сюра).

6. Невже це осінь, осінь, о! – та сама (Л. Костенко).

356. У котрому реченні підкреслене слово є вигуком і виді-ляється комою?

1. Ой там гуляв козак Голота (Народна творчість).

2. Ой та й гарно ж тут як! (Панас Мирний).

3. Геть пішла луна в заснулому саду (С. Вастльченко).

4. Ах як не хотілось йому падати, як не хотілось кидати автомата (О. Довженко)

5. Мусив шапку зняти, “день добрий” сказати (Народна творчість).

6. Добривечір дівчино, бо я ще не спав (Народна творчість).

357. Скільки в поданому тексті службових частин мови?

Юрій Збанацький прийшов у літературу з чернігівських партизанських лісів, звідки виніс він повноту життєвих вражень, розмаїття образів і тем, що стали в його творчості визначаль-ними. Знову й знову повертається письменник до героїчних літ

своєї молодості, на долю якої випали і фашистські концтабори, й безсонні партизанські ночі, молодості, яка знала пекучий біль втрат і відчуття сповна виконаного патріотичного обов’язку (О. Гончар).

358. Скільки в поданому тексті службових частин мови?

Сталося це надвечір одного з днів, коли вони кружляли по горах, намагаючись заплутати можливу погоню з підземного за-воду. Літо лишилося десь далеко позаду, і їх зустрічав вересень. Був час, коли води в ріках пахнуть палим листом, коли трави стають прозорими, як промащений папір, коли ночами спадають на землю сірі дощі та важкі краплисті роси, коли захмарені дні неохоче показують людям скупе на ласку сонце (П. Загребель-ний).

359. Скільки в поданому тексті службових частин мови?

Несподівано літо послало їм щедрий дарунок: суху дзвінку ніч і день, залитий сонцем і блакитними водами неба. Вони відчували, що то останнє сонце нинішнього літа, і прощалися з ним... Кожному того дня згадувалася Вітчизна, і являлася вона вся в сонцевім вогні, з голубими шовками небес, гаптована смарагдами трав (П. Загребельний).