Життєпис

Народився 17 серпня 1968 року в Самборі Львівської області. Опісля його родина переїхала у м. Новояворівськ, де він і почав свій творчий шлях. У дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Мати була вчителькою музики, Андрій закінчив музичну школу по класу фортепіано. Закінчив факультет стоматології, йому було це нецікаво, однак довчився на прохання батьків.

Займався спортом, був кандидатом у майстри спорту з біатлону.

13 вересня 1997 року дружина Світлана народила доньку, яку назвали Марією-Барбарою — на честь польської акторки Барбари Брильської, кумира дитинства Андрія Кузьменка (за його словами, дружина також дуже подібна на Барбару Брильську).

Загибель

2 лютого 2015 року близько 8:20 (за твердженням концертного техніка гурту «Скрябін» Ю. Лисяка це сталося близько 7:00) загинув у автокатастрофі біля селаЛозуватка Криворізького району Дніпропетровської області. Того ж дня прес-служба департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України повідомила, що, за попередніми даними, на 86 км траси «Кривий Ріг — Кіровоград» відбулося зіткнення позашляховика Toyota Sequoia, за кермом якого знаходився співак, та молоковоза ГАЗ-53. Від отриманих травм Андрій Кузьменко загинув на місці. Кузьменко повертався з Кривого Рогу, де напередодні його гурт дав концерт. Очевидець повідомив, що бачив, як на великій швидкості у місці закруглення дороги джип музиканта виїхав на зустрічну смугу і врізався у бік цистерни, зауваживши, що на трасі була ожеледь, і що автомобілі намагалися роз'їхатися. У фатальній ДТП постраждали також дві жінки — пасажирки автівки Кузьменка та молоковоза відповідно; їх доправили до криворізьких лікарень № 2 та № 9 відповідно. Водій молоковоза протягом усього часу слідчих дій перебував на місці ДТП. Координати 86 км траси

«Кривий Ріг — Кіровоград»

Прощання

Андрія відспівували 5 лютого 2015 року у Преображенській церкві Львова. Поховали музиканта в

родинному склепі на кладовищі у Брюховичах

Злий Репер Зеник

Злий Репер Зеник — співочий псевдонім Андрія Кузьменка, під яким він виконував пісні, в яких фігурують ненормативна лексика, комедійні тексти тощо.

Список пісень:

• Металісти

• ГМО

• Гондурас

• Іспанія

• Шуба

• Разом Нас Багато

Фільмографія

Актор

• Вечори на хуторі біля Диканьки (2001) — Кузьма, друг Вакули (вказаний у титрах як Андрій Кузьменко).

• Леся+Рома (2006) — грає самого себе (камео)

• Карнавальна ніч на Інтері (2006) — грає самого себе

• Дуже новорічне кіно (2007) — гість на новорічному святі у музеї (камео)

• Червона шапочка (2009) — Синя Борода (Вказаний у титрах як Кузьма Скрябін)

Спеціальна подяка

• Штольня (фільм) (2006) — спеціальна подяка (вказаний у титрах як Андрій Кузьменко).

Бібліографія

• «Я, Побєда і Берлін» (2006)

• «Місто, в якому не ходять гроші» (2008)

• «Я, Паштєт і Армія» (2014)

Святослав Іванович Вакарчук— український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Заслужений артист України, народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008). Кандидат фізико-математичних наук (2009)

Життєпис

Н ародився у сім'ї львівського професора фізики Івана Вакарчука. Закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови (колишня школа № 4) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. 1990 року, після падіння«залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.

1991–1996 — навчався на фізичному факультеті Львівського університету (спеціалізація — теоретична фізика). Друга вища освіта — економіст-міжнародник. 1996 — вступив до аспірантури на кафедрі теоретичної фізики того ж університету.

Гурт «Океан Ельзи», завдяки творчості якого Святослав Вакарчук став відомим співаком та композитором, було створено 1994 року. Святослав став не тільки організатором гурту, але й автором переважної більшості текстів та музики й незмінним лідером «Океану Ельзи». Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але натомість обрав музичну кар'єру. Гурт до того часу вдало виступив на кількох фестивалях, і Святослав разом з ним поїхав у Київ записувати дебютну платівку («Там, де нас нема», 1998).

Після відходу учасників гурту, які грали разом ще з середини 1990-х, Святослав пише пісню «Дякую». Альбом «Ґлорія» (2005) було записано вже у новому складі «Океану Ельзи».

4 листопада 2008 року у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбувся концерт-презентація нового музичного проекту Святослава Вакарчука «Вночі». На концерті було представлено 11 композицій, які увійшли до однойменного альбому, що складається з різноманітних за жанром, переважно джазових, пісень.

Влітку 2009 року захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи — «Суперсиметрія електрона в магнітному полі». Праця над роботою йшла вже багато років, але через постійну зайнятість завершити її вдалося лише 2009 року. Раніше один з альбомів «Океану Ельзи» було названо «Суперсиметрія», а одна з пісень альбому має назву «Susy», що є абревіатурою від supersymmetry.

Вільно говорить українською, польською, англійською, російською мовами.

Наприкінці 2011 року презентував новий музичний проект «Брюссель», в якому представив пісні, що не вписуються в концепцію гурту «Океан Ельзи». А як музикантів Святослав запросив для роботи над цим альбомом Дмитра Шурова, Макса Малишева,Петра Чернявського та Сергія Бабкіна. Навесні 2012 року було проведено тур проекту «Брюссель».