52.Диференціальні (відносні) методи gps-вимірювань.

Диференціальні (відносні) методи за обробкою даних можуть виконуватись двома способами – з пост-обробкою та в режимі RTK.

При пост-обробці результати GPS-спостережень опрацьовуються після завершення спостережень, коли дані імпортуються з обох приймачів в спеціальні програмні

продукти. Диференціальні методи в реальному часі (Real Time Kinematic - RTK) – це методи, коли координати визначаються безпосередньо під час спостережень. При цьому суттєво скорочуються затрати і час знімання, а також з’являється можливість виконувати деякі інші інженерно-геодезичні задачі, що недоступні в режимах з пост-обробкою. Наприклад, виносити точки в натуру, визначати відстані, перевищення тощо.

Диференціальний режим GPS-знімання є найбільш ефективним для виключення похибок. Він заснований на використанні як мінімум двох приймачів – базового та роверного. Оскільки відстань від ШСЗ до приймачів набагато більша за відстань між самими приймачами, то вважають, що умови приймання сигналів обома приймачами практично одинакові. Тому в диференціальному режимі визначають не абсолютні координати роверного приймача, а його положення відносно базового (вектор бази, або базової лінії).Одна з особливостей диференціального режиму – це необхідність передачі диференціальних поправок від базового приймача до роверного. При цьому розрізняють два методи коригування інформації:

1.Метод корекції координат, коли на базовій і роверній точках спостерігаються одні і ті ж ШСЗ, а потім в якості диференціальних поправок передаються з базової точки на роверну. Недоліком цього методу є необхідність спостереження обома приймачами однакових супутників

2. Метод корекції навігаційних параметрів, при використанні якого на базовій станції визначаються поправки до змінних параметрів (наприклад, псевдовіддалей) для всіх супутників, які потенціально можуть використовуватись споживачами. Ці поправки передаються на роверні приймачі, де безпосередньо приймач обчислює поправки до координат.При використанні диференціальних методів замість базового приймача (або доповнення до нього) можуть використовуватись дані з перманентних станцій, що знаходяться на відстані максимально до 300 км від роверного приймача. Чим ближче знаходиться перманентна станція до точки знімання, тим точніші поправки вона буде передавати. Диференціальні методи прийнято поділяти на статичні і кінематичні.

53.Статичний метод визначення координат за допомогою gps-вимірювань.

Статичний метод припускає, що вимірювання виконуються між двома(і

більше) нерухомими приймачами тривалий період часу. Статичні вимірювання – це вимірювання величини, яку можна вважати незмінною за час вимірювання, або характеристики зміни величини відповідають динамічним властивостям ЗВТ. Наприклад, вимірювання діаметра, довжини,

маси стержня. Статичний метод (Static)– це класичний метод GPS-знімань. При виконанні знімань цим методом приймачі знаходяться на точках протягом всього інтервалу

спостережень. Особливістю методу є відсутність роверної точки, оскільки всі точки спостережень є по суті базовими.

Приймачі ведуть спостереження не менше години, а час виконання спостережень залежить від заданої точності та віддалі між пунктами (табл. 9.1). Статичний метод дозволяє проводити спостереження з лініями довжиною більше 20 км, а на коротких лініях забезпечується міліметрова точність. Цей метод використовується при високоточних геодезичних вимірюваннях.

Час для визначення місцеположення при високоточних вимірюваннях залежить від задач, які ми розв’язуємо. Важливими факторами, що впливають на точність, є: геометричні фактори, сузір’я супутників, іоносферне збурення та тропосферна затримка.

Статичний метод застосовується при геодезичному контролі національних і континентальних мереж, моніторингу тектонічних рухів, вимірюванні деформацій дамб та інших структур, побудові геодезичних мереж. Його перевагою є те, що він більш ефективний і економічний порівняно з традиційними геодезичними методами, а недоліком – тривалий час спостережень.