- •Гіс і бази даних
- •1.Поняття і структура гіс.
- •2.Апаратне забезпечення гіс: структура комп’ютера, периферійні пристрої, комп’ютерні мережі.
- •3. Історія становлення та сфери застосування гіс.
- •4.Апаратно-програмний комплекс гіс.
- •5.Дані та інформація
- •6.Кодування інформації.
- •8) Структура картографічного шару – геометричні та атрибутивні дані.
- •9) Предметна область та бази даних?
- •10) Класифікація інформаційних систем?
- •11)Дайте характеристику пристроїв введення і виведення, які входять до апаратного комплексу гіс.
- •12)Які складові частини персональних комп'ютерів? Дайте їх характеристику.
- •13) Представлення геометричних та атрибутивних даних у гіс.
- •14. Векторна та растрова моделі графічних даних.
- •15, Охарактеризуйте способи векторного подання просторових даних?
- •16, Триангульована нерегулярна мережа (tin).
- •17, Моделі даних у субд
- •18, Централізована база даних та її переваги?
- •19, Атрибутивні дані векторних та растрових картографічних шарів
- •20) Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів
- •21. Функції гіс: підтримка та обслуговування даних
- •22. Завдання, які вирішують гіс
- •23. Поняття системи управління базами даних (субд).
- •26. Растровий формат представлення графічних даних.
- •27. Компоненти гіс.
- •28. Бази даних та керування ними.
- •29. Візуалізація даних.
- •30. Представлення та аналіз даних у гіс.
- •31. Особливості формування векторного картографічного шару
- •32. Особливості формування растрового картографічного шару
- •33. Застосування векторних, растрових та tin картографічних шарів
- •34. Цифрові моделі рельєфу і їх побудова
- •35. Можливості тематичного картографування в гіс
- •36. Системи управління базами даних у гіс
- •37. У чому полягає суть принципів растр-векторного і вектор-растрового перетворень
- •38. Моделі просторових даних
- •39. Вибір програмного забезпечення гіс
- •40. Експертні системи для обробки даних гіс
16, Триангульована нерегулярна мережа (tin).
Модель TIN (Triangulation Irregular Network - триангуляційна нерегулярна мережа) географічних об'єктів - модель поверхні у вигляді мережі суміжних не пересічних трикутних граней, визначена по вузлах і ребрах, які покривають поверхню.
У назві моделі слова означають наступне: Triangulation (Триангуляційна) - вказує спосіб побудови оптимізованого набору трикутників по набору точок; а Irregular (Нерегулярна) - точки можуть бути узяті із змінною щільністю для моделювання ділянок поверхні, де рельєф різко
міняється; Network (Мережа) - відображає топологічну структуру.
Модель TIN є альтернативою растровим DEM і використовується в багатьох геоінформаційних системах, системах автоматизованого картографування. Моделі TIN розроблені в 1970-х роках як простий спосіб побудови поверхонь по нерегулярно розташованих точках.
17, Моделі даних у субд
База даних (БД) — це систематизоване сховище структурованої інформації з певної предметної області, до якого можуть мати доступ багато прикладних програм.
Система управління базами даних (СУБД) — це програмні засоби для створення, введення і використання БД. Усі наявні системи задовольняють, як правило, таким вимогам:
можливість маніпулювати даними;
можливість пошуку і формування запитів;
забезпечення цілісності (узгодженості) даних;
забезпечення захисту і таємності.
Моделі баз даних призначені для однакового подання будь-яких даних, що містить способи опису даних і маніпулювання ними. За структурою організації інформації в БД розрізняють такі моделі БД:
реляційна;
ієрархічна;
мережна.
Ієрархічні бази даних можуть бути представлені як дерево, що складається з об'єктів різних рівнів. Верхній рівень займає один об'єкт, другий - об'єкти другого рівня і т.д.
Мережеві бази даних подібні до ієрархічних, за винятком того, що в них є покажчики в обох напрямках, які з'єднують споріднену інформацію.
Реляційна модель орієнтована на організацію даних у вигляді двовимірних таблиць. Кожна реляційна таблиця являє собою двовимірний.
18, Централізована база даних та її переваги?
Зосереджені (або централізовані) розподілені бази даних фізично розміщені в одному місці. Для обміну інформацією між окремими (локальними) підбазами використовуються канали зв’язку прямого доступу. Термін «канал зв’язку» (channel) щодо обміну інформацією означає засіб передавання інформації (письмової, усної, формальної, неформальної тощо), придатної для електронних засобів зв’язку. Обмін даними між взаємопов’язаними підбазами здійснюється без помітних обмежень на обсяги й характер інформації, що передається. Такі бази даних мають цілу низку переваг: простоту побудови; зведене до мінімуму дублювання інформації; максимальну уніфікацію методів зберігання, коригування та пошуку інформації. Проте бази даних, зосереджені в одному місці — вузлі мережі, — мають чимало недоліків: при централізації зберігання значно збільшується час на передавання інформації, а через це зростає й час реакції системи; централізована система обмежена обсягами пам’яті ЕОМ тощо.