- •Витоки дослідження емоційного вигорання педагогів
- •Поняття та структурно-змістові характеристики емоційного вигорання педагогічних працівників
- •Розглянемо симптоми професійного вигорання. До першої групи відносять психофізичні симптоми:
- •2.1. Задоволеність працею як чинник емоційного вигорання
- •Різні форми задоволеності людини працею
- •Порівняльна таблиця показників задоволеності працею
- •2.2. Психологічний клімат як чинник емоційного вигорання
- •2.3. Факторна модель емоційного вигорання педагогів
- •3.1. Організація та методики дослідження
- •3.2. Результати дослідження впливу психологічного клімату педагогічного колективу на рівень емоційного вигорання вчителів
- •4.2. Заходи по забезпеченню безпеки
- •4.3. Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
- •Оптимальні рівні параметрів повітряного середовища
- •4.4. Заходи з пожежної безпеки
- •4.5. Заходи по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Стапанишин б.І. Професійне спрямування навчально-виховного процесу педагогічного вузу / Стапанишин б.І. - Рівне, 1999. - 112с.
- •Рівні психологічного клімату педагогічного колективу
- •Тестовий бланк методики
- •Фази стресу та симптоми вигорання за в.В. Бойко
- •Первинні результати методики в.В.Бойко загальноосвітньої школи № 5
- •Первинні результати з методики психологічного клімату педагогічного колективу обох обраних шкіл
4.4. Заходи з пожежної безпеки
Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.
Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Клас пожежі (згідно ДБН В.1.1.7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва») – пожежі твердих речовин, переважно органічного походження , горіння яких супроводжується тлінням (деревина, пластмаси, папір) визначається як клас А.
Категорія приміщення (НАПБ Б.07.005-86 «Определение категорій помещений и зданий по взрывопожарной опасности») - визначається як категорія Д.
Адміністративні приміщення повинні бути обладнані автоматичними пожежними сповіщувачами (згідно ДСТУ 3960-2000 «Системи тривожної сигналізації») та автоматичними установками водяного пожежогасіння (НАПБ Б.06.004-2005 «Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації»).
Системи сигналізації здійснюють автоматичне сповіщення служби пожежної охорони в момент виникнення пожежі, поки вона ще не досягла великих розмірів. Велике значення при гарантуванні заходів пожежної безпеки залежить від проектування системи автоматичних установок аерозольного пожежогасіння (НАПБ 01.038-2003 «Правила проектування, монтажу та експлуатації автоматичних установок аерозольного пожежогасіння»).
Вогнегасники мають знаходитися в легкодоступному та помітному місці які повинні відповідати вимогам ДСТУ 3734-98 «Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги».
Вогнегасники поділяються на:
- вогнегасники порошкові ― бувають з порошками загального і спеціального призначення. Перші використовуються при ліквідації спалахів матеріалів, що містять вуглець (деревина, гази), другі – при гасінні пожеж, викликаних горінням лужних металів, пірофорних речовин або з'єднань алюмінію;
- вогнегасники пінні ― мають широку сферу застосування, виключення складає випадки, коли піна може послужити провідником електричного струму. Піна, що є вогнетушащим засобом у вогнегасниках даного вигляду, утворюється з водних розчинів лугів і кислот;
- вогнегасники вуглекислотні – вогнегасячим засобом вуглекислотних вогнегасників є зріджений двоокис вуглецю, який не проводить електричного струму і тому ці вогнегасники можна використовувати при гасінні пожеж електроустановок під напругою до 1000 В.
Згідно Закону «Про пожежну безпеку» працівники повинні виконувати вимоги правил пожежної безпеки, приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем.
4.5. Заходи по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях
Згідно з Законом України «Про цивільну оборону України», запобігання надзвичайним ситуаціям соціально-політичного характеру, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків е загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.
Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру: пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування; здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об'єктів, ядерних установок, і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів (ДСТУ 3891-99 «Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять»).
До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п'янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті.
Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.
Щоб не постраждати у натовпі необхідно:
– уникати натовпу та скупчення людей (того, впав – затопчуть на смерть);
– при русі в щільному натовпі не налягайте на того, хто йде попереду (бажання прискорити рух закінчиться повною пробкою);
– намагайтеся уникати заторів, а головне – тих місць, де рух обмежують гострі кути, перила, скляні вітрини або столики (це створює умови, щоб бути притиснутим, розчавленим та серйозно травмованим);
– уникати мітингів та демонстрацій (прості громадяни ризикують більше, ніж політичні лідери).
Таким чином, проаналізувавши основні потенційні небезпеки, були розроблені заходи для виключення та мінімізації їх негативного впливу.
Для мінімізації негативного впливу незадовільних ергономічних характеристик робочого місця рекомендовано: розташування обладнання згідно вимог ергономіки ДСТУ ISO 9241-9:2004 «Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі» та недопущення захаращеності робочого місця; введення перерв у роботі з виконанням фізичних вправ (2-3 рази на день по 5-10 хвилин).
Для мінімізації негативного впливу ЕМВ та ЕМП при роботі з офісною технікою передбачено: використання внутрішньозмінних режимів праці та відпочинку для працівників; нормування значень електромагнітних полів та випромінювань згідно ДСНіП № 239-96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», використання захисних екранів, поглиначів, заміна старих моніторів на TFT бо ЖК монітори.
Для виключення ураження електричним струмом рекомендовано: проведення навчання з правил електробезпеки; перевірка знань та атестація персоналу на першу або другу групу з електробезпеки, згідно НПАОП 0.00.-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»; устрій захисного відключення електроустановок при аварійній ситуації згідно ГОСТ 12.4.155-85 ССБТ «Устройство защитного отключения. Классификация. Общие технические требования».
Для мінімізації негативного впливу напруженості та інтенсивності трудових факторів на психофізіологічний стан працівника передбачено: проведення психологічного розвантаження фахівців.
Для виключення негативних наслідків при можливих порушеннях етичного кодексу фахівця рекомендовано: створення спеціального бюро з етики; виконання всіх положень Етичного кодексу спеціалістами-психологами стосовно клієнтів та колег.
Директива ЕС 90/270 ЕЕС в розділі «Мінімальні вимоги з охорони праці» регламентує безпечні умови роботи і вимоги по захисту здоров'я осіб, що працюють з комп'ютерами
Згідно з ДБН. В. 2. 5. – 28– 2006 «Природне та штучне освітлення» загальне освітлення приміщення може здійснюватися за допомогою різноманітних навісних і вбудованих стельових освітлювальних приладів. Що стосується індивідуального освітлення кожного робочого місця, то для тих, чия робота пов'язана з комп'ютером, необхідно спрямоване освітлення
Для забезпечення оптимального рівня параметрів повітряного середовища виробничого середовища рекомендовано: устрій системи водяного опалення приміщення (СНиП 2.04.05-91* У «Отопление, вентиляция и кондиционирование»); встановлення кондиціонерів типу спліт-системи Samsung AS24HPB Prestige.
Забезпечення зниження рівня шуму в приміщенні здійснено за допомогою: використання більш сучасного обладнання; розташування принтерів та різноманітного устаткування колективного користування на значній відстані від більшості робочих місць працівників;
Для забезпечення пожежної безпеки в установах рекомендовано: проведення інструктажів з пожежної безпеки; обладнання автоматичними пожежними сповіщувачами (згідно ДСТУ 3960-2000 «Системи тривожної сигналізації»та автоматичними установками водяного пожежогасіння згідно НАПБ Б.06.004-2005 «Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації».
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру: пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування; здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об'єктів, ядерних установок, і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів (ДСТУ 3891-99 «Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять»).
