453. Скільки складнопідрядних речень з підрядним озна-чальним?

1. На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк.

2. Довіку мене зігрівало святе відчуття про рідну землю, яка дає нам силу життя.

3. О земле стомовна моя! Я чую, як ти встаєш, я чую, як ти ідеш.

4. Море так бадьоро хлюпоче у човни, що аж слухати любо.

454. Скільки складнопідрядних речень з підрядними з’ясу-вальними?

1. А Явдоха, ковалева жінка, все мовби чула ту пісню, що давно вже згасла десь понад степом (О. Ільченко).

2. За кілька днів дружини Ігоря зустріли збірне військо таке численне, що Ігор з кількома тисячами воїнів був легко оточений і розбитий (В. Шевчук).

3. Гляньте, як довго він прицінюється до нових чобіт (М. Вінграновський).

4. Хочете, щоб “юнкерси” накрили й розтерзали нас (С. Ко-лесник).

5. Бронко попереджав, що сьогодні у нього термінова ро-бота (І. Вільде).

455. Скільки складнопідрядних речень з підрядним з’ясу-вальним?

1. Скільки проїхав, скільки пройшов – спитай у моїх пі-дошов.

2. Чи ти забув, де літом був?

3. Троянці із-за стін дивились, пан Турн як з військом тягу дав (І. Котляревський).

4. Сніг льодяними скалками січе межи очі, аж не бачиш, куди йти (О. Гончар).

456. Скільки складнопідрядних речень з підрядними часу?

1. Тільки вийшов він, як на порозі коректорської стала чорнокоса молода дівчина (М. Си­ротюк).

2. Ще високо над обрієм стояло сонце, коли гребці закінчили згрібати сіно (Ю. Збанацький).

3. Благословенна будь та віща мить, коли йому на думку спала така ідея (В. Шевчук).

4. Дома Федір Сидорович довго нишпорив у коморі, доки знайшов старенькі, ще госпітальські милиці (Г. Тютюнник).

457. Скільки складнопідрядних речень з підрядним місця?

1. І куди було в садку не глянеш, десь поміж кущів порічки неодмінно біліла і його сива голова (О. Довженко).

2. А де нема любові і страждання, Там не живе, не б’ється і життя (О. Олесь).

3. Де кров текла козацька, трава зеленіє (Т. Шевченко).

4. Сім’ї у нас такої нема і не було, де б слави бойової проміння не лягло (М. Риль­ський).

5. Нарешті вони дійшли до таких дверей, куди пройти було неможливо (В. Собко).

458. Скільки складнопідрядних речень з підрядним місця?

1. Непереможно прагну я поставить там високо червону короговку, де й сам орел гнізда не сміє звить.

2. Про тих, хто робить йому добро, народ ніколи не за-буває.

3. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе.

4. В кім юная душа, той не сивіє з горя.

459. Скільки складнопідрядних речень з підрядним мети?

1. Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня (Л. Кос-тенко).

2. Бо хочу я, щоб на чолі народу світився знак і від мого життя (М. Вінграновський).

3. Щоб тих щасливих днів не загубити, потрібно працювати цілий рік (Д. Павличко).

4. Він розіслав своїх синів і дочок по всіх світах, щоб вони ті світи здобували, щоб ті світи будували, а сам лишився, всіма забутий (І. Багряний).

460. Скільки складнопідрядних речень з підрядним мети?

1. Не кажи “гоп”, поки не перескочиш (Народна творчість).

2. Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (І. Кот-ляревський).

3. Перекидались словами, аби подати один одному голос.

4. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по світу літати, щоб вітер розносив луну (Леся Українка).

461. Скільки складнопідрядних речень з підрядним умови?

1. Коли б дядько не шарпнув мене в ту секунду, я був би тепер неживий (Ю. Смолич).

2. Не нахилившись, гриба не знайдеш (Народна творчість).

3. Не сіявши, не покосиш (Народна творчість).

4. Які б то звуки розітнулись, Коли б ви дивних струн торк-нулись!.. (О. Олесь).

5. Я поїду до них, коли вже на те пішло (І. Нечуй-Левиць-кий).

462. Скільки складнопідрядних речень з підрядним умови?

1. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).

2. І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі (В. Симо­ненко).

3. Якби ви з нами подружились, багато б дечому навчились (Т. Шевченко).

4. Не жалкуй на сусіда, коли сам спиш до обіду (Народна творчість).

463. Скільки складнопідрядних речень з підрядним допусто-вим?

1. Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Г. Тютюнник).

2. Всупереч живим фактам, наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про “відмирання” народної творчості (М. Рильський).

3. І де б я не був за далекою даллю, тебе ж, Україно, завжди пізнаю (А. Малишко).

4. І хай відносин наших світ погасне, а спогади все ж будуть жить в мені (О. Олесь).

5. Звали його: Безрідний, хоч мав родичів (В. Барка).