- •Супутникова геодезія
- •1. Супутникова геодезія та її місце серед інших наук
- •2. Предмет та завдання супутникової геодезії
- •3. Геометричний метод
- •4. Динамічний метод
- •5)Основне рівняння гнсс – спостережень
- •6) Поняття про небесну сферу
- •7.Класифікація систем координат
- •8) Сферичні системи координат
- •9) Геодезична система координат
- •10) Астрономічна система координат
- •11) Географічна система координат
- •12) Умовна Земна система координат
- •13) Умовна інерціальна система координат
- •14) Взаємне перетворення координат точки різних систем
- •15) Геоцентрична система координат wgs – 84
- •18) Системи висот
- •19) Одиниці вимірювання часу
- •20) Зоряний та сонячний час
- •21) Всесвітній, поясний, декретний, атомний час
- •22) Динамічний та ефемеридний час
- •23)Системи відліку часу в космічних системах
- •24)Календар
- •25)Поняття орбіти. Ефемериди орбіти
- •26)Класифікація орбіт шсз
- •27)Елементи орбіти шсз
- •28)Поняття про незбурений рух шсз. Закони Кеплера
- •29. Збурюючі фактори
- •30. Диференціальні рівняння збуреного руху шсз
- •31.Елементарний вивід рівняння руху супутника
- •32. Обчислення незбурених ефемерид
- •33. Визначення елементів орбіти за спостереженнями супутників
- •34. Активні та пасивні шсз
- •35.Класифікація методів спостережень шсз
- •36. Оптичні методи спостережень
- •37. Радіотехнічні спостереження
- •38. Допплерівські спостереження
- •39. Поняття про глобальні навігаційні супутникові системи (гнсс)
- •40. Архітектура гнсс
- •41. Космічний сегмент
- •42. Контрольний сегмент
- •43)Сегмент користувача
- •44) Загальна характеристика похибок при gps-вимірюваннях
- •45) Похибки, обумовлені сузір'ям супутників, критерії їх оцінки
- •46) Похибки, обумовлені зовнішніми умовами
- •47.Похибки, обумовлені gps-приймачем
- •48.Застосування gps для побудови геодезичних мереж
- •49.Поняття про мережі перманентних станцій та використання їх даних при супутникових спостереженнях
- •51.Класифікація методів та технологій визначення координат за допомогою gps-вимірювань.
- •52.Диференціальні (відносні) методи gps-вимірювань.
- •53.Статичний метод визначення координат за допомогою gps-вимірювань.
- •54.Метод «швидкої статики» визначення координат за допомогою gps-вимірювань
- •55.Кінематичний метод визначення координат за допомогою gps-вимірювань
- •56) Метод «стій – іди» визначення координат за допомогою gps-вимірювань
- •57) Псевдостатична, псевдокінематична та реокупаційна технології
- •58) Загальний порядок та завдання, що виникають при опрацювання gps-вимірювань
- •59) Опрацювання даних gps-вимірювань із застосуванням спеціальних програмних продуктів
- •60) Оцінка точності gps-вимірювань
51.Класифікація методів та технологій визначення координат за допомогою gps-вимірювань.
Все це обумовило появу великої кількості різних методів GPS-спостережень, які поділяються за різними критеріями.
За призначенням супутникові спостереження діляться на:
- навігаційні (використовуються, як правило, на кораблях, літаках, автомобілях, інших видах транспорту та рухомих об’єктах). Вони не відрізняються великою точністю
(субметрова точність), але безперервно визначають положення транспорту;
- геодезичні – використовуються для визначення координат фіксованої точки або лінії (пункти опорних мереж, меж земельної ділянки, інженерних споруд тощо) на
місцевості з необхідною точністю. Надалі ми будемо розглядати тільки геодезичні
вимірювання. Ці спостереження за способом реалізації поділяються на абсолютний та диференціальні (відносні).
В абсолютному методі приймач визначає координати і час, отримуючи сигнали супутників, незалежно від інших приймачів. Оскільки при абсолютному методі точність
спостережень має субметрову точність, то в геодезичних спостереженнях він не використовується.
В диференціальних (відносних) методах використовуються не менше двох приймачів, які вимірюють псевдовіддалі. При цьому один приймач знаходиться на точці з відомими
координатами (або на точці з невідомими координатами, але не менше години). Його прийнято називати «базовим», а точку «базовою». Другий приймач знаходиться на точці, координати якої необхідно знайти. Такий приймач називають «роверним», а точку «роверною» або точкою знімання.
Диференціальні і відносні методи часто ототожнюють, оскільки виконуються вони однаково. Проте між цими методами є ряд відмінностей. В диференціальних методах
базова точка встановлюється на пункті з відомими координатами (пункт ДГМ, перманентна станція тощо), а у відносних методах базовий приймач встановлюється на точку з невідомими координатами. Таким чином відрізняється і опрацювання даних. В диференціальних методах на основі базової точки з відомими координатами визначаються поправки, що враховуються при підвищенні точності роверних. А у відносних як базова, так і роверні точки обчислюються одночасно, взаємно підвищуючи точність визначення координат. Відносні методи використовуються
рідше в основному для створення пунктів ДГМ 1-го класу, наукових спостережень та при відсутності поблизу пунктів з відомими координатами. При визначенні координат точок відносні методи потребують більше часу ніж диференціальні.
До абсолютного методу відносять статику (за умови використання одного приймача).
До диференціальних (відносних) знімань відносятся: статика, коли використовуються два і більше приймачі одночасно (хоча при цьому немає яскраво вираженої бази),
швидка статика, кінематика, стій-іди, псевдостатика та псевдокінематика .
