Гіс і бази даних

1.Поняття і структура гіс.

Геоінформаційні системи (ГІС) - це інформаційні системи, призначені для збирання, зберігання, аналізу та візуалізації (видачі) просторових данних.

ГІС складається з наступних структурних елементів:

1)Апаратна платформа (hardware), яка в свою чергу складається з наступних частин:

2)комп'ютери (робочі станції, ноутбуки, кишенькові ПК тощо),

3)засоби зберігання даних (вінчестери, компакт-диски, флеш-пам'ять тощо)

4)Пристрої введення інформації (сканери, цифрові камери і фотоапарати, клавіатури, комп'ютерні миші), пристрої виведення інформації (принтери, плоттери, проектори, дисплеї).

5)Програмне забезпечення (software) – це інструменти та функції, необхідні для управління, аналізу та візуалізації просторової інформації, а також управління ГІС в цілому.

Ключовими компонентами програмних продуктів ГІС є:

1)система введення та обробки географічної інформації;

2)система управління даними;

3)системи аналізу, візуалізації, просторових і атрибутивних запитів (відображення);

4)графічний користувальницький інтерфейс для легкого доступу до інструментів;

5)дані (data) – це будь-які просторові та пов'язані з ними табличні (атрибутивні) дані;

6)розробники та користувач. Відповідають за створення та управління ГІС. Персоналом ГІС є як технічні фахівці, які розробляють і підтримують систему, створюють і керують даними, так і безпосередні користувачі.

2.Апаратне забезпечення гіс: структура комп’ютера, периферійні пристрої, комп’ютерні мережі.

Одним з основних елементів географічної інформаційної системи є апаратна частина до якої входить:1)сервер баз даних; 2)комп'ютери для співробітників;3)сканер;4)плотер;5)міжкомп'ютерні комунікації.

Апаратне забезпечення ГІС – це комплекс технічних засобів, що використовують для реалізації функціонування можливостей ГІС включаючи в себе :1) засоби введення;2)обробки ;3)збереження;4)передача даних.Апаратні засоби – це комп'ютерні системи які забезпечують роботу персональних комп'ютерів та програмних засобів.

Структура комп’ютера – це модель, що встановлює склад, порядок та принципи взаємодії її компонентів

Периферійні пристрої призначені для забезпечення вводу-виводу інформації в необхідному для оператора форматі, а також зручності взаємодії останнього з комп’ютером. Периферійні пристрої бувають зовнішніми або вбудованими.

Комп’ютерна мережа – це два або більше комп’ютерів, з’єднаних між собою за допомогою мережевого обладнання.

Комп’ютерна мережа забезпечує: · Колективне опрацювання даних користувачами · Обмінювання файлами та іншими даними між користувачами · Спільне використовувати програми · Спільне використання принтерів, модемів та ін.

Комп’ютерної мережі поділяються на:

1)локальна мережа;

2)глобальна мережа.

Локальні мережі – мережі які мають максимальну відстань між вузлами не більше 1-2км.

Глобальні мережі – мережі, що охоплюють територію країни або кількох країн з максимаьною відстанню між окремими вузлами втисячі кілометрів.

3. Історія становлення та сфери застосування гіс.

Існує кілька версій звідки походять перші геоінформаційні системи: зі Сполучених Штатів, де метою їх створення було забезпечення точності ракетних стрільб, або ж з Канади, де перед державним департаментом природного середовища гостро постало питання систематизації великих обсягів накопичених картографічних та довідкових даних.

Перші ГІС були доступні лише для великих установ, оскільки вимагали значних площ для розміщення обчислювальної апаратури та банків просторових даних у вигляді перфокарт або перфострічок. Широковідомі сьогодні ГіС-продукти почали з'являтись у 80-х роках минулого століття: у 1982 році вийшли AutoCad та AcrInfo, наприкінці 80-х з'явилася MapInfo. Але тільки у 1994 році вийшла ГІС ArcView 2.0 компанії ESRI, що мала працювати на звичайних персональних компьютерах, і тому робила ГІС доступними і для невиличких компаній та організацій. Найбільш поширені сьогодні ГІС в сферах:

1)геодезіяї та картографія: ГІС використовуються для обробки матеріалів польового знімання, зберігання та оновлення картографічних матеріалів, підготовки до друку та видання карт;

2)навігаційні ситеми та системи моніторингу транспорту: можливості ГІС по відображенню значних обсягів різнотипних картографічних даних дозволяють в реальному часі відстежувати місцезнаходження та рух транспортних засобів;

3)муніципальні системи: на ГІС покладаються завдання зберігання різноманітної просторової інформації та пов'язаних з об'єктами документів (плани території, земельно-кадастрова інформація, інформація по об'єктах нерухомості, комунікації, та пов'язані з об'єктами креслення, дозволи, рішення та інші документи);

4)моніторинг навколишнього природного середовища: саме спеціалісти цієї сфери першими розпочали роботи по створенню ГІС для зберігання значних масивів просторової інформації та її аналізу - тому в цій сфері ГІС відіграють дуже важливу роль;

5)військова справа: діяльність військових формувань завжди вимагали максимально точних та детальних відомостей про місцевість, на якій плануються або проводяться військові та спеціальні операції, тому геодезія та картографія завжди були на службі військовій справі - сьогодні, як для підготовки військово-топографічних карт, так і беспосередньо для прийняття рішень використовують ГІС.

Останнім часом геоінформаційні системи вдало впроваджуються також в сферах:

6)сільського господарства: сільськогосподарське виробництво - одна з галузей, де просторова інформація (місцерозташування ділянок, що оброблюються, їх площі, характерні умови місцевості, розташування доріг) має ключове значення, і тільки фінансові можливості підприємств цієї галузі стримують впровадження сучасних ГІС в процес управління;

7)на підприємствах зв'язку та енергетики: для підприємств цієї галузі характерна наявність об'єктів управління, розсереджених на значних територіях і тому саме ці галузі вимагають систем, здатних оперувати просторовою їнформацією;

8)управління бізнесом: в останні роки бізнес стає все більш розгалудженим (філіали підприємств в різних містах та країнах, мережі магазинів та складів), що означає необхідність оперувати даними про певні іноді досить великі території, вирішувати складні транспортні задачі, аналізувати та порівнювати дані про власну діяльність та діяльність конкурентів в різних регіонах;

9)в інформаційно-довідкових системах: глобалізований світ вимагає від людей мати уявлення не тільки про своє місто чи регіон, але і про інші, здійснювати робочі поїздки в різні регіони, звідси виникає потреба в інформації не тільки про факт існування певних об'єктів, але і про їх точне місцерозташування, взаємне положення, шляхи, по яким до них можна дістатися.